Справа № 420/7834/25
04 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно зі ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
18 березня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору з всіх сум доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 у період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору при виплаті всіх сум доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого у період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в розмірі 12746,50 (дванадцять тисяч сімсот сорок шість гривень).
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач безпідставно утримав військовий збір при виплаті всіх сум доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого у період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а тому вказані кошти належать поверненню.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на момент здійснення виплат позивачеві додаткової винагороди командування військової частини НОМЕР_1 діяло відповідно до вимог чинного законодавства і тому дії командування військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору не є протиправними.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Суд ухвалою від 09 квітня 2025 року прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Суд ухвалою від 14 травня 2025 року відмовив у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог від 06.05.2025 за вх.№ ЕС44187/25 від 07.05.2025 та відмовив у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог від 12.05.2025 за вх. №ЕС46384/25 від 13.05.2025.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 12.05.2022 до 04.12.2023.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2024 № 2710, позивач брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсіч та стримування збройної агресії російської федерації в Херсонської та Миколаївської областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів. у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період із 07.08.2022 до 03.02.2023.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2023 № 41/2/576/1, позивач дійсно з 03.02.2023 по 03.02.2023 безпосередньо брав (брала) участь заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення г інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в м. Мар'їнка Донецької області.
За період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації під час перебування в районах бойових дій позивачеві виплачена додаткова винагорода у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах:
згідно додатку 2 до наказу від 05.09.2022 № 846 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (31 день) - 100000,00 грн;
згідно додатку 2 до наказу від 05.10.2022 № 975 за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 (30 днів) - 100000,00 грн;
згідно додатку 2 до наказу від 05.11.2022 № 1151 за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 (31 день) - 100000,00 грн;
згідно додатку 2 до наказу від 05.12.2022 № 1276 за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 (30 днів) - 100000,00 грн;
згідно додатку 2 до наказу від 05.01.2023 № 8 за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 (31 день) - 100000,00 грн;
згідно додатку 2 до наказу від 05.02.2023 № 214 за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 (31 день) - 100000,00 грн;
згідно додатку 2 до наказу від 05.03.2023 № 352 за період з 01.02.2023 по 02.02.2023 (2 дні) - 7142,86 грн.
Суд також встановив, що позивач отримував додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після поранення або у відпустках за станом здоров'я після поранення:
згідно додатку 5 до наказу від 05.03.2023 №352 за період з 03.02.2023 по 28.02.2023 (26 днів) - 92857,17 грн;
згідно додатку 5 до наказу від 05.04.2023 № 567 за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 (31 день) - 100000,00 грн;
згідно додатку 5 до наказу від 05.05.2023 № 742 за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 (30 днів) - 100000,00 грн;
згідно додатку 5 до наказу від 05.06.2023 № 922 за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 (31 день) - 100000,00 грн;
згідно додатку 5 до наказу від 05.07.2023 №1110 за період з 01.06.2023 по 09.06.2023 (9 днів) - 30000,00 грн та за період з 23.06.2023 по 30.06.2023 (8 днів) - 26666,67 грн;
згідно додатку 5 до наказу від 05.08.2023 №1370 за період з 01.07.2023 по 20.07.2023 (20 днів) - 64516,13 грн та за період з 22.07.2023 по 31.07.2023 (10 днів) - 32258,06 грн;
згідно додатку 5 до наказу від 05.09.2023 №1601 за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 (31 день) - 100000,00 грн;
згідно додатку 5 до наказу від 05.10.2023 №1855 доплата за період з 13.06.2023 по 22.06.2023 (10 днів) - 33333,33 грн.; у період з 01.09.2023 по 16.09.2023 (16 днів) - 53333,33 грн.; Згідно додатку 5 до наказу від 05.11.2023 №2088 за період з 01.10.2023 по 27.10.2023 (27 днів) - 87096,77 грн.
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 22.02.2023 №182/1283, старший матрос ОСОБА_1 03.02.2023 отримав поранення в АДРЕСА_1 під час виконання бойових завдань із захисту Батьківщини.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.02.2023 №37, старший матрос ОСОБА_1 03.02.2023 вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативного ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Періоди перебування позивача на лікуванні або відпустках за станом здоров'я підтверджуються наказами командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині):
з 03.02.2023 до 15.03.2023 - наказами від 06.02.2023 №37, від 18.03.2023 №78;
з 18.03.2023 до 13.04.2023 - наказами від 18.03.2023 №78, від 15.04.2023 №107;
з 15.04.2023 до 11.05.2023 - наказами від 15.04.2023 №107, від 15.05.2023 №137;
з 15.05.2023 до 09.06.2023 - наказами від 15.05.2023 №137, від 10.06.2023 №163;
з 12.06.2023 до 29.06.2023- наказами від 12.06.2023 №165, від 29.06.2023 №182;
з 29.06.2023 до 20.07.2023- наказами від 29.06.2023 №182, від 22.07.2023 №205;
з 22.07.2023 до 14.08.2023- наказами від 22.07.2023 №205, від 18.08.2023 №232;
з 18.08.2023 до 16.09.2023- наказами від 18.08.2023 №232, від 17.09.2023 №263;
з 23.09.2023 до 27.10.2023- наказами від 22.09.2023 № 268, від 01.10.2023 №278, від 28.10.2023 №305.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.12.2023 №344, старшого матроса ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас (за станом здоров'я) та виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Матеріалами справи також підтверджено, що в період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в умовах воєнного стану з 01.08.2022 до 03.02.2023 з грошового забезпечення позивача утримувався військовий збір в розмірі 1,5% про що свідчать відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, довідка АТКБ «ПРИВАТБАНК» та картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2022-2023 роки.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо утримання військового збору з усіх сум доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого позивачу у період дії правового режиму воєнного стану під час безпосередньої участі позивача в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі - Закон 2011-XII), яким передбачено, зокрема:
держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. ( частина перша статті 9 Закону 2011-XII)
до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. ( частина друга статті 9 Закону 2011-XII)
грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. ( частина третя статті 9 Закону 2011-XII)
грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.( частина четверта статті 9 Закону 2011-XII)
Відповідно до абзацу третього підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Необхідно врахувати, що норма, передбачена абзацом третім підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, набула чинності 09.07.2022 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» від 19.06.2022 № 2308-IX.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1161 (зі змінами) установлено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 та абзацом другим пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., N 25, ст. 1253; 2023 р., N 79, ст. 4481), особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора; особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів; військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Необхідною умовою застосування пільги з оподаткування військовим збором, особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, є наявність витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»; витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати.
Тобто, відповідно до вказаної норми, підстави та умови для звільнення військовослужбовця від сплати військового збору, є такі самі, як для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Суд встановив, що додаткова винагорода в розмірі 100000,00 гривень, передбачена п.1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, позивачу нараховувалась і виплачувалась у періоди з 01.08.2022 до 02.02.2023.
Отже, суд доходить висновку, що позивач має право на звільнення від сплати військового збору щодо виплаченого йому грошового забезпечення у періоди з 01.08.2022 до 02.02.2023, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд зауважує, що позивач у відповіді на відзив також вказує період безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, з 01.08.2022 до 02.02.2023.
Суд також встановив, що у період з 03.02.2023 до 04.12.2023 (дати звільнення позивача з військової служби за станом здоров'я) позивач перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров'я. Тобто, у цей період позивачу виплачувалась додаткова винагорода у розмірі до 100000,00 грн у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, що також визнається позивачем та відповідачем, та підтверджено матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати військового збору у зазначеному періоді.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача утриманий військовий збір у конкретно визначеній позивачем сумі (12746,50 грн), суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що визначена позивачем сума військового збору, яка, на його думку, має бути нарахована та виплачена відповідачем, не узгоджується з матеріалами справи, зокрема з наданими позивачем відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, довідкою АТКБ «ПРИВАТБАНК» та особовими картками військовослужбовця ОСОБА_1 за 2022-2023 роки.
При цьому, зазначена сума розрахована позивачем з нарахованих сум грошового забезпечення відповідачем за період з серпня 2022 року до лютого 2023 року, що зазначено у довідці про доходи від 20.07.2023, проте безпосередня участь позивача у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, обмежується періодом з 01.08.2022 до 02.02.2023.
Суд зауважує, що визначення конкретного розміру суми утриманого військового збору належить до виключної компетенції відповідача і суд не має повноважень самостійно здійснювати розрахунки суми утриманого військового збору. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. Визначена сума позивачем не містить в позовній заяві детального та обґрунтованого розрахунку, а також належних та допустимих доказів на її підтвердження.
Враховуючи, що відповідач не надав до суду здійснений ним розрахунок сум утриманого військового збору, а позивач також не надав розрахунок утриманого військового збору з грошового забезпечення за період з 01.08.2022 до 02.02.2023, суд позбавлений можливості здійснити перевірку здійснення такого розрахунку.
За таких підстав, суд вважає, що нарахування військового збору щодо грошового забезпечення позивача за період з 01.08.2022 до 02.02.2023 та визначення відповідної суми належить до повноважень відповідача, які є дискреційними.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу конкретно визначену суму утриманого військового збору за спірний період необхідно відмовити.
Відповідно до частини першої та другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З метою відновлення порушеного права позивача, слід зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору з доходу у вигляді грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого за період з 01.08.2022 до 02.02.2023 за час здійснення ОСОБА_1 заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації безпосередньо в районах ведення бойових дій, з урахуванням раніше виплачених сум.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, норми діючого законодавства, суд дійшов до висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач згідно з п.1, 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Інші доводи відповідача по суті спірних правовідносин суд вважає спростованими вищенаведеними висновками.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору з доходу у вигляді грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого за період з 01.08.2022 до 02.02.2023 за час здійснення ОСОБА_1 заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації безпосередньо в районах ведення бойових дій.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору з доходу у вигляді грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого за період з 01.08.2022 до 02.02.2023 за час здійснення ОСОБА_1 заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації безпосередньо в районах ведення бойових дій, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дмитро БАБЕНКО