про забезпечення позову
04 вересня 2025 року № 367/8431/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невнесенні до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
-зобов'язати відповідача внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язанизх та резервістів відомостей про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області дану справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 року справу передано на розгляд судді Терлецької О.О.
03.03.2025 року зареєстровано заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову, у якій вона просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо направлення на військово-лікарську комісію, призову на військову службу під час мобілізації, притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності позивача до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі.
Вказана заява обґрунтована тим, що відповідно до рішення ВЛК від 23.12.2022 позивача визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку та внесено відповідну інформацію у військовий квиток та до «Резерв+», однак 28.06.2025 року після оновлення застосунку, у електронному кабінеті призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» категорія обліку позивача змінилась на «військовозобов'язаний». На звернення позивача до відповідача було повідомлено про необхідність явки до ТЦК для проходження ВЛК та направлено відповідну повістку, а тому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, або зробити таке виконання неможливим.
Крім того, представник зазначає, що в разі нез'явлення по повістці стосовно позивача буде застосовано заходи адміністративної відповідальності, чим буде порушено права та свободи позивача.
Також у заяві зазначено, що якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового статусу військовослужбовця, що унеможливить виконання рішення суду.
Дослідивши дану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).
Частиною 1 статті 151 КАС України передбачено види забезпечення позову, серед яких: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборона відповідачу вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Звертаючись до суду із заявою щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати підстави звернення із такою заявою, а також надати відповідні докази в підтвердження наведених у заяві аргументів.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до значно більших ускладнень, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Таким чином, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Із матеріалів справи вбачається, що у 2022 році позивача було визнано непридатним до військової служби на підставі ст. 46-а, графи II Розладу хвороб, затвердженого Наказом МОУ №402 від 14.08.2008 р., графи ТДВ 6 та виключено з військового обліку, у подальшому ІНФОРМАЦІЯ_2 було внесено зазначено інформацію у військовий квиток позивача.
Водночас, як свідчить долучений до матеріалів справи військово-обліковий документ, що сформований у мобільному застосунку "Резерв+" 28 червня 2025 року, категорія обліку позивача змінилася на - військовозобов'язаний, однак інформація про те, що позивач непридатний з виключенням з військового обліку збереглася.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача із заявою для приведення у відповідність інформації, зазначаної у його паперовому військово-обліковому документі з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_3 було повідомлено позивачу, що постанова ВЛК щодо ОСОБА_1 була скасована.
Крім того, у відповіді відповідача від 12.07.2025 року №14/5241 вказано, що позивач має з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці з метою проведення контрольного медичного огляду.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен встановити зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Предметом позову у справі є бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність позивача до військової служби з виключенням його з військового обліку.
Суд зазначає, що відповідно до частини 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
З наведеного слідує, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають статусу військовослужбовців.
Відповідно до Постанова КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Отже, у разі видання наказу про призов на військову службу, його неможливо буде оскаржити, оскільки він є актом індивідуальної дії, та буде реалізованим.
Враховуючи вищевикладене, якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації, в такому випадку він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить набуття в подальшому позивачем статусу особи, яку виключено з військового обліку у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки особу, яка набула статусу військовослужбовця, неможливо буде виключити з військового обліку.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23 визначено, що процедура мобілізації є незворотною. Навіть якщо призов визнано протиправним, це не означає автоматичного звільнення військовослужбовця.
Тобто, у разі задоволення позову в цій справі неможливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву позивача, що є неприпустимим.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником доведено наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, адже невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд звертає увагу на те, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони відповідачу вчиняти дії щодо направлення на військово-лікарську комісію, оскільки відповідно до Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служба, тому заборона вчиняти дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації є достатнім заходом забезпечення позову в даному випадку.
В задоволенні заяви в частині заборони відповідачу вчиняти дії щодо притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності суд відмовляє, з огляду на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів вжиття відповідачем дій щодо притягнення позивача до адміністративної або кримінальної відповідальності, а також з огляду на їх неспівмірність з позовними вимогами, з якими заявник звернувся до суду, тому неможливо стверджувати, що такі дії вчиняються відповідачем та, відповідно, можуть об'єктивно спричинити шкоду правам позивача до ухвалення рішення суду у цій справі. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Також, суд враховує, що застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування мобілізації позивача до лав Збройних Сил України, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову.
Враховуючи встановлені обставини, дослідивши докази, що містяться в поданих матеріалах позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодопризову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі №367/8431/25.
Керуючись статтями 114-117, 243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі №367/8431/25.
У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Терлецька О.О.