ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"05" вересня 2025 р. Справа № 300/6210/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 20.08.2025 ВП №78895661,
Заник Олександр Романович (далі - представник позивача), який діє в інтересах Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач, ВЧ НОМЕР_1 ) 01.09.2025 звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ) в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сергія Максимчука про відкриття провадження у ВП №78895661 від 20.08.2025.
Також, у позовній заяві, представник позивача просить, серед іншого, про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі або звільнення від сплати судового збору.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI).
Статтею 1 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX, встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028 гривні.
Положенням підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У даному випадку в позовній заяві Військової частини НОМЕР_1 заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, сума судового збору за подання цієї позовної заяви відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" становить 3 028 грн.
Однак, відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, сума судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за звернення до суду з цим позовом становить 2 422,40 грн (3028 грн * 0,8).
Щодо заяви про відстрочення/розстрочення сплати судових витрат, зменшення розміру судових витрат (звільнення від їх сплати) до прийняття судом рішення по справі суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно із статтею 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зі змісту наведених норм вбачається, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених частиною 1 статті 8 Закону № 3674-VI та враховуючи майновий стан сторони, суд має право, в тому числі, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.
Суд зазначає, що головною умовою для відстрочення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану позивача. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При цьому, вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).
Крім того, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
В розумінні приписів статті 8 Закону України №3674-VІ "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.
З наведених положень Закону можна зробити висновок, що їх застосування підлягає виключно до фізичних осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан фізичної особи, підстав законодавством не визначено.
Відповідно до заявленого клопотання, підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору позивач визначив незадовільний майновий стан Військової частини НОМЕР_1 .
Проте, керуючись приписами статті 8 Закону України №3674-VІ "Про судовий збір" обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, законодавчо не визначено підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Враховуючи вищевказане, слід зазначити про відсутність правових підстав для відстрочення, розстрочення позивачу сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
З урахуванням наведеного, а також того, що відповідно до чинної на час подання адміністративного позову редакції Закону України "Про судовий збір", Військова частина НОМЕР_1 не наділена пільгами щодо сплати судового збору, а тому зобов'язана сплачувати судовий збір.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
За змістом частини 2 статті 9 Закону №3674-VI суд не вправі відкрити провадження у справі, в разі якщо до спеціального фонду Державного бюджету України не надійшов судовий збір в розмірі, передбаченому цим Законом.
За наявності вказаного недоліку позовна заява не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного, керуючись статями 132, 161, 169, 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 20.08.2025 ВП №78895661 - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду документа про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. В разі неможливості долучення певних доказів, повідомити про причини неможливості подання таких доказів.
Роз'яснити, що в разі бездіяльності щодо усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.