05 вересня 2025 р. № 400/8038/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачаГоловне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
29 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу нарахування та виплати щомісячної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2012 4463,15 грн щомісяця відповідно до абзаців три, чотири, шість пункту 5 в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців три, чотири, шість пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078);
зобов'язання відповідача провести позивачу нарахування та виплатити щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2012 4463,15 грн щомісяця відповідно до абзаців три, чотири, шість пункту 5 в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців три, чотири, шість пункту 5 Порядку № 1078.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Однак, відповідач всупереч чинному законодавству, на думку позивача, протиправно не виплачував йому з 01.03.2018 по 31.12.2022 суми індексації-різниці. Все це призвело до невиплати позивачу в належному розмірі індексації грошового забезпечення за вказані періоди.
У відзиві на позовну заяву від 08.08.2025 № 59 01-4725/59 09 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що позивач подав позов з порушенням строків звернення до адміністративного суду. Щодо безпосередньо обставин справи, то відповідач зазначив, що за період з 01.03.2018 по 31.12.2012 у позивача неодноразово змінювались розміри постійних виплат у зв'язку із вислугою років, преміями і надбавками, а отже підлягав зміні і базовий місяць проведення індексації. Разом з цим, відбулось зростання його грошового забезпечення за рахунок підвищення окладу, у зв'язку з чим сума підвищення грошового забезпечення позивача у той час була більшою, ніж сума індексації його грошового забезпечення.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
3о.07.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та про витребування у відповідача доказів.
До відзиву на позовну заяву відповідач додав витребуваний судом у нього доказ.
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до наказа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (по особовому складу) від 30.01.2025 № 29 «Про кадрові питання» позивача з 31.01.2025 звільнено зі служби з виключенням з кадрів ДСНС України та виплачено, зокрема, одноразову грошову допомогу за кожний повний календарний рік служби з 08.12.1998 по 31.01.2025.
19.05.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 4463,15 грн щомісяця.
Листом від 30.05.2025 № 59 01-3029/59 06.02 відповідач повідомив позивача, що починаючи з 2018 року, індексація грошового забезпечення позивача проводилась з урахуванням березня 2018 року як базового, оскільки саме в цьому місяці було встановлено нові розміри посадових окладів осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення у повному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строки звернення до суду у справах щодо недотримання законодавства про оплату праці встановлені статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Враховуючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 524/39/15-а, від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22, від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 та рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX (далі - Закон № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).»
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Водночас у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що проінформував позивача про нараховану та виплачену йому грошове забезпечення за період його служби листом від 30.05.2025 № 59 01-3029/59 06.02.
З цим позовом позивач звернувся до суду 21.07.2025, тобто в межах тримісячного строку після вручення йому документа, у якому зазначено про нараховані та виплачені йому суми при звільнені.
Відтак позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням строків звернення до адміністративного суду.
Що стосується безпосередньо спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами першою та другою статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» регламентовано, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина сьома статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком № 1078, який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 11 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац сьомий пункту 4 Порядку № 1078).
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (абзац 11 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19.
Порядок визначення базового місяця для індексації грошових доходів встановлений пунктом 5 Порядку № 1078.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013) пункт 5 Порядку № 1078 викладено в новій редакції, якою істотно змінено порядок індексації грошових доходів населення.
Ця постанова набрала чинності 15.12.2015 і відповідно до пункту 6 Постанови № 1013 застосовується з 01.12.2015.
Згідно з Постановою № 1013 абзац перший пункту 5 Порядку № 1078 викладено в такій редакції:
«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.»
Отже, починаючи з 01.12.2015, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Відтак місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а.
Пунктом 1 Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
Натомість підвищення окладів не стосувалось осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Тобто Постановою № 1013 були підвищені оклади у більшості галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1-3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення, зокрема, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
З прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015, і включно до 01.03.2018 посадові оклади осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не змінилися.
Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Ураховуючи пункт 5 Порядку № 1078, місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим.
Порядок виплати грошового забезпечення у період з 01.01.2008 по 01.03.2018 регулювався постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294).
Набрала чинності ця постанова 01.01.2008.
Тарифні схеми посад рядового і начальницького складу цивільного захисту у період з 01.01.2008 по 01.03.2018 були затверджені наказами Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 28.01.2008 № 51, від 28.01.2008 № 52, від 28.01.2008 № 53 і від 28.01.2008 № 54.
01.03.2018 втратили чинність Постанова № 1294 і накази Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 28.01.2008 № 51, від 28.01.2008 № 52, від 28.01.2008 № 53 і від 28.01.2008 № 54.
Тобто з 01.01.2008 по 28.02.2018 Постанова № 1294 була чинною, зміни до схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за весь цей період не вносились.
Пунктом 1 постанови Кабінетів Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, на підставі якої суттєво підвищено посадові оклади військовослужбовців.
Отож підвищення тарифних ставок (окладів) осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за період з січня 2008 року по березень 2018 року не відбувалося.
Пунктом 1 постанови Кабінетів Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, на підставі якої суттєво підвищено посадові оклади відповідних категорій осіб.
Відповідно до абзаців чотири і п'ять пункту 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Згідно з абзацом шостим пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Отже, індексація-різниця виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (посадового окладу) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що індексація-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантуються законом та її нарахування і виплата є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21.
Вище суд встановив, що підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулось 01.03.2018 на підставі постанови Кабінетів Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Тому березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Як наслідок, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21.
Також, у цьому контексті, з огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Верховний Суд, зокрема у постанові від 23.03.2023 № 400/3826/21, дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку № 1078 суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення друге абзацу п'ятого пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Згідно з абзацом другим пункту 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329 (чинної станом на лютий-березень 2018 року), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Для правильного вирішення спірних правовідносин слід визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу п'ятого пункту 4 Порядку № 1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 по 30.06.2018 становив 1762 гривні.
Пунктом 11 Порядку № 1078 встановлено, що розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.
Таким чином, при кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою:
ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:
ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;
ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;
ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.
При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.
Вище суд встановив, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018
Тому розрахунок величини приросту індексу споживчих цін слід починати з лютого 2008 року, як місяця наступного за тим, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.
За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме:
у 2008 році - 9 разів: січень-травень, вересень-грудень;
у 2009 році - 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад;
у 2010 році - 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень;
у 2011 році - 3 рази: січень, березень, квітень;
у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%;
у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%;
у 2014 році - 8 разів: березень-червень, вересень-грудень;
у 2015 році - 8 разів: січень-травень, вересень-листопад;
у 2016 році - 1 раз: квітень;
у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%;
у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.
Таким чином, розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд:
2008 рік: 1,027х1,038х1,031х1,013х1,002 (1,008х0,995х0,999) х1,011х1,017х1,015х1,021х
х 2009 рік: 1,029х1,015х1,014х1,014 (1,009х1,005) х1,011х1,014 (0,999х0,998х1,008х1,009) х1,011х
х 2010 рік: 1,018х1,019х0,993 (1,009х0,997х0,994х0,996х0,998) х1,012х1,029х1,016 (1,005х1,003х1,008)х
х 2011 рік: 1,01х1,009х1,014х1,013х1,009 (1,008х1,004х0,997) х
х березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022х1,033х1,038х1,01х1,012 (1,004х1,008) х1,029х1,024х1,019х1,03х
х 2015 рік-березень 2016 року: 1,031х1,053х1,108х1,14х1,022х0,986 (1,004х0,99х0,992) х1,023х0,987х1,02х1,022 (1,007х1,009х0,996х1,01)х
х квітень 2016: 1,035х
х травень 2016-березень 2018: 1,245 (1,001х0,998х0,999х0,997х1,018х1,028х1,018х х1,009х1,011х1,01х1,018х1,009х1,013х1,016х1,002х0,999х1,02х1,012х1,009х1,01х1,015х1,009) = 253,3 %.
Отже, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 253,3 %.
Сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складала 4463,15 грн (?1762 х 253,30 % = ?4463,15).
Відповідно до довідки відповідача від 11.07.2025 № 210, копія якої є в матеріалах справи, і яка належним чином завірена, розмір грошового забезпечення позивача у січні 2018 року становив 10171,25 грн, у лютому 2018 року - 20342,50 грн, а у березні - 10871,05 гривень. З вищевикладеного слідує, що в лютому 2018 року відповідачу було виплачено одноразові види грошового забезпечення, які не враховуються при обчисленні розміру індексації-різниці.
За наявними матеріалами справи не можливо встановити розмір індексації-різниці позивача.
Відповідно до абзаців першого і другого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Оскільки відповідач не надав суду будь-яких доказів, які свідчили б про те, що індексація-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 за посадами, на яких позивач проходив військову службу, становила менше 4463,15 грн, тому суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині щодо нарахування та виплати йому індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 в розмірі 4463,15 грн, з урахуванням наступних підвищень розмірів посадових окладів грошового забезпечення позивача та раніше виплачених йому сум.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документом від 10.06.2025 № 222103135 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1211,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову. Тому зазначена сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54003; код за ЄДРПОУ 38524996) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексації грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54003; код за ЄДРПОУ 38524996) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно з урахуванням абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, в сумі 4463 (Чотири тисячі чотириста шістдесят три) гривні 15 копійок у місяць з урахуванням наступних підвищень розмірів посадових окладів грошового забезпечення ОСОБА_1 та раніше виплачених йому сум.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54003; код за ЄДРПОУ 38524996) судовий збір у розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 05 вересня 2025 року