02 вересня 2025 року Справа № 280/6309/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, яке оформлено листом від 10.03.2025 № 1000-0211-8/30228, яке прийняте за результатами розгляду заяви позивача від 21.02.2025, яким позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу згідно з трудовою книжкою:
до пільгового стажу: роботи трактористом, трактористом-машиністом у сільськогосподарському виробництві, періоди роботи з 01.11.1982 по 27.11.1995, з 04.04.1996 по 02.03.1998, з 10.08.2007 по 02.12.2014, з 01.04.2015 по 19.11.2015, з 04.03.2016 по 16.12.2016, з 15.03.2017 по 03.05.2017, з 02.04.2018 по 04.02.2022, період строкової військової служби з 09.12.1984 по 02.11.1986,
до загального страхового стажу: період роботи трактористом в колгоспі Україна Бердянського району Запорізької області з 01.11.1982 по 27.11.1995; період строкової військової служби 09.12.1984 по 02.11.1986,
та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 21.02.2025.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що трудова книжка колгоспника заповнена згідно всім вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» та на сторінках 6-13 якої зазначено період роботи та займані посади, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. На сторінках 6-7 вчинено запис №1, де вчинено запис №1, яким зазначено: 01.11.1982 прийнятий в колгосп «Україна» і направлений на курси трактористів. Наголошує, що відповідач в оскарженому рішенні, яке оформлена листом від 10.03.2025 № 1000-0211-8/30228, не вказав жодних, визначених законодавством підстав, на те, що дані трудової книжки (в частині вищеозначених періодів роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду, при цьому слід врахувати, що основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка. Позивачу не враховано пільговий стаж без обґрунтування підстав не врахування даного стажу. За наявності трудової книжки та відповідних записів в ній вимога довідок, де їх надання не передбачене законом, на думку позивача, є штучним ускладненням життя пенсіонера. Правових підстав для цього немає, тому позивач вимушений звернутися з даним адміністративним позовом до суду.
Ухвалою судді від 28.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 20.08.2025 надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх. №42059), у якому посилається на приписи с. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 3 Порядку підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, та вказує, що загальний страховий стаж, розрахований відповідно до наданих документів, становить 18 років 5 місяців 13 днів (стаж враховано по 31.01.2025). На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
21.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України за місцем свого фактичного проживання з питання призначення йому пенсії за віком пільгових згідно з п. 3 ч.2 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, отримав лист-відповідь ГУ ПФУ у Київській області від 10.03.2025 № 1000-0211-8/30228, за результатами розгляду заяви від 21.02.2025 №1223 про попередній розрахунок пенсії, у якому повідомлено, що загальний страховий стаж, розрахований відповідно до наданих документів, становить 18 років 5 місяців 13 днів (стаж враховано по 31.01.2025). До листа долучений розрахунок стажу позивача, форми РС-право.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини 1 цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якої призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною 5 цієї статті 45 визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктами 1.7-1.8 Порядку № 22-1 Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 передбачено, Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.).
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Таким чином, нормами як Закону № 1058-IV, так і Порядку № 22-1, передбачено, що обов'язковою умовою для призначення пенсії є звернення громадянина до органу, що призначає пенсію, із відповідною заявою, форма якої затверджена Додатком 1 до Порядку №22-1, та іншими документами, необхідними для призначення пенсії. За результатами розгляду такої заяви та документів територіальний орган Пенсійного фонду приймає рішення, яке видається або направляється особі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки він не звертався із заявою встановленого зразка про призначення пенсії відповідно до вимог статті 44 Закону №1058-IV. Доказів протилежного суду не надано.
Стосовно доводів позивача про те, що він звернувся до відповідача із метою подати заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.
При прийнятті від громадянина заяви про призначення пенсії органом, що її призначає, видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Позивачем не було надано суду ані вказаної розписки-повідомлення, ані пам'ятки, які б підтверджували обставини щодо звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії.
Так, як слідує із листа ГУ ПФУ у Київській області від 10.03.2025 № 1000-0211-8/30228, останнім надано інформацію позивачу про його пенсію, зокрема здійснений попередній розрахунок пенсії та вказано, що загальний страховий стаж, розрахований відповідно до наданих документів, становить 18 років 5 місяців 13 днів (стаж враховано по 31.01.2025). До листа долучений розрахунок стажу позивача, форми РС-право.
Таким чином, суд вважає, що лист відповідача від 10.03.2025 № 1000-0211-8/30228, яким ГУ ПФУ у Київській області повідомило позивача про розрахунок його пенсії, не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії.
Натомість, відносини, які склалися між сторонами у даній справі, унормовані положеннями Закону України «Про звернення громадян», згідно з яким відповідачем листом від 10.03.2025 № 1000-0211-8/30228, надано позивачу письмову відповідь на його звернення від 17.03.2025, тобто така відповідь носить інформаційний характер.
Аналогічна правова позиція сформована у постанова в постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №546/222/17, від 12.09.2019 у справі №158/1226/16-а та від 20.02.2020 у справі №636/863/17.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що питання відповідності положень абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 актам вищої юридичної сили, а саме положенням Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» було предметом розгляду Верховного Суду у справі №640/1873/22, за результатом розгляду якої Верховний Суд в постанові від 25.07.2023 зазначив:
« 67. Відповідно до додатку 1 до Порядку №22-1 заява про призначення/перерахунок пенсії, крім персональних даних особи, містить наступний розділ Прошу пенсію: призначити, перерахувати, поновити, перевести з одного виду на інший (непотрібне закреслити).
68. Тобто, заява про призначення (перерахунок, поновлення виплати раніше призначеної) пенсії не є зверненням у розумінні Закону №393/96-ВР.
69. Подання такої заяви передбачено статтею 44 Закону №1058-IV.
70. При цьому, як уже було зазначено вище, Законом №1058-IV та Положенням про Пенсійний фонд України прямо передбачено повноваження Пенсійного фонду України визначати порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії.
71. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що положення статті 40 Конституції України та Закону №393/96-ВР не врегульовують відносини між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а саме, між позивачем як пенсіонером у випадках призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, та органами Пенсійного фонду України
76. При цьому колегія суддів вказує, що положення абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 мають легітимну мету (гарантують централізовану та прозора систему контролю за процесами призначення та перерахунку пенсій, мінімізують корупційні ризики, зумовлені особистими контактами з громадянами, попереджають можливі випадки зволікань у прийнятті рішення, оптимізують навантаження на працівників, розширюють способи звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України) та відповідають критерію «якості закону» (зокрема, відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) та не передбачають можливість різного тлумачення чи правозастосування)».
Отже, суд вважає, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки він не звертався до управління ПФУ із заявою встановленого зразка про призначення та виплату пенсії за віком відповідно до вимог статті 44 Закону №1058-IV, а відтак територіальний орган ПФУ не мав підстав для призначення пенсії.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі № 425/1867/16-а.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами 1 та 2 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 9, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак