Іменем України
05 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1610/25
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну праву за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення штрафу,
11.08.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.08.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. 00 коп. на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №76831686 за виконавчим листом № 160/31186/23, виданим Дніпропетровським окружним адміністративним судом 24.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області отримано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.08.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №76831686, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100 грн.
Позивач зазначає, що на виконання рішення суду від 13.02.2024 у справі № 160/31186/23 Головним управлінням проведено розрахунок середньомісячної заробітної плати для призначення страхових виплат ОСОБА_1 , включивши до розрахунку заробітну плату позивача за період з 01.03.2020 по 28.02.2021 у розмірі 250779,16 грн та проведено перерахунок страхової виплати з 19.04.2021 до 28.02.2023. Доплата по проведеному перерахунку щомісячних страхових виплат складає 301914,79 грн, у тому числі:- заборгованість щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2022 по 28.02.2023 92985,48 грн. Зазначена заборгованість по проведеному перерахунку щомісячних страхових виплат облікована в Головному управлінні, внесена до Реєстру судових рішень та буде виплачена після виділення відповідних бюджетних асигнувань. Виплату щомісячної страхової виплати за минулий період буде проведено з урахуванням норм Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299. У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» (далі - Постанова № 1279, зі змінами) встановлено Пенсійному фонду України до 01.04.2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій. Також Постановою № 1279 затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №2025р. у справі 360/1457/24 Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 360/1457/24 було змінено. В абзаці третьому резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 360/1457/24 дату перерахунку пенсії «з 30.05.2022» замінено датою «з 26.05.2024». В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 360/1457/24 - залишено без змін.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі, справу призначео до розгляду в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи), із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України.
Вказана ухвала суду надіслана відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлена до його електронного кабінету 19.08.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак правом для подання відзиву у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк відповідач не скористався.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи в електронній формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі № 160/31186/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Пенсійний фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неврахування заробітної плати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2020 по 28.02.2021 у розмірі 250779,16 грн. для розрахунку середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для визначення розміру страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячної страхової виплати) при призначенні щомісячної страхової виплати з 19.04.2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячної страхової виплати) з 19 квітня 2021 року, включивши до розрахунку середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) заробітну плату позивача за період з 01.03.2020 по 28.02.2021 у розмірі 250779,16 грн., з урахуванням фактично сплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування заробітної плати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2020 по 28.02.2021 у розмірі 250779,16 грн. для розрахунку середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для визначення розміру страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячної страхової виплати) при призначенні щомісячної страхової виплати з 01.03.2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячної страхової виплати) з 01.03.2023 року, включивши до розрахунку середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) заробітну плату позивача за період з 01.03.2020 по 28.02.2021 року у розмірі 250779,16 грн., з урахуванням фактично сплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 800,00 грн. (вісімсот гривень нуль копійок).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі №160/31186/23 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року в адміністративній справі №160/31186/23 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування щомісячних страхових виплат починаючи з 01.09.2022 року; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та сплатити заборгованість зі щомісячних страхових виплат за період часу з 01.09.2022 року по 28.02.2023 року у відповідному розмірі (враховуючи розрахунок середньоденної заробітної плати позивача за період з 01.03.2020 по 28.02.2021 у розмірі 250779,16грн.) та в цій частині прийнято нове судове рішення, яким вказані позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування щомісячних страхових виплат починаючи з 01.09.2022 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість зі щомісячних страхових виплат за період часу з 01.09.2022 року по 28.02.2023 року у відповідному розмірі (враховуючи розрахунок середньоденної заробітної плати позивача за період з 01.03.2020 по 28.02.2021 у розмірі 250779,16грн.)
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1884,00грн (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири гривні).
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в адміністративній справі №160/31186/23 залишено без змін.
Дніпропетровським окружним адміністративним судом 24 жовтня 2025 року видано стягувачу виконавчий лист у справі № 160/31186/23 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість зіщомісячних страховихвиплат за періодчасу з 01.09.2022 року по 28.02.2023 року у відповідному розмірі (враховуючи розрахунок середньоденної заробітної плати позивача за період з 01.03.2020 по 28.02.2021 у розмірі 250779,16грн.).
Постановою начальника Відділу від 20 січня 2025 року відкрито виконавче провадження № 76831686 з примусового виконання виконавчого листа № 160/31186/23, виданого 24 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість зіщомісячних страховихвиплат за періодчасу з 01.09.2022 року по 28.02.2023 року у відповідному розмірі (враховуючи розрахунок середньоденної заробітної плати позивача за період з 01.03.2020 по 28.02.2021 у розмірі 250779,16грн.).
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 20 січня 2025 року ВП № 76831686 направлена стягувачу та боржнику.
ГУПФУ в Луганській області листом від 29.07.2025 за №1200-0312-5/19279 додатково повідомило відповідача, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року по справі № 160/31186/23 Головним управлінням проведено розрахунок середньомісячної заробітної плати для призначення страхових виплат ОСОБА_1 , включивши до розрахунку заробітну плату позивача за період з 01.03.2020 по 28.02.2021 у розмірі 250779,16 грн та проведено перерахунок страхової виплати з 19.04.2021 до 28.02.2023. Доплата по проведеному перерахунку з щомісячних страхових виплат за період з 19.04.2021 до 28.02.2023 в сумі 301914,79 грн ( доплата щомісячних страхових виплат за період з 19.04.2021 по 31.08.2022 складає 208929,31 грн, заборгованість щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2022 по 28.02.2023 складає 92985,48 грн) облікована в Головному управлінні, внесена до Реєстру судових рішень та буде виплачена після виділення відповідних бюджетних асигнувань.
Начальником Відділу 04 серпня 2025 року винесено постанову ВП № 76831686 про накладення на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн за невиконання судового рішення.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року в справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року в справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року в справі № 420/70/19.
З вищеописаних доказів судом встановлено, що боржником на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 160/31186/23 проведено розрахунок середньомісячної заробітної плати для призначення страхових виплат ОСОБА_1 , включивши до розрахунку заробітну плату позивача за період з 01.03.2020 по 28.02.2021 у розмірі 250779,16 грн та проведено перерахунок страхової виплати з 19.04.2021 до 28.02.2023.
Про вжиті заходи боржником повідомлено державного виконавця листом від 29.07.2025 за №1200-0312-5/19279.
Також у цьому листі повідомило відповідача, що доплату по проведеному перерахунку з щомісячних страхових виплат за період з 19.04.2021 до 28.02.2023 в сумі 301914,79 грн ( доплата щомісячних страхових виплат за період з 19.04.2021 по 31.08.2022 складає 208929,31 грн, заборгованість щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2022 по 28.02.2023 складає 92985,48 грн) облікована в Головному управлінні, внесена до Реєстру судових рішень та буде виплачена після виділення відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, судом встановлено, що Головне управління листом від 14.07.2025 № 1200-0312-5/17987 звернулось до Пенсійного фонду України з проханням виділити кошти в розмірі 301914,79 грн для виконання рішення суду щодо виплати ОСОБА_1 заборгованості із щомісячних страхових виплат за період з 19.04.2021 по 28.02.2023.
08.08.2025 Головним управлінням отримано відповідь Пенсійного фонду України за № 2800-030402-9/52750, в якому зазначено, що виплату щомісячної страхової виплати за минулий період буде проведено з урахуванням норм Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №299.
Наведені обставини свідчать, що боржником вживаються заходи з метою виконання судового рішення, і станом на дату винесення постанови про накладення штрафу державний виконавець був повідомлений про підстави такого невиконання.
Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року в справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551).
Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Зважаючи на вищевикладене, відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.
За встановлених судом обставин та наведеного нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що доводи позивача про відсутність у державного виконавця правових підстав для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн є обґрунтованими, тому постанова державного виконавця від 04 серпня 2025 року ВП № 76831686 не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Зважаючи, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, структурним підрозділом якого є відповідач.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сіверськодонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21782461) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 19000, Черкаська область, місто Канів, вулиця Захисників України, будинок 2, код ЄДРПОУ 43316700) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04 серпня 2025 року ВП № 76831686 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.В. Тихонов