05 вересня 2025 року Справа № 280/4917/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Садового І.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057 код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд.3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121; код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Метрополита Андрея, буд.10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885).
про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
12.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Запорізькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №543/03-16 відповідача-1 від 09.05.2025 №914270132275 про відмову у переході на інший вид пенсії позивачу з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до статті 36 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача-2 з 02.05.2025 призначити та виплатити позивачу пенсію по втраті годувальника в розмірі 50% від фактичного розміру пенсії, котру отримував ОСОБА_2 до його смерті, який складав 21361,14грн.
Ухвалою суду від 13.06.2025 відкрито провадження у справі №280/4917/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику учасників справи.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2025 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-3, ГУ ПФУ у Львівській області) та прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 07.07.2025, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №543/03-16 відповідача-1 від 09.05.2025 №914270132275 про відмову у переході на інший вид пенсії позивачу з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до статті 36 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.05.2025 №914270132275 про відмову у переході на інший вид пенсії позивачу з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до статті 36 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача-2 з 02.05.2025 призначити та виплатити позивачу пенсію по втраті годувальника в розмірі 50% від фактичного розміру пенсії, котру отримував ОСОБА_2 до його смерті, який складав 21361,14грн.
Крім того, вказаною ухвалою вирішено розпочати спочатку розгляд справи та здійснювати його з урахуванням уточнених позовних вимог.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№29469 від 12.06.2025) та уточненій позовній заяві (вх.№34272 від 08.07.2025). Зокрема зазначено,що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV). Позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 та фактично була на його утриманні. У зв'язку із смертю чоловіка позивач 02.05.2025 звернулася до Миргородського об'єднаного Управління Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перехід на інший вид пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Вказана заява за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Запорізькій області та рішенням від 09.05.2025 №914270132275 відмовлено в проведені перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що відсутні документи про підтвердження сумісного проживання позивача з померлим годувальником, в дипломі про навчання НОМЕР_2 годувальника ОСОБА_2 не вірно вказано його по батькові ( ОСОБА_3 ) та в трудовій книжці НОМЕР_3 від 06.10.1981 не вірно вказано дату народження годувальника. Крім того, 13.05.2025 позивач повторно звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід на інший вид пенсії у зв'язку з втратою годувальника, яка за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ у Львівській області, яким прийнято рішення від 21.05.2025 №914270132275 про відмову у перерахунку пенсії із посиланням на те, що в матеріалах електронної пенсійної справи наявна довідка ОСББ «Садовніченко 2» про факт сумісного проживання, яка не відповідає вимогам п.2.22 Порядку №22-1, оскільки ОСББ «Садовніченко 2» не є органом місцевого самоврядування. Крім того, відсутні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як заявниці так і годувальника. Водночас вказано, що в дипломі про навчання НОМЕР_2 неправильно зазначено по батькові годувальника, в трудовій книжці НОМЕР_3 невірно вказано дату народження годувальника , відсутні довідки про підтвердження пільгового стажу годувальника. На думку позивача, спірні рішення відповідача-1 та відповідача-3 порушують її гарантоване чинним законодавством право на належне пенсійне забезпечення. З огляду на вищевикладене представник позивача просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення відповідача-2 проти задоволення позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№32015 від 26.06.2025). Окрім іншого вказано, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області з 21.03.2011 як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України №1058-IV. Позивач звернулась з заявою про перерахунок пенсії від 02.05.2025 №1899 «перехід на інший вид пенсії», яка за принципом екстериторіальності була розглянута відповідачем-1. За результатами опрацювання заяви ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Запорізькій області винесено рішення від 09.05.2025 №914270132275 про відмову в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки відсутні документи про підтвердження факту сумісного проживання позивача з померлим годувальником; в дипломі про навчання НОМЕР_2 годувальника ОСОБА_2 не вірно вказано по батькові ( ОСОБА_3 ), в трудовій книжці НОМЕР_3 від 06.10.1981 не вірно вказано дату народження годувальника. Враховуючи вищезазначені недоліки вказано, що у позивача відсутнє право на переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України №1058-IV, а тому підстави для задоволення позовних вимог повністю відсутні.
Відповідач-1 заперечив проти позовних вимог та подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№32092 від 26.06.2025), в якому зокрема зазначено, що 02.05.2025 позивач звернулася із заявою до територіальних органів Пенсійного фонду в Україні щодо переходу з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України у № 1058-IV. Розглянувши заяву та додані до неї документи ГУ ПФУ в Запорізькій області прийняло рішення від 09.05.2025 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки відсутні документи про сумісне проживання разом з годувальником за однією адресою на дату смерті, та в дипломі про навчання НОМЕР_2 годувальника ОСОБА_2 не вірно вказано по батькові ОСОБА_3 , в трудовій книжці НОМЕР_3 від 06.10.1981 року не вірно вказано дату народження годувальника. Водночас вказано, що позивач не має права на перехід пенсії по втраті годувальника згідно з Законом України № 1058-IV без встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника. Оскільки до заяви не долучено документи відповідно до пункту 2.11 Порядку про перебування заявниці на утриманні померлого годувальника для переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника відсутні правові підстави. Додатково відзначено, що незважаючи на те, що заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Запорізькій області, обов'язок виплати пенсії залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у ГУ ПФУ в Донецькій області. Таким чином, саме ГУ ПФУ в Донецькій області має як обов'язок, так і можливість виконати зобов'язальну частину судового рішення. З огляду на вищевикладене представник відповідача-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позиція відповідача-3 щодо заявлених позовних вимог відображена у відзиві на позовну заяву (вх.№36132 від 17.07.2025) де, окрім іншого, зазначено, що 13.05.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою встановленого зразка про переведення на пенсію у разі втрати годувальника. За принципом екстериторіальності заява ОСОБА_1 розглядалася і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії № 914270132275 від 21.05.2025 приймалось ГУ ПФУ у Львівській області. Зауважено, що в матеріалах електронної пенсійної справи наявна довідка № 2 від 17.04.2025, видана ОСББ «Садовніченко2» про факт сумісного проживання, яка не відповідає вимогам пункту 2.22 Порядку №22-1, оскільки ОСББ «Садовніченко2» не є органом місцевого самоврядування. Крім того відсутні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як заявниці так і годувальника. Водночас, при розгляді документів, наявних в матеріалах електронної пенсійної справи встановлено, що в дипломі про навчання НОМЕР_2 неправильно зазначено по батькові годувальника, в трудовій книжці НОМЕР_4 не вірно вказано дату народження годувальника, відсутні довідки про підтвердження пільгового стажу годувальника. З огляду на недотримання позивачем вимог Порядку №22-1 вказано, що дії відповідача-3 щодо відмови у призначенні пенсії є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України. На підставі вищенаведеного представник відповідача-3 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , виданим 05.12.2001 Красноармійським РВ УМВС в Донецькій області (а.с.7-8).
Копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 від 14.05.2014 підтверджується, що позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію по інвалідності (а.с.12 зворотній бік).
Відповідно до довідки №1216-5003655632 від 11.04.2025 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).
Згідно з довідкою до акта огляду медико - соціальної експертної комісії серії 10ААВ №782716 від 16.04.2014 позивач має 3 групу інвалідності загального захворювання, яка встановлена їй безстроково (а.с.6).
У відповідності до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 07.09.1985 між позивачем та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб (а.с.9 зворотній бік).
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 від 17.04.2025, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Павлоград, Дніпропетровської області (а.с.10).
Відповідно до листа Павлоградського районного відділу поліції Головного управління поліції в Дніпропетровській області № 59756-2025 від 02.06.2025 згідно відомчих обліків Інформаційно - комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, матеріалів НОМЕР_9 від 17.04.2025 та лікарського свідоцтва про смерть від 17.04.2025 № 2 гр-н ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер у ліжку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10 зворотній бік).
Згідно із протоколом призначення пенсії ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м.Покровськ), як отримувач пенсії за віком, яка була призначена йому відповідно до Закону №1058-IV (а.с.16 зворотній бік - 17).
02.05.2025 позивач звернулася до Миргородського об'єднаного Управління Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 (а.с.17 зворотній бік - 18).
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі - Порядок № 22-1), з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Враховуючи зазначене, заява позивача від 02.05.2025 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника в порядку екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Запорізькій області.
За результатами розгляду заяви відповідачем-1 було прийнято рішення №543/03-16 від 09.05.2025 №914270132275 про відмову в перерахунку пенсії «Перехід на інший вид пенсії» в зв'язку з відсутністю необхідних документів оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства. В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що при розгляді документів встановлено, що відсутні документи про підтвердження сумісного проживання ОСОБА_1 з померлим годувальником, в дипломі про навчання НОМЕР_2 годувальника ОСОБА_2 невірно вказано по батькові ( ОСОБА_3 ), в трудовій книжці НОМЕР_3 від 06.10.1981 невірно вказано дату народження годувальника (а.с.18 зворотній бік-19).
13.05.2025 позивач повторно звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , яка в порядку екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ у Львівській області.
За результатами розгляду поданої позивачем 13.05.2025 заяви відповідачем-3 прийнято рішення від 21.05.2025 № 914270132275 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначено, що в матеріалах електронної пенсійної справи наявна довідка ОСББ «Садовніченко 2» про факт сумісного проживання, яка не відповідає вимогам п.2.22 Порядку №22-1, оскільки ОСББ «Садовніченко 2» не є органом місцевого самоврядування. Крім того, відсутні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як заявниці так і годувальника. Водночас вказано, що в дипломі про навчання НОМЕР_2 неправильно зазначено по батькові годувальника, в трудовій книжці НОМЕР_3 невірно вказано дату народження годувальника, відсутні довідки про підтвердження пільгового стажу годувальника (а.с.104 зворотній бік).
Позивач не погодившись з рішенням відповідача - 1 від 09.05.2025 №914270132275 та рішенням відповідача - 3 від 21.05.2025 № 914270132275 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачами докази, суд приходить до наступних висновків.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина 1 стаття 10 Закону України № 1058-IV).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 45 Закону України № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
За приписами частини 3 статті 45 Закону України № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
За змістом частини 2 статті 36 Закону України № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються:
чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Відповідно частини 3 статті 36 Закону України № 1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
були на повному утриманні померлого годувальника;
одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками (частина 1 статті 37 Закону України № 1058-IV).
Отже, виходячи з аналізу наведених норм, юридичне значення для призначення пенсії у разі втрати годувальника має встановлення факту перебування особи на утриманні.
При цьому, відповідно до частини 1 та 2 статті 38 Закону України №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною 2 статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2.3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також, надаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) відомості про місце проживання;
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
За приписами пункту 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно з пунктом 2.16 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.
Отже, дружина померлого, якщо вона досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону і була на утриманні померлого (перебувала на повному утриманні померлого або одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування), має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Дружина померлого, яка не була на його утриманні, має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в разі втрати джерела засобів до існування. Для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються, серед іншого, документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Так, щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення №543/03-16 відповідача-1 від 09.05.2025 №914270132275 про відмову позивачу у переході на інший вид пенсії з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до статті 36 Закону України № 1058-IV, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 02.05.2025 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 за результатами розгляду якої відповідачем-1 було прийнято рішення від 09.05.2025 №914270132275 про відмову в перерахунку пенсії «Перехід на інший вид пенсії» в зв'язку з відсутністю необхідних документів оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства. В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що при розгляді документів встановлено, що відсутні документи про підтвердження сумісного проживання ОСОБА_1 з померлим годувальником, в дипломі про навчання НОМЕР_2 годувальника ОСОБА_2 невірно вказано по батькові ( ОСОБА_3 ), в трудовій книжці НОМЕР_3 від 06.10.1981 невірно вказано дату народження годувальника.
В обґрунтування протиправності вказаного рішення в ГУ ПФУ Запорізькій області представник позивача, зокрема, посилається на неврахуванням відповідачем-1, виданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Садовніченко 2» довідки №2 від 17.04.2025 про факт сумісного проживання ОСОБА_1 та годувальника ОСОБА_2 , яка, у свою чергу, є документом передбаченим Порядком №22-1.
З наведених представником відповідача-1 у відзиві на позовну заяву обставин, вбачається, що відповідачем-1 заперечується факт надання при зверненні із заявою від 02.05.2025, виданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Садовніченко 2» довідки №2 від 17.04.2025 про факт сумісного проживання ОСОБА_1 та годувальника ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів надання позивачем при зверненні 02.05.2025 із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника, ані означеної вище довідки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовніченко 2» №2 від 17.04.2025, ані будь-яких інших документів підтвердження сумісного проживання ОСОБА_1 з померлим годувальником ОСОБА_2 .
З огляду на ненадання позивачем при зверненні із заявою від 02.05.2025 повного пакету документів, передбаченого Порядком №22-1, зокрема, що засвідчують факт перебування ОСОБА_1 на утриманні у померлого годувальника ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про відсутність у відповідача-1 підстав для переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 .
Відтак, рішення ГУ ПФУ Запорізькій області №543/03-16 від 09.05.2025 №914270132275 є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-3 від 21.05.2025 №914270132275 про відмову у переході на інший вид пенсії позивачу з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до статті 36 Закону України № 1058-IV, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 07.09.1985 між позивачем та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 від 17.04.2025, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Павлоград, Дніпропетровської області.
З матеріалів справи встановлено, що 13.05.2025 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої відповідачем-3 було прийнято рішення від 21.05.2025 №914270132275 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначено, що в матеріалах електронної пенсійної справи наявна довідка ОСББ «Садовніченко 2» про факт сумісного проживання, яка не відповідає вимогам п.2.22 Порядку №22-1, оскільки ОСББ «Садовніченко 2» не є органом місцевого самоврядування. Крім того, відсутні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як заявниці так і годувальника. Водночас вказано, що в дипломі про навчання НОМЕР_2 неправильно зазначено по батькові годувальника, в трудовій книжці НОМЕР_3 невірно вказано дату народження годувальника, відсутні довідки про підтвердження пільгового стажу годувальника.
Відтак, матеріали справи свідчать, що в підтвердження факту проживання разом з годувальником за однією адресою, а отже й перебування на його утриманні, позивач надала довідку про факт сумісного проживання №2 від 17.04.2024, видану ОСББ «Садовніченко 2», яка не була прийнята відповідачем-3.
З приводу посилань відповідача-3 на те, що довідка ОСББ «Садовніченко2» про факт сумісного проживання не відповідає вимогам п.2.22 Порядку №22-1, оскільки ОСББ «Садовніченко 2» не є органом місцевого самоврядування, суд зазначає, що законодавством не передбачено конкретного документа, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї та який подається до пенсійного органу, зокрема, це можуть бути інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Як зазначає у спірному рішення сам відповідач-3, посилаючись на п. 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається: документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Водночас, відмовляючи позивачу у переведенні на пенсію по втраті годувальника відповідач-3 невірно застосував норми п. 2.11 Порядку №22-1 щодо визначення переліку документів, які засвідчують факт перебування на утриманні померлого годувальника.
Суд звертає увагу, що вжите в п.2.11 Порядку №22-1 слово «зокрема» означає виділення документів органів місцевого самоврядування з поміж інших документів, тобто, «в тому числі», «серед іншого».
Таким чином, вказаний документ відноситься до визначених п. 2.11 Порядку №22-1 інших документів, що підтверджують факт проживання разом з годувальником за однією адресою.
При цьому, будь-яких зауважень чи доводів щодо неприйнятності довідки ОСББ «Садовніченко2» про факт сумісного проживання №2 від 17.04.2024 та/або зазначених у ній відомостей відповідач-3 в оскаржуваному рішенні не навів.
Отже, позивач, яка є дружиною померлого годувальника ОСОБА_2 , яка перебувала на його утриманні, досягла пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності, має право на переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Водночас, суд критично сприймає викладені відповідачем-3 у спірному рішенні від 21.05.2025 №914270132275 доводи про те, що в дипломі про навчання НОМЕР_2 неправильно зазначено по батькові годувальника, в трудовій книжці НОМЕР_3 невірно вказано дату народження годувальника та відсутні довідки про підтвердження пільгового стажу годувальника, оскільки такі жодним чином не впливають на наявність у позивача права на переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника, оскільки зазначені документи були враховані при призначенні померлому ОСОБА_2 пенсії за віком і саме тоді їм мала бути надана відповідна оцінка на предмет їх достовірності та допустимості.
На підставі вищевикладеного у сукупності суд дійшов висновку про необґрунтованість та протиправність прийнятого відповідачем-3 рішення від 21.05.2025 № 914270132275 про відмову у переході на інший вид пенсії позивачу з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до статті 36 Закону України № 1058-IV та, як наслідок наявність підстав для його скасування.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 з 02.05.2025 призначити та виплатити позивачу пенсію по втраті годувальника в розмірі 50% від фактичного розміру пенсії, котру отримував ОСОБА_2 до його смерті, який складав 21361,14грн, суд звертає увагу, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, як структурний підрозділ органу, що розглядав заяву позивача від 13.05.2025, та рішення якого визнано протиправним та скасовано, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1.
Наведене свідчить, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до приписів Порядку №22-1 відсутні повноваження для вирішення питання щодо переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника, у зв'язку із чим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оскільки зазначене Управління у даному випадку не уповноважене на розгляд заяви ОСОБА_1 від 13.05.2025 та вирішення питання щодо переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника.
З огляду на встановлені вище обставини у їх сукупності, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача у заявленому до розгляду спорі є зобов'язання відповідача-3 призначити з 13.05.2025 позивачу пенсію у разі втрати годувальника ОСОБА_2 .
Разом з тим, суд зазначає, що обов'язок виплати пенсії залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Відтак, виплата пенсії у разі втрати годувальника повинна проводитись Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області після отримання від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішення про призначення позивачу з 13.05.2025 пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_2 .
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача-2 виплачувати позивачу пенсію у разі втрати годувальника ОСОБА_2 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про призначення та виплату пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% від фактичного розміру в сумі 21361,14 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Враховуючи, що права позивача в цій частині на час розгляду цієї справи не порушені, оскільки переведення позивача на пенсію у разі втрати годувальника не здійснено, то суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на їх передчасність.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивачем, в силу положень Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачувався, то відповідно розподіл судових витрат в частині судового збору не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057 код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд.3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121; код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Метрополита Андрея, буд.10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Метрополита Андрея, буд.10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) від 21.05.2025 №914270132275 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у перерахунку пенсії «Перехід на інший вид пенсії».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Метрополита Андрея, буд.10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) призначити з 13.05.2025 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію у разі втрати годувальника ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд.3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121; код ЄДРПОУ 13486010) виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 13.05.2025 пенсію у разі втрати годувальника ОСОБА_2 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 05.09.2025.
Суддя І.В. Садовий