Справа № 420/24488/25
04 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заяви Військової частини НОМЕР_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар Катерини Олександрівни від 08.07.2025 у виконавчому провадженні № 78542874 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 року по справі № 420/21722/24, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 28.04.2021 року по 14.06.2024 року, але не більше ніж за шість місяців, у розмірі 169396,31 грн та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 14.06.2024 року у сумі 77885,17 грн. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року у справі №420/34000/23.
В межах виконавчого провадження №78542874 винесено постанову від 08.07.2025 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32000 грн. за примусове виконання рішення немайнового характеру в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.
На думку позивача, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки вказане рішення суду є майнового характеру, а тому виконавчий збір має бути у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 року по справі №420/21722/24, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 28.04.2021 року по 14.06.2024 року, але не більше ніж за шість місяців, у розмірі 169396,31 грн та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 14.06.2024 року у сумі 77885,17 грн. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року у справі №420/34000/23.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025 року, Апеляційну скаргу військова частина НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року без змін.
Постановою головного державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.07.2025 відкрито виконавче провадження № 78542874 з виконання Виконавчого листа №420/21722/24 виданого 28.05.2025 Одеським окружним адміністративним судом.
В межах виконавчого провадження №78542874 винесено також постанову від 08.07.2025 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн.
Спірні правовідносини врегульовані такими приписами діючого законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1ст. 18 Закону № 1404-VIII).
Частиною 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 27 Закону № 1404-VІІІ надано визначення поняття "виконавчий збір" та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.
Так, згідно з ч. 1 цієї статті Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно з ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною 5 ст. 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган та державні підприємство, установа, організація.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Тобто Державною казначейською службою України здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» фінансування програми здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які передбачаються у Законі України «Про державний бюджет України».
Відповідно до додатку №3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» саме Державна казначейська служба України має такі призначення, а саме за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (КПКВ 3504040).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанови головного державного виконавця в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн є протиправними, враховуючи, що виконання рішення здійснюється за рахунок бюджетних коштів, оскільки це суперечить нормам пункту 3 частини 5 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи усі наведені обставини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України судові витрати суб'єкта владних повноважень у вигляді сплаченого судового збору не підлягають стягненню на його користь.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 249, 269, 271, 287 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанови Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), винесені 08.07.2025 року у виконавчому провадженні №78542874 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. та відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32000, 00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.