Іменем України
05 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/37322/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045343-2408-2655; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045336-2408-2655; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045340-2408-2655; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045341-2408-2655; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045339-2408-2655; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045337-2408-2655; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045338-2408-2655; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045344-2408-2655; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045334-2408-2655; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045335-2408-2655; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045333-2408-2655.
В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у зв'язку з тим, що нежитлові приміщення, які перебувають у його власності, треба кваліфікувати як «Будівлі сільськогосподарського призначення, посівництва та рибного господарства (код 1271)», і за загальним правилом такі об'єкти не є об'єктом оподаткування. Крім того, вказує, що ставки податку на території с. Лук'янівка встановлено рішенням Баришівської сільської ради (ОТГ, код КОАТУУ 3220283801) від 20 червня 2019 року № 372-13-07. Позивач вважає це рішення незаконним і таким, що порушує його права.
Щодо оподаткування об'єктів житлової нерухомості, позивач зазначає, що податкові повідомлення рішення №№ 0045335-2408-2655, 0045334-2408-2655, 0045333-2408-2655, 0045336-2408-2655 стосуються цих об'єктів і з їх змісту випливає нарахування податку за 4 об'єкти, загальною площею 421,70 кв. м. Між тим, станом на січень 2021 року у власності ОСОБА_1 знаходилось 3 об'єкти нерухомого майна житлового призначення загальною площею 362 кв. м. Об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було відчужено у 2020 році. Збільшення кількості об'єктів нерухомого майна, що обліковуються за позивачем, призвело як до протиправного винесення податкового повідомлення рішення щодо об'єкта, що не належить позивачу, так і протиправного збільшення загальної площі нерухомого майна відповідної категорії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року позовна заява залишена без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ГУ ДПС у м. Києві у червні 2022 року подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що правовою підставою для застосування до особи пільги з сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати одночасна сукупність наступних умов: 1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником. Оскільки нежитлові приміщення не використовуються безпосередньо позивачем за функціональним призначенням, крім того позивачем не є сільськогосподарським виробником, тому підстави для застосування положень пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України відсутні.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу № 640/11016/22 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Після прийняття справи до провадження Луганським окружним адміністративним судом, відповідач, користуючись правом на подання заяв по суті справи, у липні 2025 року подав пояснення, в яких стосовно нарахування податку за садовий будинок загальною площею 269,1 кв. м за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Коробівка, 20, додатково зазначив, що оскільки право власності на нього припинено 09 жовтня 2020 року, тому податок розраховано за 9 місяців 2020 року.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045337-2408-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 1257,70 грн. Об'єкт оподаткування - нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41,5 кв. м.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045338-2408-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 46474,12 грн. Об'єкт оподаткування - нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1533,5 кв. м.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045339-2408-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 26296,44 грн. Об'єкт оподаткування - нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 867,7 кв. м.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045340-2408-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 56544,78 грн. Об'єкт оподаткування - нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1865,8 кв. м.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045341-2408-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 845,54 грн. Об'єкт оподаткування - нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 27,9 кв. м.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045343-2408-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 24868,04 грн. Об'єкт оподаткування - нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 820,6 кв. м.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045344-2408-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 16756,14 грн. Об'єкт оподаткування - нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 552,9 кв. м.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045333-2408-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 1844,79 грн. Об'єкт оподаткування - квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 59,7 кв. м.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045334-2408-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 1844,79 грн. Об'єкт оподаткування - квартира за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 59,7 кв. м.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045335-2408-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 1025,91 грн. Об'єкт оподаткування - квартира за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 33,2 кв. м.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 0045336-2408-2655 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 8195,16 грн. Об'єкт оподаткування - будівля, садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 269,1 кв. м.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 09 жовтня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області, ОСОБА_1 продав вищевказаний садовий будинок.
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з наступного.
У статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.
Згідно зі статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
За змістом пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років», під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Застосування підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником (юридичною та фізичною особою), друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесений до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 09 травня 2023 року у справі № 380/10802/22, 24 квітня 2020 року у справі № 540/2206/19,
Об'єкти нежитлової нерухомості, які належить позивачу на праві приватної власності і щодо яких контролюючим органом нараховані податкові зобов'язання, є будівлями/спорудами, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Так, відповідно до «Державного класифікатора будівель та споруд. ДК 018-2000», затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси.
Відповідач також не оспорює призначення належних позивачу об'єктів нерухомості для безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності.
Разом з тим, звертаючись до суду з цим адміністративним позовом, позивач лише вказав, що належні йому на праві власності об'єкти нежитлової нерухомості «за загальним правилом» не є об'єктом оподаткування. При цьому позивач не надав суду доказів того, що він є сільськогосподарським товаровиробником і безпосередньо використовує такі будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 12 вересня 2006 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якого є: 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, інші види діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютерів; 50.10 Пасажирський морський транспорт; 50.30 Пасажирський річковий транспорт.
З урахуванням вказаних обставин суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року №№ 0045344-2408-2655, 0045343-2408-2655, 0045341-2408-2655, 0045340-2408-2655, 0045339-2408-2655, 0045338-2408-2655, 0045337-2408-2655 є правомірними і підстав для їх скасування немає.
При цьому твердження позивача, що рішення Баришівської сільської ради від 20 червня 2019 року № 372-13-07, яким встановлено ставки податку на території с. Лук'янівка, є незаконним і порушує його права саме по собі, за відсутності доказів оскарження цього рішення в установленому порядку, не свідчить про неправомірність оскаржуваним податкових повідомлень-рішень.
Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 08 квітня 2021 року №№ 0045333-2408-2655, 0045334-2408-2655, 0045335-2408-2655, 0045336-2408-2655 суд зазначає наступне.
Підпунктом 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 ПК визначено, що у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Відповідно до наданого відповідачем розрахунку податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2020 рік згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08 квітня 2021 року № 0045336-2408-2655 на об'єкт нерухомості: будівля, садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 269,1 кв. м, відповідачем, з урахуванням припинення права власності на цей об'єкт 09 жовтня 2020 року, податок розраховано за 9 місяців 2020 року.
При цьому відповідно до розрахунками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2020 рік згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 08 квітня 2021 року №№ 0045333-2408-2655, 0045334-2408-2655, 0045335-2408-2655 нарахування податку по решті об'єктів житлової нерухомості, за три місяці, у зв'язку з відчуженням позивачем одного з об'єктів нерухомості у жовтні 2020 року, відбулося зі зменшенням загальної площі нерухомого майна відповідної категорії.
Таким чином, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року №№ 0045333-2408-2655, 0045334-2408-2655, 0045335-2408-2655, 0045336-2408-2655 також є правомірними і підстав для їх скасування немає.
При цьому суд зазначає, що позивачем не оскаржується сам розрахунок податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2020 рік, а тому він не є предметом розгляду у цій справі.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260, 262, 293, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП: 44116011, місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль