04 вересня 2025 року м. Ужгород№ 260/2747/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора ЦНАП Берегівської міської ради Сіладі Олександри Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державного реєстратора ЦНАП Берегівської міської ради Сіладі Олександри Олександрівни, ОСОБА_2 , в якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 50752389, що внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор Сіладі Олександра Олександрівна ЦНАП Берегівської міської ради 20.01.2020 року об 11:37:39 год. про 1/2 розмір частки у спільній частковій власності у житлі за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що з метою здійснення реєстрації місця проживання його співмешканки позивач звернувся до держаного реєстратора із відповідною заявою, однак у вчиненні такої реєстраційної дії було відмовлено з мотивів необхідності отримання згоди від співвласника житла - ОСОБА_2 . Відомості про право власності вказаної особи внесені до Єдиного державного реєстру на підставі рішення Берегівського районного суду у справі №297/2540/16-ц від 08.05.2017 року, постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 18.01.2018 року, а також ухвали Верховного суду від 11.12.2019 року. Проте таке рішення відповідача вважає протиправним, оскільки у визнанні об'єктами спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приміщення в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 було відмовлено.
22 травня 2025 року представник позивача подав до суду позовну заяву в новій редакції, в якій уточнив склад сторін, зокрема зазначивши процесуальний статус ОСОБА_2 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 судом було надано відповідачу строк для подання відзиву на позову.
Вказана ухвала була доставлена до особистого електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» 29 квітня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, складеною відповідальним працівником Закарпатського окружного адміністративного суду.
Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на вищенаведене суд вважає за можливе застосувати наслідки, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.
3-я особа своїх письмових пояснень щодо позову у встановлений судом строк також не подала.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач стверджує, що в лютому 2025 року він дізнався про те, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно співвласником вищезазначеного житлового будинку значиться також ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ).
Так, відповідно до наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №414844841 від 24.02.2025, державний реєстратор Сіладі Олександра Олександрівна (далі - державний реєстратор) 20 січня 2020 року внесла запис про проведення реєстрації права спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Така реєстраційна дія здійснена на підставі рішення Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2540/16-ц від 08.05.2017, постанови Апеляційного суду Закарпатської області №297/2540/16-ц від 18.01.2018, постанови Верховного Суду від 11.12.2019.
Вважаючи рішення державного реєстратора про проведення вищезазначеної реєстраційної дії протиправним, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступного.
Згідно з приписами ст. 125 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 18, 71, 76, 77, 79, 100 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 №2073-IX рішення, дії, бездіяльність суб'єкта владних повноважень у межах адміністративної процедури державної реєстрації (внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна) оскаржуються до адміністративних судів.
На підставі вищевикладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 листопада 2024 року у справі №520/34082/23 дійшов висновку, що жоден національний суд системи судоустрою України, за винятком адміністративного суду, не може оцінювати адміністративну процедуру державної реєстрації. Розгляд і вирішення справ про адміністративну процедуру державної реєстрації - виняткова компетенція адміністративного суду.
Щодо суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 р. (далі - Закон) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в розумінні Закону є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону).
В свою чергу, реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру (п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону).
Відповідно до ч. 1. ст. 3 Закону, загальними засадами державної реєстрації прав є:
1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;
2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості та державної реєстрації прав;
3) публічність державної реєстрації прав;
4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;
5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 8 ст. 18 Закону).
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону передбачено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Нормами п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, в тому числі, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Статтею 31-1 Закону передбачені особливості проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень. Так, зокрема, вказаним положенням передбачено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.
Судом встановлено, що спірна реєстраційна дія була здійснена відповідачем на підставі рішення Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2540/16-ц від 08.05.2017, постанови Апеляційного суду Закарпатської області №297/2540/16-ц від 18.01.2018 та постанови Верховного Суду від 11.12.2019.
Вказана обставина підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та наданою відповідачем на виконання вимог суду інформацією.
Так, рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2017 у цивільній справі №297/2540/16-ц первісний позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім того, зустрічний позов задоволено частково. Встановлено факт, що з 24 березня 1994 року по липень 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю і перебували у фактичних шлюбних відносинах. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 18 січня 2018 року рішення Берегівського районного суду від 08 травня 2017 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 щодо житлового будинку в АДРЕСА_4 скасовано, ухваливши у цій частині нове рішення. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 18 квітня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Кирияк К. М. і зареєстрований у реєстрі за № 2637. Витребувано від ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_4 . Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_4 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_4 . В решті рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 18 січня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання житлового будинку АДРЕСА_1 спільним сумісним майном та його поділ залишено без змін.
Отже, судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено відсутність у ОСОБА_2 права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Всупереч вищезазначеним судовим рішенням 20 січня 2020 року державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_2 на житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому в якості підстави внесення такого рішення зазначено саме вищезазначені судові рішення в цивільній справі №297/2540/16-ц.
На думку суду, зазначене рішення державного реєстратора є протиправним, оскільки суперечить як змісту судових рішень, такі і нормам Закону.
Хоча ОСОБА_1 не просить суд визнати оскаржене рішення державного реєстратора протиправним, однак з метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи положення ст. 245 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог.
З огляду на вищенаведені законодавчі норми та встановлені обставини справи суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Державного реєстратора ЦНАП Берегівської міської ради Сіладі Олександри Олександрівни (місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, буд. 7, м. Берегове, Берегівський район, Закарпатська область, 90202, код ЄДРПОУ - 04053683), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про скасування рішення, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50752389 від 22.01.2020, внесеного державним реєстратором ЦНАП Берегівської міської ради Закарпатської області Сіладі Олександрою Олександрівною 22.01.2020 року об 11:37:39 год., про реєстрацію за ОСОБА_2 1/2 розміру частки у спільній частковій власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Берегівської міської ради Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, буд. 7, м. Берегове, Закарпатська область, 90202, код ЄДРПОУ - 04053683) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) 968,96 грн. (Дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін