про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2025 р. № 400/9385/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , острів АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) та про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача та відповідні виплати за періоди з 01.01.2021 до 19.05.2023, з 18.06.2025 до 31.08.2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого нормами законів України про Державний бюджет України на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб».
Представником позивача є адвокат Шилов В.Ю.
Згідно з викладеним у позові, позивач «… проходить військову службу за контрактом у військовій частині … з 2019 року по теперішній час. В період з 04.04.2022 по 19.06.2025 позивач перебував у полоні. Після звільнення з полону позивач вирішив здійснити перевірку повноти та правильності нарахування і виплати йому грошового забезпечення. Для цього адвокатом було направлено відповідачу запит 18.08.2025, який ним не отримано. На момент подання позову до суду відповідь не отримано. У зв'язку з цим до позову долучено клопотання про витребування доказів. В той же час, після проведених консультацій з адвокатом позивачу стало відомою, що було порушено його майнове право …».
Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною другою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У частині четвертій статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
До позовної заяви додані:
ордер на надання правничої (правової) допомоги;
платіжна інструкція, що підтверджує сплату позивачем адвокату 4 000 грн;
договір про надання правничої допомоги і додаткова угода до нього;
акт про надані послуги до договору про надання правничої допомоги;
адвокатський запит від 18.08.2025 до відповідача і докази його направлення;
заява про поновлення процесуального строку;
виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (стосовно позивача);
клопотання про витребування доказів.
Жодного доказу на підтвердження викладених у позові обставин, а саме: щодо проходження позивачем служби у військовій частині НОМЕР_1 , щодо обчислення відповідачем сум у неналежному розмірі, представник позивача до позову не додав.
Як вказано вище, у позові зазначено про те, що представник позивача направив в інтересах ОСОБА_1 адвокатський запит до відповідача з метою «перевірки повноти та правильності нарахування і виплати», відповіді на нього на отримав. Отже, твердження про протиправність дій відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях.
Суд зауважив, що «консультації з адвокатом» не є доказами порушення майнових прав позивача.
У клопотанні про витребування доказів (далі - Клопотання) представник позивача зазначив документи:
- картки особового рахунку за весь період проходження служби із зазначенням нарахованого та виплаченого грошового забезпечення;
- довідку за періоди з 29.01.2020 до 19.05.2023, з 18.06.2025 до 31.08.2025 із зазначенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який було враховано при визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а також при визначенні інших складових грошового забезпечення, за кожний місяць цих періодів;
- витяг з наказу про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини;
- витяги з наказів про призначення на посади в межах військової частини та встановлення тарифних розрядів;
- витяги з наказів про встановлення розміру надбавки за особливості проходження військової служби та премії за весь період проходження служби.
Частиною другою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Доказами в адміністративному судочинства є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного в вирішення справи (частина перша статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У Клопотанні, в порушення пункту 2 частини другої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначено, які обставини (з огляду на зміст позовних вимог) підтверджують витяги з наказів про призначення на посади в межах військової частини та встановлення тарифних розрядів; витяги з наказів про встановлення розміру надбавки за особливості проходження військової служби та премії за весь період проходження служби.
На підтвердження неможливості подання з об'єктивних причин доказів разом із поданням позовної заяви, здійснення усіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання відповідних доказів, до позову представник позивача, як вказано вище, додав адвокатський запит та докази його направлення відповідачу.
Суд встановив, що адвокатський запит було направлено поштою 18.08.2025. Докази того, що на день звернення з позовом (28.08.2025) відповідач отримав адвокатський запит, відсутні. Відповідно, відсутні підстави для висновку про неможливість самостійного отримання доказів. Такий висновок може бути зроблений на підставі доказів, що підтверджують отримання відповідачем адвокатського запиту, та факту незадоволення адвокатського запиту у встановлений законом строк.
З урахуванням наведеного, на переконання суду, Клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу , протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. У клопотанні про витребування доказів відмовити.
3. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зокрема надати до Миколаївського окружного адміністративного суду докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та/або клопотання про витребування доказів, що відповідає частині другій статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви установлений судом строк є повернення позовної заяви.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Птичкіна