ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" вересня 2025 р. справа № 300/1194/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу на суму 20350,64 гривень,
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення в дохід бюджету податкового боргу на суму 20350,64 гривень.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що згідно довідки про суми податкового боргу платника податків фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 17.02.2025 року, за відповідачем обліковується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченим фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченим фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 20350,64 грн, згідно:
податкового повідомлення-рішення № 0542585-2413-0904 від 05.06.2024 на суму 7788,00 грн;
податкового повідомлення-рішення № 0542597-2413-0904 від 05.06.2024 на суму 6136,00 грн;
податкового повідомлення-рішення № 0542628-2413-0904 від 05.06.2024 на суму 101,84 грн;
податкового повідомлення-рішення № 0542629-2413-0904 від 05.06.2024 на суму 6324,80 грн.
На виконання вимог частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), судом було подано запит до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області з метою визначення місця перебування та місця проживання відповідача. Відповідь на даний запит надійшла до суду 06.03.2025, що підтверджується штампом реєстрації вхідного документа за № 5615/25 (а.с. 17-18). Відповідно до отриманої відповіді, відповідач зареєстрований за адресою: Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Ясенів-Пільний.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 19-20).
Ухвала суду була надіслана на адресу відповідача і була йому вручена 22.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690900086128 (а.с. 23). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 21.04.2025 по 16.05.2025 згідно наказу від 04.04.2025 № 80-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 24), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 07.08.2025 по 22.08.2025 згідно наказу від 25.07.2025 № 213-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 25), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.08.2025 по 03.09.2025 згідно наказу від 20.08.2025 № 261-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 25), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків ГУ ДПС в Івано-Франківській області, Івано-Франківська ДПІ (м. Івано-Франківськ) за РНОКПП НОМЕР_2 .
Згідно довідки про суми податкового боргу платника податків фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 17.02.2025 року, за відповідачем обліковується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченим фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченим фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 20350,64 грн, згідно:
податкового повідомлення-рішення № 0542585-2413-0904 від 05.06.2024 на суму 7788,00 грн;
податкового повідомлення-рішення № 0542597-2413-0904 від 05.06.2024 на суму 6136,00 грн;
податкового повідомлення-рішення № 0542628-2413-0904 від 05.06.2024 на суму 101,84 грн;
податкового повідомлення-рішення № 0542629-2413-0904 від 05.06.2024 на суму 6324,80 грн (а.с. 4).
На основі норм Податкового кодексу України, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області склало податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0542585-2413-0904 від 05.06.2024 (а.с. 7). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0600943507195, яке було вручено відповідачу 24.07.2024 (зворотна сторона а.с. 7).
На основі норм Податкового кодексу України, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області склало податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0542597-2413-0904 від 05.06.2024 (а.с. 7). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0600943507195, яке було вручено відповідачу 24.07.2024 (зворотна сторона а.с. 7).
На основі норм Податкового кодексу України, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області склало податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0542628-2413-0904 від 05.06.2024 (зворотна сторона а.с. 7). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0600943507195, яке було вручено відповідачу 24.07.2024 (зворотна сторона а.с. 7).
На основі норм Податкового кодексу України, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області склало податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0542629-2413-0904 від 05.06.2024 (зворотна сторона а.с. 7). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0600943507195, яке було вручено відповідачу 24.07.2024 (зворотна сторона а.с. 7).
У зв'язку з несплатою даних податкових зобов'язань, на основі даного податкового повідомлення-рішення Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області склало податкову вимогу форми "Ф" № 0009480-1309-0919 від 26.09.2024 (а.с. 5). Дана податкова вимога була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0600966782924, який було вручено відповідачу 10.10.2024 (а.с. 6).
У зв'язку з тим, що нараховані грошові зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій та пені) відповідачем добровільно та в повному обсязі не сплачено, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Відповідно пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Усталеною є практика Верховного Суду про те, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов'язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо Дана позиція прослідковується в Постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 826/18379/14, від 19.02.2019 у справі № 807/495/17, від 03.02.2022 у справі № 560/4343/19, від 14.02.2022 у справі № 826/9711/17 та ін..
При цьому, Верховний Суд наголошує, що при вирішенні позову про стягнення податкового боргу у відповідний спосіб здійснюється перевірка дотримання контролюючим органом вимог, передбачених ПК України, які надають право контролюючому органу звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до пунктів 36.1-36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПК України).
В даній справі контролюючий орган здійснив нарахування відповідачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізичними особами, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості. Порядок нарахування даного податку врегульовано нормами статті 266 ПК України, яка врегульовує відносини щодо даного податку як житлової так і нежитлової нерухомості.
В межах даної справи належить встановити, протягом якого строку відповідач мав обов'язок сплатити даний податок.
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом, податкові повідомлення-рішення були вручені відповідачу 24.07.2024. Відповідно, саме з цієї дати починається відлік строку для сплати платежів за даним податковим зобов'язанням.
Виходячи з матеріалів справи, відповідачем дане податкове зобов'язання погашено не було. Доказів сплати даного податкового зобов'язання суду не надано.
Відповідно до пунктів 58.2-58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області надіслало відповідачу податкове повідомлення-рішення № 0542585-2413-0904 від 05.06.2024, податкове повідомлення-рішення № 0542597-2413-0904 від 05.06.2024, податкове повідомлення-рішення № 0542628-2413-0904 від 05.06.2024, податкове повідомлення-рішення № 0542629-2413-0904 від 05.06.2024 які було вручено відповідачу 24.07.2024.
З огляду на те, що податкове повідомлення-рішення № 0542585-2413-0904 від 05.06.2024, податкове повідомлення-рішення № 0542597-2413-0904 від 05.06.2024, податкове повідомлення-рішення № 0542628-2413-0904 від 05.06.2024, податкове повідомлення-рішення № 0542629-2413-0904 від 05.06.2024 були надіслані та вручені відповідачу, то їх слід вважати такими, що доведені до відома відповідача.
Зважаючи на те, що відповідачу належним чином повідомлено про наявність у нього податкового зобов'язання, і з огляду на те, що відповідачем не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку вищевказані документи, то податкове зобов'язання, визначенене у податкових повідомленнях-рішеннях, слід вважати узгодженим податковим боргом, відповідно до норм Податкового кодексу України.
Однак, у визначений в статті 266 Податкового кодексу України строк, відповідачем не сплачено вказаної суми угоджених грошових зобов'язань.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Верховний Суд вказує, що аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 ПК України дає підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов'язання, яке не було ним сплачене у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов'язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ ПК України.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що скерування податкової вимоги не свідчить про вжиття контролюючим органом заходів, спрямованих на погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу. Такі дії податкових органів призводять лише до формування та документального визначення податкового боргу. При цьому, вони об'єктивно передують процесу погашення податкових зобов'язань або стягненню податкового боргу. Дана позиція відображена в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 804/3642/16, від 14.07.2021 у справі № 815/2362/17, від 21.09.2018 у справі № 808/3046/16.
При надсиланні податкової вимоги важливо встановити, чи не була вона надіслана відповідачу передчасно. Як вже встановлено судом, відповідачу були вручені податкові повідомлення-рішення 24.07.2024. Відповідно, саме з цієї дати слід визначати, чи були позивачем вчинені дії у строк, передбачений пунктом 59.3 статті 59 ПК України.
Суд зазначає, що шістдесятиденний строк, встановлений пунктом пунктом 59.3 статті 59 ПК України закінчився 22.09.2024. Відповідно, з 23.09.2024 у позивача виникло право на пред'явлення податкової вимоги відповідачу.
Як встановлено судом, податкова вимога була винесена 26.09.2024, тобто після закінчення шістдесятиденного строку, визначеного пунктом 59.3 статті 59 ПК України.
За змістом п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за рахунок платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з абзацом 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже, положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи Державної податкової служби України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово шляхом звернення до суду.
Податкову вимогу № 0009480-1309-0919 від 26.09.2024 було вручено відповідачу 10.10.2024. Натомість, із позовом до суду ГУ ДПС в Івано-Франківській області звернулося 21.02.2025, тобто після спливу тридцятиденного строку, встановленого пунктом 95.2 статті 95 ПК України.
Суд зазначає, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, відповідне зобов'язання не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, доказів погашення наявного податкового боргу відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість відповідача у сумі 20350,64 грн підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про повне обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Щодо судових витрат, суд звертає увагу, що позивачем у даній справі є Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, яке, відповідно до пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнене від сплати судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченим фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченим фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у загальному розмірі 20350 (двадцять тисяч триста п'ятдесят) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Позивачу копію рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Главач І.А.