Справа № 420/25508/24
04 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року у справі №420/25508/24,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 , пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки № ЮО114488 від 08 лютого 2024 року про розмір грошового забезпечення;
зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , починаючи з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №ЮО114488 від 08.02.2024 року про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 , пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки № ЮО114488 від 08 лютого 2024 року про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , починаючи з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №ЮО114488 від 08.02.2024 року про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням виплачених сум.
06.03.2025 року від представника позивача надійшла заява в якій просить суд: зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі № 420/25508/24.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 року задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №420/25508/24. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року у справі №420/25508/24, протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали..
06.05.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов звіт про виконання судового рішення у даній справі, в якому зазначено, що На виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 по справі № 420/25508/24 повідомляємо. Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі № 420/25508/24, проведено 14.03.2025 перерахунок пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 року на підставі довідки №ЮО114488 від 08.02.2024 року про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням виплачених сум. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 становить 11165,39 грн (копії перерахунків пенсії додаються). Сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.03.2025 з урахуванням фактично виплачених сум складає 89088,53 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення від 28.11.2024 по справі №420/25508/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для виконання судового рішення від 28.11.2024 по справі №420/25508/24. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 28.11.2024 по справі №420/25508/24 у 60-денний строк з моменту отримання копії ухвали суду.
25.07.2025 до суду від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов звіт про виконання рішення суду по справі № 420/25508/24. В обґрунтування звіту зазначено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі № 420/25508/24, яке набрало законної сили 31.12.2024, ОСОБА_1 14.03.2025 проведено перерахунок пенсії в разі втрати годувальника, починаючи з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №ЮО114488 від 08.02.2024 року про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням виплачених сум. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 становить 11165,39 грн. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.03.2025 з урахуванням фактично виплачених сум склала 89088,53 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Також повідомлено, що на лист Головного управління від 06.06.2025 № 1500-0403- 5/104406, яким здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо сформування бюджетного запиту для виділення коштів з Державного бюджету України для виплати ОСОБА_1 нарахованого боргу по справі № 420/25508/24, Пенсійний фонд України листом від 23.06.2025 № 2800-030101-9/41513 повідомив, що фінансування пенсій, призначених за нормами Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету (копія листа додається). З огляду на те, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії (станом на 14.07.2025 за № 782233), необхідно дійти висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абзац другий частини першої статті 382 КАС України).
Статтею 382-2 КАС України визначено порядок розгляд звіту про виконання судового рішення.
Так, відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
За приписами частини третьої статті 382-2 КАС України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Судом встановлено, що звіт Головного управління ПФУ в Одеській області відповідає вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
Розглянувши поданий звіт ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення суду в порядку статті 382-2 КАС України, суд встановив таке.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі Сорінг проти Об'єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
На виконання ухвали суду від 30.05.2025 року про встановлення судового контрою за виконання рішення суду від 28.11.2024 по справі №420/25508/24 представником ГУ ПФУ в Одеській області подано звіт про виконання рішення суду, в якому представник просив його прийняти.
Даний звіт обґрунтований тим, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі № 420/25508/24, яке набрало законної сили 31.12.2024, ОСОБА_1 14.03.2025 проведено перерахунок пенсії в разі втрати годувальника, починаючи з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №ЮО114488 від 08.02.2024 року про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням виплачених сум. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 становить 11165,39 грн. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.03.2025 з урахуванням фактично виплачених сум склала 89088,53 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Також повідомлено, що на лист Головного управління від 06.06.2025 № 1500-0403- 5/104406, яким здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо сформування бюджетного запиту для виділення коштів з Державного бюджету України для виплати ОСОБА_1 нарахованого боргу по справі № 420/25508/24, Пенсійний фонд України листом від 23.06.2025 № 2800-030101-9/41513 повідомив, що фінансування пенсій, призначених за нормами Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету (копія листа додається). З огляду на те, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії (станом на 14.07.2025 за № 782233), необхідно дійти висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Так, суд зазначає, що з поданого звіту вбачається, що рішення суду виконано лише в частині здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року по 28.02.2025 року на загальну суму 228539,96 грн. однак вказана сума станом на дату розгляду є невиплаченою.
На підтвердження зазначеного, до суду надано розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за яким за період з 01.04.2019 по 31.03.2025 ОСОБА_1 нараховано 89088,53 грн.
З метою виконання рішення суду Головним управлінням було скеровано лист на адресу ПФУ про виділення коштів від 28.04.2025, в якому повідомлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі № 420/25508/24, що набрало законної сили 31.12.2024, здійснено перерахунок пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 починаючи з 01 квітня 2019 року на підставі довідки № ЮО114488 від 08.02.2024 про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням виплачених сум. Сума доплати згідно зазначеного рішення з 01.04.2019 по 31.03.2025 складає 89088,53 грн. Інформація про виконання рішення суду від 28.11.2024 по справі № 420/25508/24 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. У зв'язку з необхідністю надання звіту до суду відповідно до ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 по справі № 420/25508/24, просимо розглянути питання щодо виділення коштів в сумі 89088,53 грн. для виконання рішення суду по зазначеній справі..
При цьому суд зауважує, що зазначене вище не можна вважати рішення суду таким, що виконано у повному обсязі.
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04 липня 2023 року по справі № 200/3958/19-а, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб'єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб'єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням (п. 40).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 року у справі № 160/13013/19.
Так, з звіту пенсійного органу вбачається, що виплата боргу можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок виділення коштів з державного бюджету на виплату заборгованості по конкретним судовим рішенням (визначеним Пенсійним фондом України, з урахуванням черговості набрання чинності рішень суду по всій Україні), тобто основною причиною невиконання рішення суду в частині виплати заборгованості є відсутність фінансування.
Тобто, судом встановлено, що відповідач фактично не заперечує свого обов'язку щодо виплати суми заборгованості пенсії, яка виникла після перерахунку.
Так, суд звертає увагу, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсії, які належать позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого територіального органу Пенсійного фонду України.
Верховний Суд у висновках постанови від 31.08.2023 по справі 560/16807/21 вказав, що оскільки відповідач (ГУ ПФУ) є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов'язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов'язань з приписами бюджетного законодавства.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у пенсійного органу умислу чи вини, а матеріалами справи підтверджується вчинення дій спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, враховуючи, що невиплата нарахованих сум має місце не внаслідок ухилення від виконання судового рішення, а через відсутність у необхідному розмірі коштів, необхідних для його виконання, то за таких обставин суд приходить до висновку, що хоча рішення суду у цій справі не було виконано відповідачем у повному обсязі, однак відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для виконання такого.
За приписами частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання (частина перша).
За наслідками розгляду поданих ГУ ПФУ в Одеській області документів, суд дійшов висновку про необхідність прийняття звіту ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 420/25508/24.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20 липня 2025 року (вхід. №75589/25) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 420/25508/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.К.Василяка