Справа № 420/769/22
26 серпня 2025 року м. Одеса
Зала судових засідань № 22
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
За участю секретаря Поліщука О.В.
За участю сторін:
Від позивача: Янчук В.М.
Від відповідача: Головінський Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБРА ІМПЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
13 січня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБРА ІМПЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 жовтня 2021 року №№ 2634515320714, 2634615320714, 2634715320714.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23 жовтня 2021 року №2634515320714, № 2634615320714, № 2634715320714.
Постановою Верховного Суду від 06 березня 2025 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року скасовано, а справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
20.03.2025 року матеріали справи надійшли до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю по справі Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 25.03.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 420/769/22, постановлено, що розгляд справи буде проводитись за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання; запропоновано учасникам справи у строк 10 днів з дня отримання копії даної ухвали надати суду письмові пояснення з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06.03.2025 року у справі №420/769/22, у тому числі шляхом подання заяв по суті справи та додаткових доказів.
Ухвалою суду від 28.04.2025 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому, вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Зокрема, позивач наголошує, що твердження контролюючого органу, викладені в акті перевірки про безпідставне відображення ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» у податковому обліку господарських операцій з ТОВ «ОПТІ-ТРЕЙД ПЛЮС» (41188078), ТОВ «СВІТАНОК АГРО ЗАХІД» (40316472), ТОВ «ЗАХІДІНВЕСТКОМ» (42039716), ТОВ «ОРГАНІК ЗБУТ» (попередні назви ТОВ «КФ «ФАБРИКА ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ», ТОВ «ХІМТЕХПЛЮС») (42251009)), ТОВ «К.П.К. СКІФІЯ» (42395708), TOB «ТАМІРА ТОРГ» (42558036) спростовуються документами первинного бухгалтерського обліку, які надавались під час податкової перевірки. При цьому, позивач зазначає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Крім того, позивач звертає увагу й на те, що у ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» рахується кредиторська заборгованість перед нерезидентом САРЕМАХ COMMERCIAL L.P. (Великобританія) зі сплати штрафних санкцій у сумі 5930067 грн за прострочку платежів, податок на прибуток нерезидентів за ставкою 15 відсотків, який утримується з доходу нерезидента, не може бути сплачено, бо не сплачена сама штрафна санкція на користь нерезидента САРЕМАХ COMMERCIAL L.P., (Великобританія), у відповідності до приписів підпунктів 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України. Окрім цього, позивач вказав, що контролюючому органу були надані усі підтверджуючі документи щодо відшкодування понесених ТОВ «АРІОН ТРАНС» витрат по розміщенню на ліцензійних складах ТОВ «Чорноморська Стивідорна компанія» з метою збереження товару, який прийшов судном MV, DENSA PANTHER на адресу ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» по коносаментам.
Відповідач заперечуючи проти позову покликається на помилковість доводів позивача щодо реальності господарських операцій з його контрагентами (ТОВ «ОПТІ-ТРЕЙД ПЛЮС», ТОВ «СВІТАНОК АГРО-ЗАХІД», ТОВ «ЗАХІДІНВЕСТКОМ», ТОВ «ОРГАНІК ЗБУТ» (попередні назви ТОВ «КФ «ФАБРИКА ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ», ТОВ «ХІМТЕХПЛЮС»), ТОВ «К.П.К. СКІФІЯ», ТОВ «ТАМІРА ТОРГ» та ТОВ «АРІОН ТРАНС»). Відповідач наголошує, що сама по собі наявність документів у підприємства (позивача), не є безумовним доказом реальності господарської операції, особливо, якщо є обставини, що свідчать про недостовірність інформації в цих документах та в сукупності дають підстави вважати про неможливість здійснення господарських операцій. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивачем не спростовані висновки перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з CAPEMAX COMMERCIAL L.P., Політичною партією «Слуга народу», ТОВ «ТОМАТЕКС».
На виконання вказівок постанови Верховного Суду у даній справі суд першої інстанції при новому розгляді справи витребував протокольними ухвалами пояснення та докази стосовно виокремлення господарських операцій з відповідними розрахунками (в розрізі контрагентів) з урахуванням визнання (невизнання) відображених в Акті перевірки висновків.
На виконання цих вимог позивач надав додаткові пояснення у справі (від 11.08.2025 року) разом із додатками у табличній формі стосовно порушеного судом питання.
Відповідач 24.04.2025 року надав додаткові пояснення у справі з додатками у вигляді листа від 17.04.2025 року на адресу начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС в Одеській області з розрахунками за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.
14.08.2025 року відповідач надав на вимогу суду наказ на проведення планової перевірки позивача, направлення на проведення перевірки, план-графік планової виїзної перевірки ТОВа «АМБРА ІМПЕКС».
У судовому засіданні 26.08.2025 року після виступів представників сторін у судових дебатах суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення у цьому судовому засіданні.
26.08.2025 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» зареєстроване 06 лютого 2013 року за № 15561020000046100. Основним видом економічної діяльності ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» є: неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).
У період з 06 вересня 2021 року по 10 вересня 2021 року, на підставі направлень від 19.08.2021 року №№ 1118/15-32-07-14, 11120/15-32-07-14, 11113/15-32-07-14, 11066/15-32-07-14, 11111/15-32-07-14, 11116/15-32-07-14 та від 28.08.2021 року № 11611/15-32-07-14, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу від 02 серпня 2021 року № 5500-п, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
В результаті проведеної перевірки складено Акт перевірки від 17.09.2021 року №20298/15-32-07-18/38573378, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:
- пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпунктів 140.5.9, 140.5.10, 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, статті 1, пунктів 1, 2, 3, 4 статті 9, пункту 1 статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1, 2.2, 2.4, 2.8, 2.16 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами та доповненнями), пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.7 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 року № 25), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 (зі змінами та доповненнями), пунктів 5, 7 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на 14 613 514 грн, у тому числі: 4 квартал 2018 року заниження на 68 323 грн; 1 квартал 2019 року заниження на 100 554 грн; 2 квартал 2019 року заниження на 149 176 грн (наростаючим підсумком за півріччя 2019 року заниження на 249 729 грн); 3 квартал 2019 року заниження на 2 716 312 грн (наростаючим підсумком за три квартали 2019 року - заниження на 2 966 041 грн); 4 квартал 2019 року - заниження на 42 991 грн (наростаючим підсумком за 2019 рік заниження на 3 009 032 грн); 1 квартал 2020 року заниження на 2 455 745 грн; 2 квартал 2020 року заниження на 3 204 556 грн (наростаючим підсумком за півріччя 2020 року заниження на 5 660 301 грн); 3 квартал 2020 року завищення на 34 565 грн (наростаючим підсумком за три квартали 2020 року заниження на 5 625 737 грн); 4 квартал 2020 року заниження на 4 042 757 грн (наростаючим підсумком за 2020 рік заниження на 9 668 496 грн); 1 квартал 2021 року заниження на 1 762 384 грн; 2 квартал 2021 року заниження на 105 282 грн (наростаючим підсумком за півріччя 2021 року заниження на 1 867 666 грн);
- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 192.1, 192.3 статті 192, пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 1, пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1, 2.4, 2.7 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, підпункту 3 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, в результаті чого встановлено:
- неправомірне визначення ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 11 947 575 грн на користь суб'єктів господарювання «покупців» (ТОВ «ОПТІ-ТРЕЙД ПЛЮС» (41188078), ТОВ «СВІТАНОК АГРО-ЗАХІД» (40316472), ТОВ «ЗАХІДШВЕСТКОМ» (42039716), ТОВ «ОРГАНІК ЗБУТ» (попередні назви ТОВ «КФ "ФАБРИКА ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ», ТОВ «ХІМТЕХПЛЮС») (42251009)), ТОВ «К.П.К. СКІФІЯ» (42395708), TOB «ТАМІРА ТОРГ» (42558036)), та відсутність визначення податкових зобов'язань при реалізації товарів третім особам у сумі 11 947 575 грн, в результаті чого встановлено незмінність задекларованих ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» податкових зобов'язань;
- неправомірність складення та реєстрації в ЄРПН податкових накладних на покупців суб'єктів господарювання «покупців» (ТОВ «ОПТІ-ТРЕЙД ПЛЮС» (41188078), ТОВ «СВІТАНОК АГРО-ЗАХІД» (40316472), ТОВ «ЗАХІДІНВЕСТКОМ» (42039716), ТОВ «ОРГАНІК ЗБУТ» (попередні назви ТОВ «КФ «ФАБРИКА ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ», ТОВ «ХІМТЕХПЛЮС») (42251009)), ТОВ «К.П.К. СКІФІЯ» (42395708), ТОВ «ТАМІРА ТОРГ» (42558036)) на загальну суму ПДВ 11 947 575 грн;
- відсутність складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних:
- за порушеннями пункту 198.5 статті 195 Податкового кодексу України на суму ПДВ 26 730 грн, у тому числі: жовтень 2018 року 895 грн, листопад 2018 року 799 грн, грудень 2018 року 799 грн, січень 2019 року 799 грн, лютий 2019 року 951 грн, березень 2019 року 951 грн, квітень 2019 року 951 грн, травень 2019 року 1 077 грн, червень 2019 року 1 077 грн, липень 2019 року 1 077 грн, серпень 2019 року 1 077 грн, вересень 2019 року 1 077 грн, жовтень 2019 року 1 077 грн, листопад 2019 року 951 грн, грудень 2019 року 951 грн, січень 2020 року 951 грн, лютий 2020 року 951 грн, березень 2020 року 952 грн, квітень 2020 року 952 грн, травень 2020 року 1 083 грн, червень 2020 року 1 083 грн, липень 2020 року 1 083 грн, серпень 2020 року 1 083 грн, вересень 2020 року 1 083 грн, листопад 2020 року 2 042 грн, січень 2021 року 958 грн;
- за порушеннями пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 195 ПК України на суму ПДВ 11 947 575 грн, у тому числі: жовтень 2018 року 63 096 грн, червень 2019 року 690 518 грн, липень 2019 року 882 343 грн, серпень 2019 року 326 894 грн, вересень 2019 року 106 884 грн, жовтень 2019 року 110 352 грн, листопад 2019 року 2 726 993 грн, грудень 2019 року 781 249 грн, січень 2020 року 51 348 грн, лютий 2020 року 329 427 грн, березень 2020 року 1 851 891 грн, квітень 2020 року 320 680 грн, травень 2020 року 557 786 грн, червень 2020 року 576 845 грн, серпень 2020 року 136 882 грн, вересень 2020 року 275 696 грн, жовтень 2020 року 491 758 грн, листопад 2020 року 338 386 грн, грудень 2020 року 750 767 грн, січень 2021 року 407 440 грн;
- завищення від'ємного значення податку на додану вартість станом на 30 червня 2021 року на суму ПДВ 1 965 449 грн;
- пунктів 1, 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині ненадходження імпортного товару в законодавчо встановлений термін в сумі 15 132 дол. США по контракту № AI-WF/2011 від 20 листопада 2019 року, укладеному між ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» та WHITEFIELDS OVERSEAS LIMITED (Індія);
- прострочена дебіторська заборгованість в сумі 15 132 дол. США по контракту № AI-WF/2011 від 20 листопада 2019 року, укладеному з компанією WHITEFIELDS OVERSEAS LIMITED (Індія);
- пунктів 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено ненадання ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» контролюючим органам оригіналів документів та їх копій при здійсненні податкового контролю.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 17.09.2021 року № 20298/15-32-07-18/38573378, позивач подав заперечення на цей акт.
Листом Головного управління ДПС в Одеській області від 19 жовтня 2021 року №14001/КПР/15-32-07-14-08, з урахуванням наданих документів до заперечення ТОВ «АМБРА ІМПЕКС», висновки акту перевірки від 17.09.2021 року № 20298/15-32-07-14/38573378 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АМБРА ІМПЕКС», код ЄДРПОУ 38573378», викладено, зокрема, в наступній редакції:
- пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпунктів 140.5.9, 140.5.10, 140.5.11, пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України статті 1, пунктів 1, 2, 3, 4 статті 9, пункту 1 статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1, 2.2, 2.4, 2.8, 2.16 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами та доповненнями), пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.7 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 року № 25), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 (зі змінами та доповненнями), пунктів 5, 7 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 року за № 860/4153, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на 14 613 514 грн.;
- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 192.1, 192.3 статті 192, пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 1, пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1, 2.4, 2.7 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, пунктів 3, 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21 (у редакції наказів Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року № 276 та від 23 березня 2018 року № 381), в результаті чого встановлено:
- неправомірне визначення ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 11 947 575 грн на користь суб'єктів господарювання «покупців» (ТОВ «ОПТІ-ТРЕЙД ПЛЮС» (41188078), ТОВ «СВІТАНОК АГРО-ЗАХІД» (40316472), ТОВ «ЗАХІДІНВЕСТКОМ» (42039716), ТОВ «ОРГАНІК ЗБУТ» (попередні назви ТОВ «КФ «ФАБРИКА ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ», ТОВ «ХІМТЕХПЛЮС») (42251009)), ТОВ «К.П.К. СКІФІЯ» (42395708), ТОВ «ТАМІРА ТОРГ» (42558036)), та відсутність визначення податкових зобов'язань при реалізації товарів третім особам у сумі 11 947 575 грн, в результаті чого встановлено незмінність задекларованих ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» зобов'язань;
- неправомірність складення та реєстрації в ЄРПН податкових накладних на покупців суб'єктів господарювання «покупців» (ТОВ «ОПТІ-ТРЕЙД ПЛЮС» (41188078), ТОВ «СВІТАНОК АГРО-ЗАХІД» (40316472), ТОВ «ЗАХІДІНВЕСТКОМ» (42039716), ТОВ «ОРГАНІК ЗБУТ» (попередні назви ТОВ «КФ «ФАБРИКА ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ», ТОВ «ХІМТЕХПЛЮС») (42251009)), ТОВ «К.П.К. СКІФІЯ» (42395708), TOB «ТАМІРА ТОРГ» (42558036)) на загальну суму ПДВ 11 947 575 грн;
- відсутність складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних:
- за порушеннями пункту 198.5 статті 195 Податкового кодексу України на суму ПДВ 26 730 грн;
- за порушеннями пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 195 Податкового кодексу України на суму ПДВ 11 947 575 грн;
- завищення від'ємного значення податку на додану вартість станом на 30 червня 2021 року на суму ПДВ 1 774 598 грн;
- підпункту 1, 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», в частині ненадходження імпортного товару в законодавчо встановлений термін в сумі 15 132 дол. США по контракту № AI-WF/2011 від 20 листопада 2019 року, укладеному між ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» та WHITEFIELDS OVERSEAS LIMITED (Індія);
- прострочена дебіторська заборгованість в сумі 15 132,00 дол. США по контракту №AI-WF/2011 від 20 листопада 2019 року, укладеному з компанією WHITEFIELDS OVERSEAS LIMITED (Індія);
- пунктів 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено ненадання ТОВ «АМБРА ІМПЕКС» контролюючим органам оригіналів документів та їх копій при здійсненні податкового контролю.
На підставі висновків акту перевірки від 17.09.2021 року № 20298/15-32-07-14/38573378, з урахуванням відповіді на заперечення від 19.10.2021 року № 14001/КПР/15-32-07-14-08, 23 жовтня 2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення:
- № 2634515320714 про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 14 613 515 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 769 339 грн;
- № 2634615320714 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість на 1 774 598 грн за червень 2021 року;
- № 2634715320714 про застосування штрафної санкції у сумі 2 873 704 грн за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 20 грудня 2021 року № 28478/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23 жовтня 2021 року №№ 2634515320714, № 2634615320714 та № 2634715320714 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Статтею 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
З огляду на викладене, суд підкреслює, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
Таким чином, у будь - якому випадку, першочерговим критерієм, за яким оцінюються акти контролюючого органу, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
Тобто, обставини щодо дотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки підлягають першочерговому дослідженню та встановленню.
Суд акцентує увагу на тому, що надання судом оцінки всім важливим аргументам, що були передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного індивідуального акта, який є предметом судового контролю, є визначеною процесуальним законом гарантією справедливого судового розгляду, одним із елементів якого є мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи, як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Подібні висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 120/6683/20-а, від 22 червня 2022 року у справі № 580/2615/21.
В постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформовано правовий висновок, відповідно до якого, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
В свою чергу, в постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який не є допустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням цього, суд касаційної інстанції наголосив на відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
Тобто, у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення.
У такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом.
Податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.
Такі висновки суду обґрунтовані сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 29 жовтня 2020 року у справі № 520/11034/18, від 24 грудня 2020 року у справі № 320/6463/18, від 14 січня 2021 року у справі № 804/388/16, від 21 січня 2021 року у справі № 821/845/18, від 17 січня 2022 року у справі № 826/2583/18, від 09 лютого 2021 року у справі № 804/3329/15, від 03 червня 2021 року у справі № 822/1660/18, від 08 грудня 2021 року у справі № 826/16212/18, від 25.01.2022 року у справі № 520/845/2020, від 04 травня 2022 року у справі № 1.380.2019.002258, від 10 травня 2022 року у справі № 460/828/19, від 18 травня 2022 року у справі № 240/3290/21, від 28 березня 2024 року у справі № 640/19401/21, від 11 липня 2024 року у справі № 320/7160/19).
Тобто, відсутність законних підстав для проведення документальної планової/позапланової перевірки (правова підстава) має правовим наслідком визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.
Отже, суд у даній справі насамперед має надати оцінку обставинам щодо дотримання контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки, за наслідками якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та установлені обставини щодо протиправності призначення та проведення перевірки є наслідком визнання протиправними її результатів (прийнятих ППР), до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд не може переходити.
Враховуючи вищевикладене, в контексті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Цим Кодексом передбачені функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).
Зокрема, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Приписами пп. 77.1, 77.2, 77.4 ст. 77 ПК України регламентовано, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) внесено зміни до ПК України, зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Також, згідно вказаного пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Дію карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ № 392 від 20.05.2020 року, № 500 від 17.06.2020 року, № 641 від 22.07.2020 року, № 760 від 26.08.2020 року, № 956 від 13.10.2020 року, № 1236 від 09.12.2020 року, № 104 від 17.02.2021 року, № 405 від 21.04.2021 року, № 611 від 16.06.2021 року, № 855 від 11.08.2021 року, № 981 від 22.09.2021 року, № 1336 від 15.12.2021 року, № 229 від 23.02.2022 року, № 630 від 27.05.2022 року, № 928 від 19.08.2022 року, № 1423 від 23.12.2022 року, № 383 від 25.04.2023 року.
Зокрема, відповідно до наведених Постанов КМУ, у спірний період, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України установлено (продовжено) карантин до 31 грудня 2021 року.
Відповідно до положень пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі Закон № 909-ІХ) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
З метою реалізації вимог пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 909-ІХ, 03 лютого 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» (набрання чинності 09.02.2021 року, далі - Постанова КМУ № 89), якою визначено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, а саме: пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 06 липня 2022 року у справі № 360/1182/21, від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 28 жовтня 2022 року у справі № 600/1741/21-а, від 14 грудня 2022 року у справі № 200/3668/21, від 28 грудня 2022 року у справі № 540/5445/21, від 23 травня 2024 року у справі № 160/394/22, від 12 вересня 2024 року у справі № 400/15515/23, від 21 листопада 2024 року у справі № 400/1695/22, від 18 грудня 2024 року у справі № 520/2099/23.
Так, Верховний Суд у вказаних постановах зазначив, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок є чинною, її дія не зупинялася.
Верховний Суд також вказав, що відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.
Згідно з пунктом 5.2 статті 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно, Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку, - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.
На підставі наведеного, у вказаних постановах Верховним Судом викладено висновок про те, що податковий орган, незважаючи на прийняття Постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03 лютого 2021 року № 89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України.
Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду до обставин даної справи, суд звертає увагу на наступне.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, документальна планова перевірка позивача, за результатами якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.10.2021 року №№ 2634515320714, 2634615320714, 2634715320714, була проведена на підставі наказу ГУДПС в Одеській області № 5500-п від 02.08.2021 року та в період з 20.08.2021 року по 10.09.2021 року, тобто, в період установленого на території України карантину та відповідно в період дії мораторію на проведення податкових перевірок на період такого карантину, який закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України.
Додатково ці обставини встановлені наданими відповідачем на вимогу суду доказами щодо підстав проведення документальної планової перевірки.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у податкового органу були відсутні правові підстави для призначення та проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АМБРА ІМПЕКС», за результатами якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Таким чином, встановлені у даній справі обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем планової виїзної перевірки, за наслідками якої і були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 28 жовтня 2022 року у справі № 600/1741/21-а та від 28 грудня 2022 року у справі № 540/5445/21, від 23 травня 2024 року у справі № 160/394/22, від 12 вересня 2024 року у справі № 400/15515/23, від 21 листопада 2024 року у справі № 400/1695/22, від 18 грудня 2024 року у справі № 520/2099/23 щодо оскарження, зокрема, податкових повідомлень-рішень, які прийняті за результатами планових/позапланових перевірок, які проведені в період дії мораторію на проведення перевірок згідно пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України. Зокрема, у вказаних постановах ВС дійшов висновку, що оскільки проведена перевірка стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю відбулась усупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, у зв'язку з чим, відсутня необхідність переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Верховним Судом наголошено, що акт перевірки не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні статті 74 КАС України. ВС вказав, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки у відповідача не було права на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки в період дії мораторію на проведення перевірок з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Отже, позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України вже є сформованою, усталеною.
Підсумовуючи викладене, оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення від 23.10.2021 року №№2634515320714, 2634615320714, 2634715320714 є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки і відсутності правових наслідків такої, а доводи сторін, засновані на висновках акта перевірки, підлягають відхиленню.
Суд виконав вказівки Верховного Суду для розгляду справи при новому її розгляді.
Відповідно до ч.ч.5,6 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Саме на виконання вказівок Верховного Суду суд першої інстанції з урахуванням положень ч.4 ст.9 КАС України витребував у сторін відповідні пояснення та докази, проте встановивши протиправність проведення планової виїзної перевірки ТОВ «АМБРА ІМПЕКС», не виходячи при цьому за межі позовних вимог, дійшов висновку про відмову у позові з вищенаведених мотивів.
Тому оцінка відповідних доказів судом не здійснюється за правилами ст.90 КАС України, оскільки протиправна перевірка не спроможна породжувати законних наслідків у вигляді нарахування податкових зобов'язань.
Отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог майнового характеру, з ГУДПС в Одеській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 24810 грн. згідно ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБРА ІМПЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 2634515320714 від 23.10.2021 року, № 2634615320714 від 23.10.2021 року, № 2634715320714 від 23.10.2021 року.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБРА ІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 38573378) 24810(двадцять чотири тисячі вісімсот десять)грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне рішення складено 05 вересня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АМБРА ІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 38573378; адреса: вул.Пушкінська, буд.36 оф 421, м. Одеса, 65048).
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65026).
Суддя М.М. Аракелян