05 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1864/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу без виклику сторін адміністративну справу за позовом заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради (код ЄДРОПОУ 43940850) щодо невиконання вимог чинного законодавства України що полягає у не вжитті заходів щодо забезпечення складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини «Громадський будинок початку ХХ століття», який розташований в с. Хащувате Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області по вул. Небесної Сотні 4а;
- зобов'язати Відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради (код ЄДРОПОУ 43940850) виконати вимоги чинного законодавства України щодо забезпечення складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення «Громадський будинок початку ХХ століття» який розташований в с. Хащувате Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області по вул. Небесної Сотні 4а.
Ухвалою судді від 31.03.2025 відкрито провадження у даній справі. Вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
Представником Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради надано відзив на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог.
Не погодившись з доводами відповідача, заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області подав суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що функції з захисту об'єктів культурної спадщини на території Гайворонської міської ради відповідачем до втручання прокуратури не виконувались взагалі. Натомість Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради повинен забезпечити складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини.
Ухвалою суду від 08.07.2025 року подальший розгляд цієї справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21.07.2025.
13.07.2025 року надійшла заява відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради про визнання позову (а.с.140-141).
В судове засідання 21.07.2025 року сторони не з'явились, прокурором до канцелярії суду подана заява про розгляд справи за наявними матеріалами справи та про підтримання позовних вимог.
Відповідно до частини 9 статі 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -
На території Гайворонської міської ради знаходиться Громадський будинок початку ХХ століття.
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 28.12.2004 №792-р «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 7 серпня 1997 року №261-р «Про перелік пам'яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам'яток» затверджено та доповнено перелік пам'яток містобудування, архітектури виявлених після 1997 року до яких віднесено також Громадський будинок початку ХХ століття в с. Хащувате Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області по вул. Небесної Сотні 4а.
За інформацією Гайворонської міської ради Громадський будинок початку ХХ століття в с. Хащувате Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області і надалі знаходиться за адресою вул. Небесної Сотні 4а в с. Хащувате та адреса вказаного об'єкту не змінювалася.
У листі Гайворонської міської ради від 09.10.2024, що надійшов на запит прокурора зазначено, що облікова документація на пам'ятку архітектури та містобудування Громадський будинок початку ХХ століття в с. Хащувате Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області по вул. Небесної Сотні 4а не складалась.
У зв'язку з вказаним, прокурор вважає, що Гайворонською міською радою не вжито заходів, спрямованих на складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини.
Отже, наявність протиправної бездіяльності щодо складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Відповідно до частини 2-3 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Кожний здобуток культурної спадщини є унікальним, а зникнення будь-якого з них є безповоротною втратою, непоправним збідненням цієї спадщини та всього народу.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини», яким визначено, що об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу 6 статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Стаття 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Підпунктами 10 пункту «б» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту.
У частині 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» вказано, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.
Правовий аналіз зазначених вище норм дає підстави дійти висновку, що у даному випадку саме на відповідача - відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради покладається обов'язок щодо забезпечення складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини Громадський будинок початку ХХ століття в с. Хащувате Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області по вул. Небесної Сотні 4а.
Згідно інформації Гайворонської міської ради від 09.10.2024, що облікова документація на пам'ятку архітектури та містобудування Громадський будинок початку ХХ століття в с. Хащувате Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області по вул. Небесної Сотні 4а не складалась.
Відповідно до статті 3-6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Так, частиною 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; 6) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини регламентовано наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (далі за текстом Порядок).
Зокрема, cистема обліку об'єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об'єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об'єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об'єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам'ятки та вилучення пам'ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об'єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам'яток. (п.п. 1.3. Порядку).
На об'єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація. (п.п. 3.1. Порядку).
Виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об'єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації. (п.п. 2.1 . Порядку).
Таким чином, спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини, зокрема, відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради, повинен забезпечити складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини.
Фінансування робіт зі складання облікової документації, паспортизації, інвентаризації та моніторингу здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. (п.п. 1.5. Порядку).
Протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про надання нерухомому об'єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого, Ініціатор подає до МКІП разом із супровідним листом подання за формою, наведеною в додатку 6 до цього Порядку, облікову документацію згідно з розділом III цього Порядку, Акт візуального обстеження об'єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку, рекомендації Українського інституту національної пам'яті (надалі - Інститут) щодо нерухомого об'єкта культурної спадщини, протокол Консультативної ради та належним чином завірену копію рішення про надання нерухомому об'єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини або копію зареєстрованої уповноваженим органом Картки. (п.п. 4.7. Порядку).
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Правовий аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у даному спорі саме на відповідача - відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради покладається обов'язок щодо забезпечення складання облікової документації.
Рішенням 20 сесії Гайворонської міської ради Гайворонської міської ради VIII скликання від 26.11.2021 №2587 затверджено Положення про відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради, вимоги якого респондуються з нормами вищенаведеного законодавства.
Відповідно до п.2.1, 2.2 Положення про Відділ основним завданням відділу культури туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради є реалізація державної політики у сфері культури туризму та культурної спадщини та забезпечення реалізації державної політики в галузі культури в громаді.
Відділ сприяє збереженню та охороні культурної спадщини на території району. (п. 3.2.9 Положення про Відділ).
Подає департаменту культури та культурної спадщини обласної державної адміністрації та пропозиції щодо занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього. (п. 3.4.5 Положення про Відділ).
Забезпечує захист об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження. (п.3.10.4 Положення про Відділ).
Здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань. (п.3.22. Положення про Відділ).
Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із частиною 4 цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.5 ст. 53 КАС України).
У відповідності до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, також у разі відсутності такого органу.
Суд погоджується із доводами прокурора, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 19.09.2019 у справі №815/724/15.
Відповідно до підпунктів 4.9 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності приймає рішення про зобов'язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації, а отже саме Міністерство культури та стратегічних комунікацій України є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у вказаних правовідносинах.
Про виявленні порушення прокурором листом повідомлено Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Разом з тим, листом Міністерство культури та стратегічних комунікацій України лише констатовано, що на перелічені в листі Голованівської окружної прокуратури архітектурні об'єкти облікова документація відсутня та зазначено, що відповідно до п.1 розділу II Порядку виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об'єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.
Однак, з огляду на викладене, вбачається, що уповноваженим органом не вжито та не заплановано вжити жодних заходів з метою зобов'язання Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради забезпечити складання облікової документації.
З огляду на викладене, Голованівська окружна прокуратура, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради.
В порядку визначеному ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором повідомлено Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про звернення прокурора до суду.
Будь-яких заперечень з вказаного питання до суду не надходило.
Відповідно до п.п. 1.2 Порядку облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об'єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об'єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об'єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.
Невжиття заходів щодо складання облікової документації сприяє створенню передумов для руйнування, пошкодження або навіть знищення об'єкту культурної спадщини, натомість наявість облікової документації сприяє забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному використанню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Статтею 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено можливість використання пам'яток лише відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує як найменших її змін та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядкування, оздоби, тощо. При цьому, режим використання пам'ятки встановлюється відповідно до режимів використання, рекомендованих в обліковій документації.
У частинах 4, 6 статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Відповідно до статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Повноваження представника відповідача на подання заяви про визнання позову підтверджені судом, а тому, суд приймає визнання позову, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивачем не понесені.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 142, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Паркова, 13, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500; код ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 43220275) до Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради (вул. Василя Стуса, буд.17, Голованівський район, Кіровоградська область, 26300; код ЄДРПОУ 43940850) задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради щодо не складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини «Громадський будинок початку ХХ століття», який розташований в с. Хащувате Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області по вул. Небесної Сотні 4а.
Зобов'язати Відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради вчинити дії щодо складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення «Громадський будинок початку ХХ століття» який розташований в с. Хащувате Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області по вул. Небесної Сотні 4а.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК