Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
05 вересня 2025 року Справа №200/6462/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
22.08.2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Гуревича Р.Г. звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
визнати противним та скасувати Постанову управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві від 01.09.2016 № 2605/5907/5907/23 «Про припинення щомісячної страхової виплати» щодо позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ;
зобов'язати відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 щомісячні страхові виплати за період починаючи з 01.09.2016 року.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху.
Наданий позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивач має надати: докази сплати судового збору, або докази, що підтверджують незадовільний майновий стан позивача, клопотання про поновлення пропуску звернення до суду вказавши інші підстави поважності його пропуску підтверджені доказами, постанови управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві від 01.09.2016 № 2605/5907/5907/23 «Про припинення щомісячної страхової виплати» та договору про надання правничої допомоги № б/н від 05 червня 2025 року.
На виконання вимог ухвали суду від 27.08.2025 року представником Позивача було надано квитанцію № T01K-K9XK-TMA8-641A від 29.08.2025 року про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн., договір про надання професійної правничої допомоги, клопотання про поновлення пропуску звернення до суду, а також просив витребувати у відповідача Постанову управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві від 01.09.2016 № 2605/5907/5907/23 «Про припинення щомісячної страхової виплати».
Дослідивши клопотання про поновлення строку, суд виходить з наступного.
Положеннями статті 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За змістом цієї норми процесуальним строком є також строк звернення до суду.
Так, частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV передбачено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 24.01.2023 у справі № 200/10176/19-а.
Так, право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія A №18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі Guйrin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37).
У рішенні Європейського Суду у справі «Illian v. Turkey» зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у звязку з пропуском строку звернення до суду має застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, варто звертати увагу на обставини справи.
Окрім цього у справі «Bellet v. France» Суд вказав, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на верховенство права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Пропущення строків звернення до адміністративного суду не є безумовною підставою для залишення позову без розгляду, адже суд може визнати причину пропуску поважною і вирішити публічно-правовий спір.
Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.
Згідно правил ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (предметна юрисдикція) та ст. 25-27 Кодексу адміністративного судочинства України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Донецьким окружним адміністративним судом.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі немає.
Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно приписів статті 12 та глави 10 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 257 КАС України.
Згідно із ст. 260 КАС України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, враховуючи, що адміністративна справа за даним позовом є справою незначної складності, її розгляд слід проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Також представником Позивача було заявлено клопотання про витребування доказів обгрунтоване тим, що ураховуючи ту обставину, що відповідач надав не всю інформацію, яка запитувалась в адвокатському запиті, то з метою повного та всебічного розгляду даної справи у відповідності до положень ст. 80 КАС України просить суд витребувати від відповідача відповідну Постанову управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві від 01.09.2016 № 2605/5907/5907/23.
Згідно з частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
За приписами статей 9, 77, 80 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.
Для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення у цій справі, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача про витребування доказів, а також витребувати докази з власної ініціативи.
На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 49, 171, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку - задовольнити.
Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження у справі №200/6462/25.
Призначити розгляд адміністративної справи №200/6462/25 по суті за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) Донецьким окружним адміністративним судом.
Клопотання про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві матеріали страхової справи ОСОБА_1 та Постанову управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві від 01.09.2016 № 2605/5907/5907/23 «Про припинення щомісячної страхової виплати».
Зобов'язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв'язку через підсистему “Електронний суд» та шляхом направлення на поштову адресу суду в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Відповідач у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання даної ухвали може подати відзив на позов.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (частини 3, 4 статті 162 КАС України).
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідач - заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. До відповіді на відзив та заперечень застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 КАС України.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, справу буде розглянуто судом за наявними матеріалами.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (https:// adm.dn.court.gov.ua)
Інформація про права та обов'язки сторін та осіб, які беруть участь у справі, міститься у ст. ст. 44, 45, 47 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Христофоров