04 вересня 2025 року Справа № 280/4648/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16.05.2025 № 083850024875 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу в листопаді 2024 року виповнилося 60 років. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач має право на призначення пенсії за віком. У травні 2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою від 09.05.2025 про призначення пенсії за віком та надав відповідні документи, зокрема трудову книжку та документи про купівлю стажу у розмірі 211 днів (7 місяців 1 день). Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у призначенні пенсії за віком від 16.05.2025 року №083850024875 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, із посиланням на те, що у нього відсутній необхідний страховий стаж (31 рік). З діями відповідача 1 щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивач не згоден, вважає відмову протиправною та такою, що порушує його гарантоване Конституцією та Законами України право на отримання пенсії. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 09 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що заява позивача від 09.05.2025 про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була повторно розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Херсонській області та саме цим органом було прийнято рішення у відмові призначені пенсії. Відповідно до наданих додатків до заяви страховий стаж заявника становить 28 років 04 місяці 21 день. Звернувшись до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком 09.05.2025, позивачем окрім інших документів було надано трудову книжку серії НОМЕР_1 від 16.09.1981. Розглянувши документи, відповідачем було встановлено, що у записах трудової книжки про період роботи з 12.07.1995 по 20.11.1995 року у графі 4 розділу «На підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)» наявне не обумовлене виправлення у номері наказу про прийняття, чим порушені вимоги Інструкції № 58. Враховуючи зазначене, зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи з 12.07.1995 по 20.11.1995 у відповідності до записів трудової книжки правових підстав нема, оскільки відомості про трудову діяльність зазначені з порушенням вимог Інструкції №58. Звертає увагу суду, що Позивачу для призначення пенсії відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 необхідно мати 31 рік страхового стажу. Відповідно до поданих документів страховий стаж Позивача становить 28 років 04 місяці 21 день. Отже, за умови зарахування до страхового стажу періодів роботи з 12.07.1995 по 20.11.1995 - Позивач не матиме достатнього страхового стажу встановленого ч. 1 ст. 26 Закону №1058 в 31 рік, що є обов'язковою умовою для призначенні пенсії. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що 09.05.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). За принципом екстериторіальності заява від 09.05.2025 року розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області. За результатами розгляду вищевказаної заяви Відповідачем 1 прийнято рішення № 083850024875 від 16.05.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За наданими документами та даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування до страхового стажу зараховано 28 років 4 місяці 21 день. До страхового стажу Позивача відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 16.09.1981 року не зараховано період роботи з 12.07.1995 по 20.11.1995 року за записами №15-16. Окрім іншого, Позивач скористався своїм правом на добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для зарахування страхового стажу за минулі роки, відповідно до ст.12 Закону №1058 шляхом укладення договору про добровільну сплату страхових внесків на загальнобов'язкове державне пенсійне страхування. 01.05.2025 року ОСОБА_1 сплатив страхові внески для зарахування до страхового стажу 211 днів, що становить 7 місяців та 1 день. З урахуванням вищезазначеного стажу, страховий стаж Позивача склав 28 років 11 місяців 22 дні. Позивач, згідно диплому НОМЕР_2 , у період з 12.11.1985 по 17.02.1989 рік проходив навчання в Рильському авіаційному технічному училищі. В той же час, згідно даних трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 18.02.1988 року прийнятий на роботу на Запорізький завод імені 50 - річчя СРСР виробничого об'єднання «Гамма», тобто виникають обгрунтовані сумніви щодо форми навчання Позивача. У період з 12.11.1983 по 06.11.1985 проходив військову службу в лавах армії СРСР згідно даних військового квитка серії НОМЕР_3 . У зв'язку з тим, що в органів Пенсійного фонду України відсутні уточнюючі довідки, передбачені Порядком № 637, що підтверджують період навчання за денною формою здобуття освіти, Головним управлінням не враховано вищезазначений період до страхового стажу ОСОБА_1 . Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 12.07.1995 по 20.11.1995 зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 12.07.1995 по 20.11.1995 за записами №15-16, оскільки у графі 4 розділу “На підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)» наявне виправлення у номері наказу про прийняття на роботу, чим порушено вимоги Інструкції №58. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі, з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.05.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16.05.2025 №083850024875, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
Відповідно до рішення від від 16.05.2025 №083850024875, пенсійний вік визначений статтею 26 Закону №1058 становить 60 років. Вік заявника 60 років 06 місяців 02 дні. Відповідно до ст. 26 Закону №1058 встановлено, що з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 28 років 04 місяці 21 день.
За результатами розгляду документів доданих до заяви до страхового стажу не зараховано відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 16.09.1981 період роботи з 12.07.1995 по 20.11.1995 за записами №15-16, оскільки у графі 4 розділу «На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)» наявне не обумовлене виправлення у номері наказу на прийняття, чим порушені вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58. Для зарахування цього періоду роботи необхідно надати належним чином оформлену довідку, видану за місцем роботи на підставі первинних документів, та довідку про перейменування.
Враховуюче зазначене, ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято рішення №083850024875 від 16.05.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - не менше 31 року.
Позивач, не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16.05.2025 № 083850024875 про відмову у призначенні пенсії за віком та з вимогами про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.05.2025, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Стаття 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає умови призначення пенсії за віком.
Відповідно до ст. 26 Закону №1058 встановлено, що з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
Суд зазначає, що згідно з паспортом громадянина України позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому на час звернення за призначенням пенсії за віком він досяг 60-річного віку, що є достатнім для призначення пенсії за віком.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV).
Згідно з розрахунком страхового стажу позивача (Форма РС-право), копія якого надана до матеріалів справи, страховий стаж позивача складає 28 років 04 місяці 21 день.
Згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (даліПорядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 16.05.2025 №083850024875, до страхового стажу не зараховано згідно з трудовою книжкрю НОМЕР_1 від 16.09.1981 період роботи з 12.07.1995 по 20.11.1995 за записами №15-16, оскільки у графі 4 розділу «На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)» наявне не обумовлене виправлення у номері наказу на прийняття, чим порушені вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58. Для зарахування цього періоду роботи необхідно надати належним чином оформлену довідку, видану за місцем роботи на підставі первинних документів, та довідку про перейменування.
Так, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 16.09.1981 містить такі записи про періоди роботи, зокрема:
12.07.1995 прийнят в транспортний цех електриком 6 розряду (наказ №3050 від 12.07.1995);
20.11.1995 звільнений за власним бажанням (наказ №3050 від 20.11.1995).
Суд зазначає, що згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58:
- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (п.1.1);
- усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (п.2.4.);
- відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження (п.2.11.);
- після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (п.2.12);
- у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства (п.2.14.);
- у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п.4.1.).
Суд зазначає, що вказані вище записи трудової книжки позивача про періоди його роботи містять назву підприємства, де працював позивач, записи про прийняття на роботу та про звільнення з роботи, інформацію про дату і номери наказів, на підставі яких позивача було прийнято та звільнено з роботи.
Посилання відповідача 1 в оскаржуваному рішенні на те, що в графі 4 розділу «На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)» наявне не обумовлене виправлення у номері наказу на прийняття, чим порушені вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58, необхідно надати уточнюючі довідки про роботу видані на підставі первинних документів, суд розцінює як формальну підставу для відмови в зарахуванні спірного періоду до страхового стажу позивача.
Жодних зауважень щодо саме періоду трудової діяльності відповідачем під час розгляду звернення позивача виказано не було.
Суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за дотримання роботодавцем формальних вимог щодо заповнення трудової книжки, а відмова у зарахуванні періодів роботи лише через помилку на титульному аркуші трудової книжки не відповідає критеріям співмірності та фактично позбавляє позивача конституційного права на пенсійне забезпечення.
Суд звертає увагу на те, що обов'язок щодо внесення достовірних відомостей про працівника під час заповнення трудової книжки покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки вперше, а не на працівника, а тому наявність таких недоліків в трудовій книжці позивача не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу останнього періодів роботи згідно з записами в трудовій книжці, виконаними у відповідності до вимог Інструкцій № 162 та № 58.
Крім того, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Отже, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд зазначає, що відповідачами не вказано жодних інших підстав, за яких зазначені оформлення записів робить їх недійсними або сумнівними.
Таким чином, оскільки судом не встановлено недостовірності або неточності вказаних записів, зазначене не може бути підставою для не зарахування періоду роботи позивача до страхового стажу.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Також, пунктом 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган, який призначає пенсію надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності бланки документів; допомогу особам, зазначених у п. 1.1 і 1.2 розділу І вказаного порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення з відповідними запитами до установ, підприємств, організацій, де працював заявник.
До того ж, у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а Верховний Суд зазначив про те, що орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що органами пенсійного фонду надсилались відповідні запити до підприємств, де працював позивач у спірний період, з метою перевірки вірності записів трудової книжки.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, органи Пенсійного фонду України в межах своїх повноважень зобов'язані розглянути та, за необхідності, перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів, зокрема, записів у трудовій книжці.
Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 (адміністративне провадження №К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, період роботи позивача з 12.07.1995 по 20.11.1995 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.09.1981, має бути врахований органом Пенсійного фонду України при призначенні пенсії за віком.
Під час розгляду справи судом установлено, що позивач скористався своїм правом на добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для зарахування страхового стажу за минулі роки, відповідно до ст.12 Закону №1058 шляхом укладення договору про добровільну сплату страхових внесків на загальнобов'язкове державне пенсійне страхування.
01.05.2025 позивач сплатив страхові внески для зарахування до страхового стажу 211 днів, що становить 7 місяців та 1 день.
З урахуванням вищезазначеного стажу, страховий стаж позивача склав 28 років 11 місяців 22 дні.
Також судом установлено, що позивач відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_4 від 16.09.1981 проходив навчання в Рильському авіаційному технічному училищі з 27.11.1985 по 21.01.1988.
Відповідно до диплому НОМЕР_2 , у 1985 році позивач поступив до Рильського авіаційного технічного училища, та в 1989 році закінчив повний курс названого училища за спеціальністю технічна експлуатація наземних радіозасобів літаководіння та посадки. Рішення Державної кваліфікаційної комісії від 01.02.1989 ОСОБА_1 присвоєна кваліфікація радіотехнік.
У відзиві на позовну заяву відповідач 1 зазначив, що згідно з даними трудової книжки НОМЕР_1 , позивач 18.02.1988 прийнятий на роботу на Запорізький завод імені 50 - річчя СРСР виробничого об'єднання «Гамма», тобто виникають обгрунтовані сумніви щодо форми навчання позивача. У період з 12.11.1983 по 06.11.1985 проходив військову службу в лавах армії СРСР згідно даних військового квитка серії НОМЕР_3 . У зв'язку з чим, що в органів Пенсійного фонду України відсутні уточнюючі довідки, передбачені Порядком №637, що підтверджують період навчання за денною формою здобуття освіти, Головним управлінням не враховано вищезазначений період до страхового стажу позивача.
Відповідно до п. «д» ч.3 ст.56 Закону №1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів,підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2.17. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах установах організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 у трудові книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком записи: а) про час служби у складі Збройних Силах СРСР із зазначенням дати призову (зарахування) та дати звільнення зі служби; б) про час навчання у професійно-технічних та інших училищах.
Суд наголошує, що відповідно до Порядку № 637 основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.
За положенням п.8 Порядку №637, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
З матеріалів справи, суд установив, що трудова книжка позивача та диплом містять необхідні записи про періоди роботи та навчання, назви установ, печатки, номери та дати наказів, підписи, а отже, ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження для його зарахування до страхового стажу позивача.
Європейського суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Суд звертає увагу, що витребування та перевірка первинних документів є правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у довідці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на призначення пенсії.
Стосовно доводів відповідача 1 про те, що для зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду йому необхідно надати уточнюючі довідки відповідно до Порядку№ 637 суд зауважує, що вказаний Порядок регламентує правовідносини щодо підтвердження трудового стажу у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. При цьому відповідно до положень Порядку № 637 необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 березня 2019 року у справі №227/4564/16-а.
Відтак, підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що період навчання позивача з 27.11.1985 по 21.01.1988 безпідставно не врахований відповідачем 1 та не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсії.
Таким чином, позивач має право на врахування відповідних спірних періодів до страхового стажу, а відтак, відповідає вимогам законодавства, дотримання яких надає йому право на призначення пенсії за віком згідно з Законом №1058-ІV, станом на час звернення до пенсійного органу.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16.05.2025 №083850024875 про відмову у призначенні пенсії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд виходить з наступного.
Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Таким чином, наразі органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
В спірному випадку заява позивача про призначення пенсії за віком розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 16.05.2025 №083850024875. Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.
В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Тобто, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані ГУ ПФУ в Херсонській області, проте обов'язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у ГУ ПФУ в Запорізькій області.
За таких обставин, виплата пенсії повинна проводитись ГУ ПФУ в Запорізькій області після отримання від ГУ ПФУ в Херсонській області рішення про призначення пенсії та матеріалів пенсійної справи.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а саме визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у призначенні пенсії від 16.05.2025 № 083850024875, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 12.07.1995 по 20.11.1995 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.09.1981, період навчання 27.11.1985 по 21.01.1988 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.09.1981, у зв'язку з чим призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 09 травня 2025 року.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
За подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 04.06.2025.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву подано за допомогою системи «Електронний суд», позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Таким чином, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.
Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 968,96 грн.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 143, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Валентини Крицак, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком від 16.05.2025 № 083850024875.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 12.07.1995 по 20.11.1995 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.09.1981, та період навчання 27.11.1985 по 21.01.1988 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.09.1981, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 09 травня 2025 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова