ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" вересня 2025 р. справа № 300/4677/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в письмовому провадженні звіт Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №43/5/09-19-00-05-ДФС від 27.08.2025 про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/4677/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.07.2021, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.07.2021, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі № 300/4677/21 - скасовано та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Т.в.о.начальника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 28.07.2021 року №90-о “Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Івано-Франківській області з 30 липня 2021 року.
Стягнуто з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 137 287 гривень 61 копійку без врахування податків та інших обов'язкових до сплати платежів.
В решті позову відмовлено.
Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою суду від 05.06.2025 заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/4677/21 задоволено.
Зобов'язано Головне управління ДФС в Івано-Франківській області та Комісію з припинення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/4677/21 протягом 30 днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень цієї ухвали.
Зобов'язано Головне управління ДФС в Івано-Франківській області та Комісію з припинення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області протягом 10 днів з моменту отримання ухвали надати належним чином завірені копії документів, а саме: розпорядчих документів про призначення ОСОБА_2 головою комісії з припинення ГУ ДФС в Івано-Франківській області; положення про Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (у редакції, чинній на дату подання); положення про комісію з припинення ГУ ДФС в Івано-Франківській області (у редакції, чинній на дату подання).
Ухвалою суду від 21.07.2025 прийнято звіт Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №21/5/09-19-00-05-ДФС від 10.07.2025 про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/4677/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.07.2021, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Встановлено Головному управлінню ДФС в Івано-Франківській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/4677/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.07.2021, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме до 29 серпня 2025 року.
Зобов'язано Головне управління ДФС в Івано-Франківській області подати у строк до 29 серпня 2025 року до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/4677/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.07.2021, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
27.08.2025 на адресу суду від Головного управління ДФС в Івано-Франківській області надійшов звіт про виконання судового рішення, у якому зазначено, що 05.08.2025 поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Івано-Франківській області з 30.07.2021, про що видано наказ та зроблено запис у трудовій книжці ОСОБА_1 .
Від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову у прийнятті звіту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, оскільки відповідачем не проведено бухгалтерських нарахувань, не перераховано податків і зборів, не виплачено працівникові належні кошти та не подано звітності з єдиного соціального внеску. Враховуючи наведене, просить відмовити у прийнятті звіту, накласти штраф на голову комісії з реорганізації ГУ ДФС в Івано-Франківській області та встановити новий строк подання звіту про повне невиконання рішення суду відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість заявленого звіту в межах доводів Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 КАС України є обов'язковість судового рішення.
Також відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (стаття 3821 КАС України).
У рішенні від 30.06.2009 за №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункт 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на важливість реального виконання судових рішень, це питання неодноразово ставало предметом обговорення як на національному, так і на міжнародному рівнях. Регулюванню цього питання, зокрема, присвячена Рекомендація №Rec (2003) 16 від 09.09.2003 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Про виконання адміністративних рішень і судових рішень у галузі адміністративного права", обов'язкова для виконання Україною як членом Ради Європи, в якій зазначається, що держави-члени повинні забезпечити виконання судових рішень адміністративними органами в межах розумного строку. Вони мають вживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили. У разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволятиме домагатися виконання такого рішення, зокрема, за допомогою винесення судових заборон або накладення штрафів. Держави-члени повинні забезпечити притягнення адміністративних органів до відповідальності за відмову у виконання та невиконання судових рішень. Посадові особи, відповідальні за невиконання судових рішень, також можуть притягуватись до дисциплінарної, цивільної або кримінальної відповідальності у разі невиконання таких рішень.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Частиною 1 статті 3822 КАС України унормовано, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 3822 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Згідно частини 3 статті 3822 КАС України до звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Правовий аналіз вказаних положень КАС України дає підстави дійти висновку, що у випадку подання до суду суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення він повинен бути оформлений відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України, водночас необхідно додати докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи.
Згідно з частиною 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 382-3 КАС України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм частини 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 у справі № 640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі № 160/5259/20 Верховний Суд відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
У взаємозв'язку із наведеним слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов'язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.
При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині 5 статті 3823 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 3823 КАС України.
Таким чином, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема, суд повинен з'ясувати чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення.
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області у звіті №43/5/09-19-00-05-ДФС від 27.08.2025 про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/4677/21, зазначило, що з метою виконання виконавчого листа від 06.05.2022 №300/4677/21, ГУ ДФС в Івано-Франківській області 05.08.2025 поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Івано-Франківській області з 30.07.2021, про що видано наказ та зроблено запис у трудовій книжці ОСОБА_1 .
Таким чином, Головним управління ДФС в Івано-Франківській області вжито достатніх та належних заходів, спрямованих на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 у справі №300/4677/21.
Відповідно до частини 1 статті 3823 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
За змістом частини 11 статті 3823 Кодексу, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3 статті 3821 КАС України).
Враховуючи висновки суду, викладені вище по тексту цієї ухвали, а також зважаючи на обставину того, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 у справі №300/4677/21 виконана не в повному обсязі, суд вважає за можливе прийняти звіт Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №43/5/09-19-00-05-ДФС від 27.08.2025 про виконання судового рішення та встановити новий строк для подання, а саме 40 днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали.
Водночас, суд вважає за необхідне застосувати приписи частин 1 та 3 статті 382-3 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 3821 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Частиною 2 статті 3823 КАС України унормовано, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина 3 статті 3823 КАС України).
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що у разі вчасного подання суб'єктом владних повноважень звіту суд розглядає такий звіт та за наслідками його розгляду постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту суб'єкта владних повноважень.
Одночасно, суд наголошує, що в разі невиконання відповідачем рішення суду після спливу нового строку на виконання судового рішення, судом можуть бути вжиті заходи, передбачені частиною 2 статті 3823 КАС України, а саме за результатами розгляду звіту може бути накладено на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, суд зазначає, що сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання.
Керуючись статями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 382, 382-2, 382-3, Кодексу адміністративного судочинства України
прийняти звіт Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №43/5/09-19-00-05-ДФС від 27.08.2025 про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/4677/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.07.2021, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Встановити Головному управлінню ДФС в Івано-Франківській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/4677/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.07.2021, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, протягом 40 днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень цієї ухвали.
Копію ухвалу надіслати учасникам справи.
Позивачу ухвалу надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 234, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.