05 вересня 2025 рокусправа № 380/17783/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), прийняте Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Львівській області від 07.05.2024 №263040013254;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до Списку 2 виробництв, робіт, професій посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати первісного звернення за призначенням пенсії - а саме з 18.12.2023 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на таке. Львівський окружний адміністративний суд рішенням у справі № 380/1143/24 від 04.04.2024 зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням висновків суду. Листом від 19.07.2024 № 17944-19546/М-53/8-1300/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повідомлено позивача, що на виконання рішення, відповідач повторно розглянув заяву про призначення пенсії. 07.05.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення №263040013254 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах. Підставою для відмови у призначенні пенсії вказано відсутність документів, які підтверджують пільговий стаж роботи за Списком № 2. Позивач вважає повторну відмову відповідача протиправною. У зв'язку з цим просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити йому пенсію за віком відповідно до пільгового стажу з дати первинного звернення - 18.12.2023.
Ухвалою судді від 03.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії повернуто позивачеві.
13.12.2024 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №380/17783/24 про повернення позовної заяви у справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Справа №380/17783/24 повернулася до суду першої інстанції 23.12.2024.
Ухвалою від 26.12.2024 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме десять днів з дня вручення цієї ухвали. У встановлений строк позивач виконав ухвалу суду.
Ухвалою судді від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 20.01.2025 подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що вік позивача на момент подання заяви про призначення пенсії становив 55 років 04 місяці 25 днів; загальний страховий стаж позивача становить 31 рік 06 місяців 12 днів, однак підтвердження пільгового стажу відсутнє.
Вказує, що за результатами розгляду поданих документів до заяви про призначення пенсії до страхового стажу було зараховано всі періоди трудової діяльності. Водночас до пільгового стажу не зараховано наступні періоди, що містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , а саме: з 19.12.1989 по 25.04.1990; з 03.05.1990 по 30.11.1990; з 06.05.1991 по 16.03.1992; з 30.03.1992 по 22.05.1992; з 01.07.1992 по 29.07.1992; з 06.12.1994 по 18.02.2002; з 19.03.2002 по 29.04.2002; з 11.11.2002 по 21.05.2003; з 21.07.2003 по 30.09.2004; з 29.11.2004 по 07.12.2004; з 16.12.2004 по 10.03.2006; з 27.03.2006 по 31.07.2012; з 01.08.2012 по 31.12.2013; з 02.01.2014 по 27.02.2015; з 01.03.2015 по 18.07.2016. Підставою для незарахування зазначених періодів до пільгового стажу є відсутність довідок про пільговий характер роботи та наказів про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці. Відповідач вважає, що для підтвердження пільгового стажу позивачу необхідно надати довідки про пільговий характер роботи за Списком №2, копії наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , 1968 р.н., є громадянином України, що підтверджується копією паспорта, долученою до матеріалів справи.
18.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням ПФУ у Львівській області та прийнято рішення від 20.12.2023 №263040013254, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право на будь-який інший вид пенсії у матеріалах ЕПС.
Не погодившись із позицією та рішенням пенсійного органу, ОСОБА_1 звернувся за захистом власних прав та інтересів до Львівського окружного адміністративного суду з позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/1143/24 від 04.04.2024 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.12.2023 №263040013254 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
19.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом №17944-19546/М-53/8-1300/24 за наслідками розгляду поданого звернення позивачем від 09.07.2024 щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 380/1143/24 повідомило його, що відповідачем повторно розглянуто заяву від 18.12.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Відповідачем прийнято рішення № 263040013254 від 07.05.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Підставою для відмови зазначено неподання підтверджуючих документів щодо наявності пільгового стажу. В рішенні зазначено, що вік позивача на момент звернення із заявою становив 55 років 04 місяці 25 днів. Страховий стаж - 31 рік 06 місяців 12 днів. Водночас пільговий стаж не підтверджений, деякі періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 не були зараховані до пільгового стажу через відсутність необхідних документів - довідок про пільговий характер роботи та наказів про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Зі змісту рішення вбачається, що до пільгового стажу не зараховано, зокрема, такі періоди: з 19.12.1989 по 25.04.1990, з 03.05.1990 по 30.11.1990, з 06.05.1991 по 16.03.1992, з 30.03.1992 по 22.05.1992, з 01.07.1992 по 29.07.1992, з 06.12.1994 по 18.02.2002, з 19.03.2002 по 29.04.2002, з 11.11.2002 по 21.05.2003, з 21.07.2003 по 30.09.2004, з 29.11.2004 по 07.12.2004, з 16.12.2004 по 10.03.2006, з 27.03.2006 по 31.07.2012, з 01.08.2012 по 31.12.2013, з 02.01.2014 по 27.02.2015, з 01.03.2015 по 18.07.2016.
Згідно з даними трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , він працював на посадах газозварника, електрозварника ручного зварювання, газоелектрозварника та газорізчика у такі періоди:
з 19.12.1989 по 25.04.1990 - у спеціалізованому підприємстві “Укрспеценерго» (записи №6-7) на посаді газозварника;
з 03.05.1990 по 30.11.1990 - у Київському спец. РНУ (записи №8-) на посаді електрозварника ручного зварювання;
з 06.05.1991 по 16.03.1992 - у будівельно-виробничому кооперативі “Агростройсервіс» (записи №12-13) на посаді газоелектрозварника;
з 30.03.1992 по 22.05.1992 - в оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті Жовтневого району м. Києва (записи №14-15) на посаді електрозварника;
з 01.07.1992 по 29.07.1992 - у кооперативі “Комплекс» (записи №16-17) на посаді газорізчика;
з 06.12.1994 по 18.02.2002 - у тресті “Київшляхбуд-2» Києво-Святошинського ШБУ №3 (записи №20-22) на посадах електрозварника та газоелектрозварника;
з 19.03.2002 по 29.04.2002 - у Київському спеціалізованому управлінні №31 “Проммонтаж» ВАТ “Промтехмонтаж-2» (записи №23-24) на посаді електрозварника;
з 11.11.2002 по 21.05.2003 - у КП по утриманню житлового господарства Солом'янської державної адміністрації м. Києва (записи №25-26) на посаді електрозварювальника;
з 21.07.2003 по 30.09.2004 - у КП по утриманню житлового господарства Солом'янської державної адміністрації м. Києва, ДЕЖ-907 (записи №27-28) на посадах електрозварювальника та газоелектрозварювальника;
з 29.11.2004 по 07.12.2004 - у ЗАТ “Київський готель 'Мир'» (записи №30-31) на посаді газозварювальника;
з 16.12.2004 по 10.03.2006 - у КП по утриманню житлового господарства Солом'янської державної адміністрації м. Києва, ДЕЖ-907 (записи №32-33) на посаді електрозварювальника;
з 27.03.2006 по 31.07.2012 - у КПУЖГ Святошинського району м. Києва (записи №34-39) на посаді електрогазозварювальника;
з 01.08.2012 по 31.12.2013 - у ТОВ “Святошинжитлосвіт», м. Київ (записи №40-41) на посаді електрогазозварника;
з 02.01.2014 по 27.02.2015 - у КП “Ремонтно-експлуатаційна організація-6» Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (записи №42-43) на посаді електрозварника;
з 01.03.2015 по 18.07.2016 - у КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (записи №44-45) на посаді електрогазозварника.
Таким чином стаж роботи позивача на посадах газозварника, електрозварника ручного зварювання, газоелектрозварника, газорізчика становить 22 роки 6 місяців 16 днів.
З долученого позивачем до матеріалів справи посвідчення зварника № 371-КВ34 суд встановив, що позивач пройшов атестацію в Українському атестаційному комітеті зварників відповідно до Правил атестації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 19.04.1996 № 61.
Крім цього, позивач має посвідчення № 01-21-06 про результати перевірки знань з охорони праці, як електрогазозварник, видане Святошинською РДУ, КПУЖГ м. Києва, а також свідоцтво про присвоєння йому 4 розряду за професією електрогазозварника від 26 грудня 2003 року.
Рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах від 07.05.2024 №263040013254 обґрунтоване відсутністю довідок про пільговий характер роботи та наказів про атестацію робочих місць.
Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача, звернувся до суду із позовом про його скасування та зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з ст.1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Приписами ч.1 ст.114 Закону України № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.3 ч.1 ст.114 Закону України № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналогічні положення закріплено у п. “б» ст.13 Закону № 1788-XII.
Отже, підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім, досягнення відповідного віку, наявність потрібного стажу, наявність професії та виробництва в зазначених списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами за атестації робочих місць за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах повний робочий день. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що позивач на момент звернення до пенсійного органу для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 досяг 55-річного віку.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.ч.1 ,2, 4 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Суд встановив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.12.2023 № 263040013254 позивачу зараховано всі періоди роботи, однак пільговий стаж не нараховано.
Рішенням від 07.05.2024 від 263040013254 відповідачем повторно відмовлено позивачу в зарахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу та призначенні пенсії на пільгових умовах фактично з тих самих підстав, що і в попередньому рішенні, яке скасоване рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі №380/1143/24.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню від 07.05.2024 від 263040013254 суд враховує, що відповідно до ст.62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція № 58).
Відповідно до п.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить відомості про трудову діяльність позивача газозварника, електрозварника ручного зварювання, газоелектрозварника, газорізчика.
Як видно з розрахунку стажу позивача (Форма РС-Право), копія якого надана до матеріалів справи, вищезазначені періоди зараховані до страхового стажу.
У свою чергу позивач уважає, що вищезазначений стаж роботи, дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
- працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV);
- працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV).
Таким чином, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у особи має бути не менше 30 років страхового стажу (для чоловіків), не менше 12 років 6 місяців стажу (для чоловіків) на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, та особа має досягти віку 55 років.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Так, у період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.
У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.
З 11.03.1994 по 16.01.2003 вже діяли Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.
У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
З 24.06.2016 діє постанова КМУ № 461 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Перелічені вище постанови були чинні у вказані вище періоди роботи позивача за професіями газоелектрозварник, електрозварник та електрозварник ручного зварювання, які зазначені в трудовій книжці та вкладиші до трудової книжки, і в цих постановах, окрім постанови від 22.08.1956 №1173, до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, віднесено професію “електрозварники ручного зварювання».
У Списках №2, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, вказана професія “електрозварники та їх підручні». Також Список №2, затверджений цією постановою містить професію «газозварники та їх підручні», ця професія вказана в розділі “XXXII. ОБЩИЕ ПРОФЕССИИ».
Суд зазначає, що якщо в списки включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію на пільгових умовах користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах.
Крім цього, відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Водночас, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі №376/1528/17.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначене кореспондується із Пунктом 1 Порядку Порядок №637, відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Наявність відповідного трудового стажу позивача підтверджується трудовою книжкою серія НОМЕР_2 від 17.10.1988 , згідно із записами якої позивач працював:
з 19.12.1989 по 25.04.1990 - у спеціалізованому підприємстві “Укрспеценерго» (записи №6-7) на посаді газозварника;
з 03.05.1990 по 30.11.1990 - у Київському спец. РНУ (записи №8-) на посаді електрозварника ручного зварювання;
з 06.05.1991 по 16.03.1992 - у будівельно-виробничому кооперативі “Агростройсервіс» (записи №12-13) на посаді газоелектрозварника;
з 30.03.1992 по 22.05.1992 - в оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті Жовтневого району м. Києва (записи №14-15) на посаді електрозварника;
з 01.07.1992 по 29.07.1992 - у кооперативі “Комплекс» (записи №16-17) на посаді газорізчика;
з 06.12.1994 по 18.02.2002 - у тресті “Київшляхбуд-2» Києво-Святошинського ШБУ №3 (записи №20-22) на посадах електрозварника та газоелектрозварника;
з 19.03.2002 по 29.04.2002 - у Київському спеціалізованому управлінні №31 “Проммонтаж» ВАТ “Промтехмонтаж-2» (записи №23-24) на посаді електрозварника;
з 11.11.2002 по 21.05.2003 - у КП по утриманню житлового господарства Солом'янської державної адміністрації м. Києва (записи №25-26) на посаді електрозварювальника;
з 21.07.2003 по 30.09.2004 - у КП по утриманню житлового господарства Солом'янської державної адміністрації м. Києва, ДЕЖ-907 (записи №27-28) на посадах електрозварювальника та газоелектрозварювальника;
з 29.11.2004 по 07.12.2004 - у ЗАТ “Київський готель 'Мир'» (записи №30-31) на посаді газозварювальника;
з 16.12.2004 по 10.03.2006 - у КП по утриманню житлового господарства Солом'янської державної адміністрації м. Києва, ДЕЖ-907 (записи №32-33) на посаді електрозварювальника;
з 27.03.2006 по 31.07.2012 - у КПУЖГ Святошинського району м. Києва (записи №34-39) на посаді електрогазозварювальника;
з 01.08.2012 по 31.12.2013 - у ТОВ “Святошинжитлосвіт», м. Київ (записи №40-41) на посаді електрогазозварника;
з 02.01.2014 по 27.02.2015 - у КП “Ремонтно-експлуатаційна організація-6» Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (записи №42-43) на посаді електрозварника;
з 01.03.2015 по 18.07.2016 - у КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (записи №44-45) на посаді електрогазозварника.
Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується що посади на яких працюва позивач відносяться до шкідливих умов праці передбачених списком №2.
Основним аргументом відповідача є те, що позивачем не долучено уточнюючих довідок про пільговий характер роботи. Оцінюючи доводи відповідача, суд зазначає таке.
Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Як встановив суд у трудовій книжці позивача всі записи належним чином оформлені та свідчать про періоди роботи позивача з 19.12.1989 по 25.04.1990, з 03.05.1990 по 30.11.1990, з 06.05.1991 по 16.03.1992, з 30.03.1992 по 22.05.1992, з 01.07.1992 по 29.07.1992, з 06.12.1994 по 18.02.2002, з 19.03.2002 по 29.04.2002, з 11.11.2002 по 21.05.2003, з 21.07.2003 по 30.09.2004, з 29.11.2004 по 07.12.2004, з 16.12.2004 по 10.03.2006, з 27.03.2006 по 31.07.2012, з 01.08.2012 по 31.12.2013, з 02.01.2014 по 27.02.2015, з 01.03.2015 по 18.07.2016.
Право на зарахування до стажу для призначення особі пільгової пенсії підтверджується, зокрема, відомостями трудової книжки.
Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Правова позиція була висловлена Верховним Судом у подібних справах №195/443/17 від 13.06.2019 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.
Вказаний спірний пільговий стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці підтверджується записами в його трудовій книжці про роботу, достовірність та порядок оформлення якої, відповідачем під сумнів не ставиться.
З огляду на викладені мотиви суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.05.2024 №263040013254 про відмову позивачу в призначенні пенсії.
Водночас, суд вважає, що зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Списку 2 виробництв, робіт, професій посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати первісного звернення за призначенням пенсії - а саме з 18.12.2023 року є передчасним, оскільки, відповідач не вирішував питання про призначення пенсії за віком на пільгових позивачеві, з врахуванням висновків, які зробив суд у цій справі.
Суд звертає увагу на те, що відповідач заперечував право позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах через неврахування певного періоду роботи до пільгового стажу і суд визнав вказані дії відповідача протиправними, які відображені у формі рішення.
У той же час, законність інших дій відповідача, під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу, суд не перевіряв.
За наведених обставин, суд не може перебирати на себе повноваження пенсійного органу, та встановлювати сукупний стаж державної служби позивача, якщо спір стосується тільки певного періоду його роботи.
Отже, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Списку 2 виробництв, робіт, професій посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати первісного звернення за призначенням пенсії - а саме з 18.12.2023 року є передчасною, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 18.12.2023 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При вирішені цього спору суд керується ч.2 ст.2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути вмотивованим.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), прийняте Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Львівській області від 07.05.2024 №263040013254;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул .Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 19.12.1989 по 25.04.1990; з 03.05.1990 по 30.11.1990; з 06.05.1991 по 16.03.1992; з 30.03.1992 по 22.05.1992; з 01.07.1992 по 29.07.1992; з 06.12.1994 по 18.02.2002; з 19.03.2002 по 29.04.2002; з 11.11.2002 по 21.05.2003; з 21.07.2003 по 30.09.2004; з 29.11.2004 по 07.12.2004; з 16.12.2004 по 10.03.2006; з 27.03.2006 по 31.07.2012; з 01.08.2012 по 31.12.2013; з 02.01.2014 по 27.02.2015; з 01.03.2015 по 18.07.2016 до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 18.12.2023 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1211 (тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан