про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
05 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6287/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Плеханова З.Б. розглянувши
клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову від 04 вересня 2025 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про забезпечення позову.
04 вересня 2025 року ОСОБА_1 подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому просить:
1. суд заборонити відповідачам вчиняти будь-які дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації,
2. зобовязати у найкоротший термін ІНФОРМАЦІЯ_3 надати позивачу письмову відповідь щодо його заяви про відстрочку від 17.06.25 року.
3. зобовязати відповідача утриматися від будь-яких дій , що можуть ускладнити або унеможливити виконання майбутнього судового рішення.
Також позивач просить звільнити його від сплати судового збору , посилаючись на відсутність доходів у 2024 році, що підтверджує відповідною довідкою платника податків., а також рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12.05.25 року по справі № 308/20324/24, яким мати його дітей позбавлено батьківських прав, а виховання та утримання 2-х неповнолітніх його дітей покладено на нього.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, то суд звертає у вагу на те ж рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12.05.25 року по справі № 308/20324/24, яким встановлено , що :
Відповідно до інформації про рух коштів по картці від 04.10.2023. гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН - НОМЕР_2 ) за період 01.04.2023- 29.09.2023 складає 252 694,00 грн. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 344978898 від 24.01.2025р. встановлено, що у власності ОСОБА_1 наявна земельна ділянка площею 0,08 га кадастровий номер 2021887400:10:011:0169 цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, квартира за адресою АДРЕСА_3 , загальна площа - 52,6 кв.м., з них житлової 28,5 кв.м. та являється співвласником квартир, які знаходиться за адресою АДРЕСА_4 та в АДРЕСА_1 , у якій і наразі проживає з дітьми.
У відповідності до ч. 3 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже хоча позивач надав довідку про мінімальні доходи за 2024 календарний , однак як вбачається з встановлених обставин у судовому рішенні позивач має інші джерела доходів і майновий стан позивача є достатнім для сплати судового збору. Однак з врахуванням того , що він сам утримує двох неповнолітніх дітей, одна дитина має складне захворювання , суд дійшов висновку про звільнення позивача від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши подану позивачем заяву про забезпечення позову та наведені в ній підстави для вжиття відповідних заходів, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч.2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
В якості заходу забезпечення даного адміністративного позову представник позивача просить суд заборонити відповідачам вчиняти будь-які дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та утриматися від будь-яких дій , що можуть ускладнити або унеможливити виконання майбутнього судового рішення.
Суд зазначає, що дії щодо дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації бути видані виключно у вигляді наказів та розпоряджень, які в умовах воєнного стану не допускаються забезпеченню за загальним правилом.
Згідно п.10 ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Згідно п.5 ч.3 ст.151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Разом з тим жодного наказу щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації до заяви не додано, фактично наведене унеможливлює здійснення забезпечення в наведений спосіб.
Отже, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Аналогічний підхід щодо застосування положень статей 150, 151 КАС України прослідковується з судової практики Верховного Суду, зокрема у справах № 140/8745/21, № 440/9568/22, № 420/21952/21, № 160/20102/23, № 520/33506/23, № 620/14305/23, № 240/32536/23.
За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною 2 статті 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України відправляти ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у зону бойових дій.
Судом встановлено, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває, у точу числі, на момент розгляду заяви про забезпечення позову.
Щодо вимоги : зобовязати у найкоротший термін ІНФОРМАЦІЯ_3 надати позивачу письмову відповідь щодо його заяви про відстрочку від 17.06.25 року, то задоволення даної вимоги є вирішенням позову по суті , що не допускається і суперечить принципам інституту забезпечення позову.
Враховуючи вищенаведене, у задоволенні заяви потрібно відмовити повністю.
Згідно з частиною 5 статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 150, 152, 154 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задовленні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 15 днів.
Суддя З.Б.Плеханова