про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
05 вересня 2025 року м. Київ № 320/43679/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому позивачка просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Давидової Марини Василівни №79522056 від 19.06.2025 про відмову в проведенні реєстраційних дій;
- зобов'язати Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , Місце проживання: АДРЕСА_1 , Місце реєстрації: АДРЕСА_2 заяву №66659496 від 30.04.2025 про здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме та провести державну реєстрацію права власності.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження за даним позовом, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Зі змісту позовної заяви слідує, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 17.10.1993 Фондом комунального майна міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження від 17.10.1993 №930, квартира яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та членам її сім'ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . На зворотній стороні вказаного свідоцтва наявний реєстраційний надпис на документі про право приватної власності, в якому зазначено, що зареєстровано право власності Бюро технічної інвентаризації м.Каховці за реєстрованим №4423 від 26.10.1993 і записано в реєстрову книгу №21.
Згідно з Свідоцтвом про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Каховської міської державної нотаріальної контори Херсонської області Гладушко К.В. 23 жовтня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №865 ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_2 1/4 часток квартири під номером АДРЕСА_3 . Право власності на 1/4 частки в праві власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.10.2015 (номер запису про право 11729558, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 757503765104), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46206798 від 23.10.2015.
Позивачка, ОСОБА_1 , діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , 30.04.2025 звернулася з заявою №66659496 про проведення державної реєстрації права власності на квартиру та проведення державної реєстрації права власності на об?єкт нерухомого майна, а саме: квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . До заяви мною були подані наступні документи: технічний паспорт, довіреність, свідоцтво про право власності, що підтверджується копією опису документів, що надано до ЦНАП.
Рішенням державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Давидової Марини Василівни від 06.05.2025 №78741898 зупинено розгляд заяви до усунення обставин, які є підставою для зупинення розгляду заяви: неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному Законом №1952-IV, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Державний реєстратор направив запит до Каховського бюро технічної інвентаризації
Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №79522056 від 19.06.2025, прийнятим державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Давидовою Мариною Василівною, відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою від 30.04.2025 №66659496 у зв?язку з встановленням наявності обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: після завершення строку, встановленого частиною 3 статті 23 Закону №1952-IV, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Уважаючи рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, прийняте державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправним, позивачка звернулася до окружного адміністративного суду з позовом про його скасування.
Вирішуючи питання щодо підсудності цієї справи окружному адміністративному суду, в контексті публічно-правових відносин між учасниками справи, що носять обов'язковий характер для юрисдикції адміністративного суду, беручи до уваги наявність приватного правового інтересу позивачки, суд зазначає таке.
Визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 320/6292/21.
Тобто, якщо особа вбачає порушення своїх прав у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає протиправними, і відповідні наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення відповідних цивільних правовідносин (у цьому випадку відмова в проведенні реєстраційних дій державної реєстрації права власності на квартиру за позивачами), мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання протиправними таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів, а не публічно-правових.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З огляду на положення статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом права не публічного, а цивільного, зокрема права власності на квартиру, що випливає із цивільних (житлових) правовідносин. У такому випадку це спір про цивільне право.
Зазначений позов поданий з метою захисту порушеного цивільного права на фактичне володіння, користування та розпорядження об'єктом нерухомого майна квартири, та не має публічно-правового характеру між учасниками справи.
За правилами пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною п'ятою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Частиною шостою цієї статті передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На виконання вимог указаної норми суд роз'яснює, що розгляд такої справи віднесено до відповідного місцевого суду з дотриманням правил підсудності, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.
За таких обставин спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Частиною третьою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №320/43679/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачці, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Шевченко А.В.