про закриття провадження у справі
05 вересня 2025 року справа № 320/1927/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження Стуконога Олега Івановича, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, про зобов'язання вчинити певні дії,
8 грудня 2022 року через підсистему "Електронний суд" до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд зобов'язати члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження ОСОБА_2 відкрити дисциплінарне провадження на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Передерія В.Г. за дисциплінарною скаргою від 24.10.2022 на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Передерія В.Г.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прокурор Передерій В.Г., на думку позивача, умисно не виконав ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.06.2022, якою було зобов'язано погодити повідомлення про підозру особі, яка, за твердженням позивача, вчинила злочин. Позивач стверджує, що прокурор не скасував постанову про відмову в погодженні повідомлення про підозру, не звернувся до прокурора вищого рівня з відповідним клопотанням, не повідомив про підозру особі, щодо якої було винесено судову ухвалу, та не виконав інші дії, які, на думку позивача, були необхідними для реалізації судового рішення.
Позивач вважає, що такі дії прокурора свідчать про грубе порушення службових обов'язків, недотримання вимог законодавства та свідоме ігнорування судового рішення. У позові також зазначено, що прокурор діяв у змові зі слідчою поліції, з метою залишення особи, яка вчинила злочин, на свободі, що, на думку позивача, є ознакою дисциплінарного проступку.
Позивач наголошує, що його скарга містила конкретні фактичні обставини, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку, а тому мала бути розглянута по суті. Відмова у відкритті дисциплінарного провадження, на думку позивача, є необґрунтованою, формальною та порушує його право на звернення до органу, уповноваженого розглядати питання дисциплінарної відповідальності прокурорів.
Крім того, позивач зазначає, що рішення члена Комісії ОСОБА_2 не містить належного аналізу викладених у скарзі обставин, не містить мотивів, чому наведені факти не можуть свідчити про дисциплінарний проступок, та не відповідає вимогам обґрунтованості, передбаченим законодавством. Позивач вважає, що таке рішення порушує принципи належного адміністративного процесу, зокрема принцип об'єктивності, повноти та неупередженості розгляду звернень громадян.
У зв'язку з викладеним, позивач просить суд зобов'язати члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 відкрити дисциплінарне провадження на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Передерія В.Г. за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 24.10.2022 на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Передерія В.Г.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 (суддя Балаклицький А.І.) позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 скасовано, а справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 (суддя Балаклицький А.І.) відмовлено у відкритті провадження у справі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 суддею Балаклицьким А.І. заявлено самовідвід від розгляду справи №320/1927/23.
За результатами повторного автоматизованого розподілу від 30.08.2023 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Терлецькій О.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 (суддя Терлецька О.О.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 заяву про відвід судді Терлецької О.О. задоволено.
За результатами повторного автоматизованого розподілу від 07.09.2023 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Лапію С.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 (суддя Лапій С.М.) прийнято до провадження судді Лапія С.М. адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження Стуконога Олега Івановича про зобов'язання вчинити певні дії. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 заяву про відвід судді Лапія С.М. задоволено.
За результатами повторного автоматизованого розподілу від 16.10.2023 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 прийнято адміністративну справу №320/1927/23 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивачу необхідно було надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі; надати докази направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів; надати додатки до позовної заяви 6, 19, 26, позначені як другий фрагмент відеозапису від 19.08.2022 судового засідання, перший фрагмент відеозапису від 19.08.2022 судового засідання, третій фрагмент відеозапису від 19.08.2022 судового засідання, - на флеш-носії із доказами направлення відповідачу, зазначивши про наявність у позивача або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження Стуконога Олега Івановича про зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 320/1927/23 скасовано, а справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
У постанові від 29.01.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що на момент постановлення ухвали про залишення позову без руху (17.10.2023) суд має технічну можливість розглядати справу в електронному вигляді, а відтак відсутня необхідність у суду керуватися пунктом 113 розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, згідно з яким до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.
24.02.2025 відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу передано для продовження розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 прийнято адміністративну справу №320/1927/23 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами в паперовій формі.
18.04.2025 на адресу суду від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що рішення від 02.11.2022 №623дс-22, яким відмовлено позивачу у відкритті дисциплінарного провадження на дії прокурора Окружної прокуратури міста Суми Передерія В.Г. за дисциплінарною скаргою позивача від 24.10.2022 на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Передерія В.Г., прийнято одноособово членом Комісії Стуконогом О.І., строк повноважень якого закінчився у 2024 році і на сьогоднішній день він не є членом КДКП і будь-яким чином не може вплинути на розв'язання питань, які пов'язані з предметом спірних правовідносин, а тому він не є належним відповідачем у справі №320/1927/23.
02.05.2025 позивачем через підсистему "Електронний суд" подано заяву про зміну позовних вимог, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 від 02.11.2022 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження за моєю дисциплінарною скаргою від 24.10.2022 на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Передерія В.Г.,
- скасувати рішення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 від 02.11.2022 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 24.10.2022 на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Передерія В.Г.;
- зобов'язати члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 відкрити дисциплінарне провадження на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Передерія В.Г. за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 24.10.2022 на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Передерія В.Г.
В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що позовні вимоги, які містяться в даній заяві від 02.05.2025 про зміну позовних вимог, є взаємозв'язаними, можуть бути тільки в одному позові, не можуть бути роз'єднані на два або три позови, та не можуть вважатися як два або три позови. Позивач вказує, що неможливо зобов'язати члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, відкрити дисциплінарне провадження на прокурора за дисциплінарною скаргою, якщо адміністративний позов не містить позовних вимог про визнання протиправним рішення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, про відмову у відкритті дисциплінарного провадження, про скасування рішення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, про відмову у відкритті дисциплінарного провадження, та про зобов'язання члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, відкрити дисциплінарне провадження на прокурора за дисциплінарною скаргою.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 залучено до участі у справі як співвідповідача Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів. Прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог від 02.05.2025 в адміністративній справі №320/1927/23. Витребувано від відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів докази у справі.
30.05.2025 від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на адресу суду надійшов відзив на заяву про зміну позовних вимог та витребувані судом докази у справі.
У відзиві на заяву про зміну позовних вимог Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів виклала свою правову позицію, обґрунтовуючи правомірність рішення члена Комісії ОСОБА_2 від 02.11.2022 № 623дс-22 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 .
Так, Комісія зазначила, що відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про прокуратуру» член відповідного органу має право відмовити у відкритті дисциплінарного провадження у разі, якщо дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. За результатами вивчення скарги ОСОБА_1 було встановлено, що вона не містить таких конкретних відомостей, що стало підставою для прийняття рішення про відмову у відкритті провадження.
У скарзі позивач стверджував, що прокурор Передерій В.Г. не виконав ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.06.2022, не скасував постанову про відмову в погодженні повідомлення про підозру, не звернувся до прокурора вищого рівня з відповідним клопотанням та не повідомив про підозру особі, щодо якої було винесено судову ухвалу. Крім того, позивач висловив припущення про змову між прокурором та слідчою поліції з метою залишення особи, яка вчинила злочин, на свободі.
Комісія наголосила, що наведені доводи позивача стосуються процесуальних рішень прокурора, прийнятих у межах кримінального провадження, а не дій, які можуть бути кваліфіковані як дисциплінарний проступок. Відповідно до частини 1 статті 36 Кримінального процесуального кодексу України прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а втручання в неї осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється. Також, згідно зі статтею 24 КПК України, особа має право на оскарження процесуальних рішень прокурора у порядку, визначеному главою 26 КПК України, зокрема, шляхом звернення до слідчого судді.
Комісія послалася на правові висновки Верховного Суду, викладені у низці постанов, згідно з якими рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК України. Водночас рішення Комісії про відмову у відкритті дисциплінарного провадження не створює для заявника юридичних прав чи обов'язків і не порушує його особистих прав або інтересів. З огляду на це, особа, яка подала дисциплінарну скаргу, не є суб'єктом дисциплінарного провадження і не має права на оскарження рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження.
Крім того, Комісія звернула увагу на те, що рішення № 623дс-22 було прийнято одноособово членом Комісії ОСОБА_2 , строк повноважень якого закінчився у 2024 році, і на момент подання позову він не є членом Комісії, а отже, не є належним відповідачем у справі.
У підсумку, Комісія просила суд закрити провадження у справі, посилаючись на норми КАС України, Закон № 1697-VII, положення про порядок роботи Комісії, а також на усталену судову практику, яка підтверджує відсутність у позивача права на оскарження рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження.
Судом встановлено, що предметом оскарження згідно з позовною заявою є рішення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 від 02.11.2022 №623дс-22 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 24.10.2022 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором ОСОБА_3 .
Згідно з частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 3 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист (абзац 1 пункту 4.1 Рішення).
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Звертаючись до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 від 02.11.2022 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою позивача від 24.10.2022 на прокурора Окружної прокуратури міста Суми Передерія В.Г., позивач вважає, що таке рішення є необґрунтованим, оскільки в ньому безпідставно зазначено, що скарга позивача не відповідає рекомендованому зразку, у ній не зазначено конкретні, передбачені законодавством підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора ОСОБА_3 .
Позивач наполягає, що його скарга містила детальний виклад обставин, які свідчать про невиконання прокурором ОСОБА_3 службових обов'язків, порушення вимог кримінального процесуального законодавства, невиконання судових рішень, а також визнання законною постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
З огляду на зазначене, на переконання позивача, бездіяльність члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 , яка знайшла відображення в рішенні від 02.11.2022 №623дс-22 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 24.10.2022 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором ОСОБА_3 , є невмотивованою та безпідставною.
Закон України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 1 статті 3 Закону №1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності; презумпції невинуватості; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
За пунктами 3, 4 частини 4 статті 19 Закону №1697-VII прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Частиною 1 статті 45 Закону №1697-VII визначено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 1 статті 73 Закону №1697-VII відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.
Згідно з абзацом 2 частини 1 та частиною 2 статті 45 Закону №1697-VII рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Процедура розгляду органом, що здійснює дисциплінарне провадження дисциплінарних скарг, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, визначена приписами Закону №1697-VII, передбачає: відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги (стаття 46); розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора (стаття 47); прийняття рішення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора (стаття 48).
Частиною 1 статті 43 Закону №1697-VII визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
Відповідно до частини 3 статті 46 Закону №1697-VII за відсутності підстав, передбачених частиною 2 цієї статті, член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора.
Згідно з частиною 3 статті 73 Закону №1697-VII порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначається положенням, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів.
Процедуру здійснення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, дисциплінарного провадження щодо прокурорів та інших повноважень, визначених Законом №1697-VII врегульовано Положенням про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 (далі - Положення).
Пунктом 96 Положення визначено, що в дисциплінарній скарзі рекомендовано зазначати: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, адреса електронної пошти (за наявності) особи, яка подає дисциплінарну скаргу; прізвище, ім'я, по батькові та посада прокурора, стосовно якого подається дисциплінарна скарга; відомості про факт вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 62 Положення орган, що здійснює дисциплінарне провадження, не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.
Відповідно до частини 4 статті 46 Закону №1697-VII після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки.
Згідно з частиною 2 статті 46 Закону №1697-VII член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм вмотивованим рішенням відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження, якщо: 1) дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора; 2) дисциплінарна скарга є анонімною; 3) дисциплінарна скарга подана з підстав, не визначених статтею 43 цього Закону; 4) з прокурором, стосовно якого надійшла дисциплінарна скарга, припинено правовідносини у випадках, передбачених статтею 51 цього Закону; 5) дисциплінарний проступок, про який зазначено у дисциплінарній скарзі, вже був предметом перевірки і щодо нього відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняла рішення, яке не скасовано в установленому законом порядку.
Зважаючи на вищевикладене, відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 , діючи в межах своїх повноважень, прийняв рішення від 02.11.2022 №623дс-22 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 24.10.2022 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором ОСОБА_3 .
Згідно з частиною 1 статті 50 Закону №1697-VII прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення. Норми аналогічного змісту наведено в пункті 1 розділу VI Порядку №266.
Аналогічні приписи містяться в пункті 130 Положення, відповідно до якого рішення, дії або бездіяльність органу можуть бути оскаржені до суду у випадках і порядку, встановлених законом. Рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, може бути оскаржено прокурором до суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
Аналіз наведених правових приписів дає підстави для висновку, що оскарженню, зокрема, у судовому порядку підлягають ті рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які прийнято за результатами дисциплінарного провадження, і право на таке оскарження має виключно прокурор, стосовно якого подано дисциплінарну скаргу, як суб'єкт цього дисциплінарного провадження. Особи, за дисциплінарними скаргами яких орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення, не є суб'єктами дисциплінарного провадження, та згідно із Законом №1697-VII та Положення не наділені правом на оскарження рішень органу, що здійснює дисциплінарне провадження, як за результатами дисциплінарного провадження, так і стосовно вирішення питання відкриття такого провадження.
Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 30.09.2020 у справі №9901/28/20 та від 18.09.2019 у справі №9901/414/19.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 КАС України).
Таким чином, право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів цієї особи.
При виконанні своїх обов'язків прокурори, зокрема, повинні: а) справедливо, неупереджено й об'єктивно виконувати свої функції; б) поважати і намагатися захищати права людини, як це викладено в Конвенції; в) намагатися гарантувати якнайшвидшу дієвість системи кримінального судочинства (пункт 24 Рекомендації Rec (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя (далі - Рекомендація Rec (2000) 19), ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи (далі - Комітет Міністрів) на 724 засіданні заступників міністрів 06.10.2000).
Текстом Рекомендації Rec (2000) 19 підкреслюються дві істотні вимоги: поважати права окремої особи і прагнути ефективності, за яку прокурор частково несе відповідальність (Коментар до індивідуальних рекомендацій за пунктом 24 Рекомендації Rec (2000) 19).
Стосовно такої відповідальності в Рекомендації Rec (2000) 19, зокрема в підпункті "ґ" пункту 5, передбачено, що держава повинна вжити заходів, щоб дисциплінарне судочинство проти прокурорів регулювалося законом і гарантувало справедливу й об'єктивну оцінку та рішення, що є предметом незалежного і неупередженого нагляду.
У Коментарі до індивідуальних рекомендацій за підпунктом "ґ" пункту 5 Рекомендації Rec (2000) 19 Комітет Міністрів указав, що стосовно дисциплінарних рішень прокурори повинні мати можливість передачі їх для перегляду незалежним і неупередженим органом. Проте ця можливість не запобігає вимогам попереднього адміністративного або ієрархічного перегляду.
Тобто прокурори, якщо їх було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, мають право оскарження відповідних рішень безпосередньо до суду чи, якщо це передбачено законом, попередньо до адміністративного органу або до прокурора вищого рівня.
Статтею 50 Закону №1697-VII надано право оскарження рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорам як суб'єктам, прав та інтересів яких безпосередньо стосуються такі рішення.
Конституцією України встановлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення, зокрема, розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів (частина 10 статті 131).
Так, держава гарантує контроль за належним виконанням суддями та прокурорами своїх професійних обов'язків шляхом створення єдиного органу - Вищої ради правосуддя, який приймає рішення за наслідком розгляду дисциплінарних скарг щодо суддів та прокурорів.
У Рекомендації Rec (2000) 19 Комітет Міністрів указав, що держава повинна вжити відповідних заходів, щоб прокурори були в змозі виконувати свої професійні обов'язки і повноваження без неправомірного втручання або незаконного притягнення до цивільної, кримінальної або іншої відповідальності (пункт 11).
Роз'яснюючи зміст цього пункту Рекомендації Rec (2000) 19, Комітет Міністрів зазначив, що для прокурорів має бути положення, яке дане для здійснення ними повноважень, виконання яких ґрунтується на особистих свободах, і відповідно до якого вони будуть відповідати на дисциплінарному, адміністративному, цивільному або кримінальному рівні за їхні особисті проступки, відповідно, таке положення повинно бути розумно обмежене, щоб не перевантажувати систему. Тут увагу необхідно акцентувати на можливості апеляцій у вищі інстанції або спеціальний комітет і на дисциплінарні процедури, проте кожен з прокурорів, як і будь-яка інша фізична особа, повинен відповідати за будь-який злочин, що він може вчинити. Природно, що в системі, у якій прокурор є незалежним, він несе більшу відповідальність (Коментар до індивідуальних рекомендацій за пунктом 11 Рекомендації Rec (2000) 19).
Наведене підтверджує той факт, що можливість притягнення прокурора до дисциплінарної, адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності за його правопорушення повинна бути розумно обмеженою національним законом. Проте за будь-яких умов прокурор повинен на рівні з іншими фізичними особами нести кримінальну відповідальність за вчинені ним злочини та мати можливість оскаржити рішення про притягнення його до юридичної відповідальності будь-якого виду згідно з національним законом.
Стосовно права на оскарження рішень про відмову у відкритті дисциплінарного провадження щодо прокурора, то відсутність його регламентації в національному праві є розумним обмеженням у процедурі дисциплінарної відповідальності прокурора, покликаним не перевантажувати судову систему за умови, якщо чинне законодавство передбачає конкретні способи захисту прав та інтересів зацікавленої особи.
Особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, на таке оскарження (частина 10 статті 78 Закону №1697-VII).
Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18.09.2019 у справі №9901/414/19, від 14.09.2023 у справі №990/73/23.
Крім того, у випадку невиконання прокурором процесуальних обов'язків у КПК України встановлено порядок оскарження такої бездіяльності до слідчого судді (пункт 17 частини 6 статті 7, статті 24, 303-307), а в разі невиконання чинного рішення останнього передбачено кримінальну відповідальність (стаття 383 КК України). Указане повністю відповідає вимогам Рекомендації Rec (2000) 19, а також Рекомендації №R (85) 11 Комітету Міністрів державам-членам щодо положення потерпілого в рамках кримінального права і кримінального процесу, ухваленої Комітетом Міністрів на 387 засіданні заступників міністрів 28 червня 1985 року (далі - Рекомендація №R (85) 11), оскільки передбачає підвищену відповідальність прокурора за невиконання його обов'язків.
Так, згідно з пунктом 7 Рекомендації №R (85) 11 потерпілий має бути наділений правом клопотати щодо перегляду рішення компетентного органу про не відкриття кримінальної справи і правом на пряме звернення до суду. Чинний КПК України передбачає право особи, яка ініціює кримінальне провадження, на оскарження бездіяльності прокурора.
Відповідно до пунктів 33 і 34 Рекомендації Rec (2000) 19 прокурори повинні відповідним чином брати до уваги думки і стурбованість жертв, коли порушені їхні особисті інтереси, і вживати або підтримувати дії, що гарантують поінформованість жертв як про їхні права, так і про обставини процесу. Зацікавлені сторони встановленого статусу або ті, що мають статус потерпілих, а саме жертви, повинні мати можливість змінити рішення прокурорів про відмову у порушенні кримінального переслідування (закриття справи), де це необхідно, ця зміна може бути зроблена після ієрархічного перегляду або шляхом судового перегляду чи сторонами, уповноваженими займатися судовим переслідуванням приватної особи.
У Коментарі до індивідуальних рекомендацій за пунктом 34 Рекомендації Rec (2000) 19 Комітет Міністрів указав, що створити право, застосовуване тільки до жертв, означає відсутність демократичного контролю за діяльністю прокурорів у ряді достатньо вразливих сфер. З іншого боку, однаковий дозвіл будь-якій особі, що вважає себе ущемленою злочинами, опротестовувати рішення про не переслідування в кримінальному порядку приведе прокуратуру до перешкод у роботі й до збільшення апеляцій, поданих в якості тактики перешкод.
З огляду на зазначене та враховуючи характер правовідносин, що виникли між позивачем та органом державної влади - відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, та її членом у зв'язку з розглядом дисциплінарної скарги позивача щодо дій прокурора ОСОБА_3 , рішення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 від 02.11.2022 №623дс-22 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 24.10.2022 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором ОСОБА_3 не може розглядатися як таке, що порушує індивідуальні охоронювані законом права чи інтереси позивача, оскільки сам позивач не є суб'єктом дисциплінарного провадження, а подана ним скарга не створює для нього юридичних прав чи обов'язків у межах відповідної процедури.
Обраний позивачем спосіб захисту - оскарження рішення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 від 02.11.2022 №623дс-22 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 24.10.2022 - не може розглядатися як такий, що здатен вплинути на хід досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021205520000366 та не спрямований на поновлення індивідуальних прав позивача як заявника у цьому провадженні. Зазначене рішення, хоча й прийняте у відповідь на дисциплінарну скаргу позивача, не породжує для нього жодних юридичних прав чи обов'язків. Враховуючи завдання дисциплінарного провадження та правовий відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення цього органу не може порушувати особисті права чи охоронювані законом інтереси скаржника.
Така позиція суду в даній справі узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 13.03.2018 у справі №800/554/17, від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 24.04.2018 у справі №800/435/17, від 11.12.2018 у справі №9901/609/18, від 18.12.2018 у справі №9901/737/18, від 18.09.2019 у справі №9901/414/19.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за доцільне закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, яким передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1, частини 2 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 1984,80 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 17.03.2023 № 1566973636, наявною в матеріалах справи, тому зазначені кошти підлягають поверненню позивачу в повному обсязі.
Статтею 239 КАС України передбачено, що в разі закриття провадження у справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Водночас, враховуючи пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №9901/28/20, у цьому випадку поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
З огляду на що, закриваючи провадження у даній справі, суд не визначає суд, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи.
Керуючись статтями 47, 238, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Провадження в адміністративній справі №320/1927/23 за позовом ОСОБА_1 до Члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження Стуконога Олега Івановича, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
2. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1984,80 грн (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири грн 80 коп.) судового збору, сплаченого до Державного бюджету України за подання позовної заяви.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.
4. Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Кушнова А.О.