Справа № 442/6547/25
Провадження № 1-в/442/347/2025
05 вересня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобич, клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40» ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просить таке задоволити.
Представник «Дрогобицька виправна колонія № 40» ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що засуджений не став на шлях виправлення. Має неодноразові стягнення під час відбування покарання та непогашені виконавчі листи.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила. Просить взяти до уваги, що відбуваючи покарання протягом тривалого часу, засуджений працює лише протягом останнього місяця. Робити по благоустрою території установи не є працевлаштуванням. Крім цього, у засудженого наявні цивільні позови на 329000 гривень та 338000 гривень.
Вислухавши пояснення учасників провадження, вивчивши матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.
Згідно ч.1, п.3 ч.3 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Судом встановлено, що вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19.15.2015 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч. 1 ст.289, ч.1 ст.70 КК України, призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі.
Початок та кінець строку покарання 19.01.2015 - 20.03.2026.
У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України є особливо тяжким злочином; кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України є нетяжким злочином.
Вимогами статті 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді, зокрема, позбавлення волі, може бути застосоване умовно - дострокове звільнення після фактичного відбуття засудженими не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом, зокрема, за умисний особливо тяжкий злочин. Застосування умовно - дострокового звільнення є можливим, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Разом з цим, як зазначено в п.2 Постанови Пленуму «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 у, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Розглядаючи подання про умовно-дострокове звільнення суд зобов'язаний перевірити сумлінну поведінку та сумлінне ставлення особи за весь період відбування нею покарання, врахувати тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого в цілому.
Відповідно до ч.1 ст.6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Як вбачається з наданої суду характеристики, затвердженої 02.09.2025 виконувачем обов'язків начальника ДУ «ДВК-40» ОСОБА_7 , ОСОБА_3 з 19.01.2015 знаходиться в місцях позбавлення. Вчинив умисне насильницьке кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 є працевлаштований. Відсутній інтерес до настільних чи інших ігор з метою отримання матеріальної чи іншої вигоди, частково матеріально залежний від родичів. Мислення, емоції та поведінка не завжди адекватні. Підтримує загально прийняті стосунки у суспільстві. Вину у скоєних кримінальних правопорушень визнає частково. За час відбування покарання заохочувався 12 разів, востаннє 25.09.2024. За час відбування покарання на ОСОБА_3 накладено 5 стягнень, 2 з яких знято, а 3 погашено.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З аналізу наведених норм закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Під час розгляду даної справи, суд вважає, що засуджений ОСОБА_3 перебуваючи в місцях позбавлення волі, своєю поведінкою не довів свого виправлення та що така поведінка може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що засудженим не доведено і в судовому засіданні не встановлено, що за час відбуття покарання в особистості ОСОБА_3 відбувся процес позитивних змін, який створив у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
З огляду на наведене, беручи до уваги особу ОСОБА_3 , якого засуджено за нетяжкий та особливо тяжкий злочин, у суду відсутнє переконання про те, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи вище наведене та керуючись ст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про звільнення умовно-достроково від відбування покарання - відмовити.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляцію до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 05.09.2025.
.
Суддя ОСОБА_1