Справа № 420/25393/25
05 вересня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Київський РТЦКСП), у якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про те, що його - ОСОБА_1 , є особою, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП - протиправними;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення №Е1528887 від 08.03.2025 року до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про доставлення його - ОСОБА_1 , до Київського РТЦКСП;
зобов'язати Київський РТЦКСП направити до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області повідомлення/звернення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення його - ОСОБА_1 , як особи, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП до Київського РТЦКСП для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Ухвалою суду від 04.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 20 КАС України встановлені правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Пунктом 1 ч.1 ст.20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Предметом спору у цій справі є, зокрема, дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, а також щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП.
Статтею 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених ч.1,3 ст.22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 передбачено, що керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_3 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних:
організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі);
звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП.
Статтею 259 КУпАП визначено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
В свою чергу, відповідно до ст.235 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), розглядаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222-244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів (ст. 255 КУпАП).
Таким чином, у разі виявлення факту вчинення призовником, військовозобов'язаним або резервістом порушення правил військового обліку, або порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (статті 210, 2101 КУпАП), уповноважена територіальним центром комплектування та соціальної підтримки особа складає протокол у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, порушник може бути доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ст.259 КУпАП).
Таким чином, дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, пов'язані з безпосереднім виявленням відповідачем ознак порушення позивачем правил військового обліку (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), тобто ознак вчинення адміністративного правопорушення. В свою чергу дії відповідача щодо направлення звернення до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про здійснення доставлення позивача до Київського РТЦКСП як особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбаченого ст.210, 2101 КУпАП, є заходами забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що заявлені позивачем у цій справі позовні вимоги і підстави свідчать про те, що предметом позову у цій справі є дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з виявленням ним обставин порушення позивачем правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, та направлені на забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи висновок суду про те, що предметом спору у цій справі є дії відповідача, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, розгляд цієї справи віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.
Суд також враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до ст.318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. Тобто порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішення суду як прийнятого не компетентним судом.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 26.08.2025 по справі №420/23357/25 скасував ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі та направив справу до суду першої інстанції для вирішення питання про її передачу за підсудністю до місцевого загального суду як адміністративного суду. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив із того, що встановлення обставин правомірності чи протиправності дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку вимагає, в першу чергу, надання оцінки висновкам відповідача про наявність ознак скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що виразилось у недотриманні позивачем встановлених чинним законодавством правил військового обліку або інших вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, і, як наслідок, наявності підстав для вжиття відповідних заходів для забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 29 КАС України врегульовано підстави передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого.
Згідно з п.3 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
КАС України не передбачає передачу справи після відкриття провадження за предметною підсудністю, а лише допускає таку передачу з огляду на територіальну підсудність. Вирішуючи питання подальшого розгляду цієї справи, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону та, керуючись ст. 29 КАС України, передати адміністративну справу за предметною підсудністю до місцевого загального суду як адміністративного суду.
Суд вважає, що справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, підлягає передачі на розгляд Київського районного суду м. Одеси (вул. Варненська, 3Б, м. Одеса, 65080), що під час дії воєнного стану буде відповідати найкращим інтересам позивача.
Керуючись ст.ст. 19, 20, 29, 248 КАС України, суддя,-
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - передати на розгляд Київського районного суду м. Одеси (вул. Варненська, 3Б, м. Одеса, 65080).
Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва