04 вересня 2025 року м. Київ № 320/20759/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинним пункт Порядку,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та нечинним абзац перший пункту 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1058.
Зобов'язати Кабінет Міністрів України: Зміни внесені до абзацу першого пункту 1 Порядку №637 постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1058 скасувати.
Вказана позовна заява була сформована та подана позивачем через його електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» 24.04.2025.
Судом під час вирішення питання про відкриття провадження було встановлено недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 позовну заяву було залишено без руху.
В ухвалі судом були зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення, зокрема шляхом подання до суду доказів надсилання позовної заяви з усіма доданими да неї документами відповідачу.
21.05.2025 (зареєстровано судом 11.07.2025) позивачем засобами підсистеми «Електронний суд» було подано заяву про роз'яснення судового рішення, в якій позивач зазначив про те, що вимоги ухвали про залишення позову без руху виконати не може, оскільки не розуміє, яким чином це зробити, у зв'язку із чим просить суд роз'яснити:
« 1. Яким чином, на думку суду, я маю одночасно виконати вимоги ухвали суду та приписи чинного законодавства, що регулює порядок подання документів через ЄСІТС?
2. Чи покладає суд на мене обов'язок втручатися в роботу ЄСІТС або зобов'язувати Кабінет Міністрів України зареєструвати електронний кабінет у випадку його відсутності, і якщо так - на підставі якого нормативного акту?
3. Прошу роз'яснити ухвалу у частині обов'язку надсилання копій документів відповідачу в умовах, коли така дія прямо виключена законом, а технічне підтвердження цього процесу покладене на функціонал ЄСІТС, яким я не керую».
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Системний аналіз наведених вимог процесуального закону дає підстави стверджувати, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Звернення позивача із заявою про роз'яснення ухвали суду від 20.05.2025 про залишення позову без руху обумовлене твердженням про те, що позивач не розуміє як виконати її вимоги щодо подання до суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви, оскільки згідно з частиною восьмою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка має електронний кабінет, зобов'язана подавати документи виключно через ЄСІТС. Таким чином, позивач робить висновок про те, що «надсилання будь-яким іншим способом (наприклад, поштою) є прямо забороненим законом». Також зазначає, про те, що позивач звільняється від обов'язку надсилання копій документів учаснику справи, який зобов'язаний був зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його.
Проаналізувавши доводи заявника, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою сказаної статті, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частин сьомої - восьмої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно із частиною дев'ятою вказаної статті, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Згідно із частиною шостою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
При цьому, суд зауважує, що відповідач - Кабінет Міністрів України не зареєстрований в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у якості юридичної особи та відповідно не має коду ЄДРПОУ, а відтак на нього не поширюється норма Кодексу щодо реєстрації електронного кабінету в обов'язковому порядку.
Таким чином, ураховуючи, що позовна заява була сформована та направлена до суду в електронній формі через електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд», а відповідач відповідно до норм КАС України не зобов'язаний в обов'язковому порядку зареєструвати електронний кабінет, на позивача розповсюджується норма, викладена в абзаці 2 частини дев'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, яка зобов'язує надсилати документи (у даному випадку копію позовної заяви із доданими матеріалами) іншому учаснику справи, зокрема відповідачу, в паперовій формі листом з описом вкладення.
Окрім цього, суд окремо звертає увагу позивача, що відповідно до частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, з метою уникнення непорозумінь при тлумаченні ухвали суду від 20.05.2025, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та роз'яснити про його обов'язок надіслати копію позовної заяви з додатками на адресу відповідача в паперовій формі листом з описом вкладення.
Частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.
Із урахуванням викладеного, суд, з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом, уважає за доцільне, згідно із частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви шляхом подання до суду доказів надсилання позовної заяви з усіма доданими да неї документами відповідачу (в паперовій формі листом з описом вкладення).
Керуючись статтями 121, 169, 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду задовольнити.
Роз'яснити позивачу про його обов'язок надіслати копію позовної заяви з додатками на адресу відповідача в паперовій формі листом з описом вкладення, а суду надати докази такого відправлення.
Продовжити ОСОБА_1 на п'ять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки визначені в цій ухвалі не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині про роз'яснення судового рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали. В іншій частині ухвала не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.