Ухвала від 05.09.2025 по справі 200/6804/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

05 вересня 2025 року Справа №200/6804/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2025 через систему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, що виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів основних видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № ФС-74451/09/01/2082 від 05.06.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023;

- зобов'язати відповідача оформити довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, із зазначенням відомостей про розміри основних видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років) та розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби), премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та оновленого грошового виразу надбавки за вислугу років, вказаних в довідці № ФС-74451/09/01/2082 від 05.06.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для перерахунку пенсії з 01.02.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 200/441/25 відповідач виготовив довідку від 05.06.2025 № ФС-74451/09/01/2082 станом на 01.01.2023, в якій вказано розміри грошового забезпечення, розраховані з застосуванням прожиткового мінімуму станом 01 січня 2023 року. Проте, розміри окремих складових забезпечення, а саме надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія, що зазначені у вказаній довідці, зменшені у грошовому виразі, замість розміру, встановленого станом на 01.01.2023.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У силу вимог ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Крім того, позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що зазначені норми процесуального закону мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у Кодексу адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексу адміністративного судочинства України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 200/441/25 визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 200/441/25 відповідач виготовив довідку від 05.06.2025 № ФС-74451/09/01/2082 станом на 01.01.2023, в яких вказано розміри грошового забезпечення, розраховані з застосуванням прожиткового мінімуму станом 01.01.2023.

Підставою цього позову (№ 200/6804/25), є дії відповідача при розрахунку надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у довідці від 05.06.2025 № ФС-74451/09/01/2082, виданої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 200/441/25.

Разом з тим, суд зазначає, що у резолютивній частині судового рішення у справі № 200/441/25 суд вказав розрахункову величину, яку слід застосовувати для визначення розміру грошового забезпечення, зокрема посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Вказана пряма вказівка розрахунку грошового забезпечення позивача, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023. Таким чином, поданий позивачем позов фактично спрямований на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 200/441/25.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 31.01.2025 у справі № 560/11142/24 суд не бере до уваги, оскільки підставою для відмови у задоволенні позовних вимог слугувало невиконанням судового рішення в адміністративній справі № 560/11266/23.

Водночас, предметом позову у справі № 560/11266/23 були вимоги позивача щодо зобов'язання видати оновлену довідку із зазначенням розмірів надбавки та премії у відсотковому значення, що передбачені Законом № 2011-XII і Постановою № 704.

Таким чином, у справі, рішення у якій є предметом касаційного перегляду (№ 560/11142/24), підстави і предмет позову хоча і пов'язані з оскарженням дій, вчинених на виконання рішення суду в іншій справі (№ 560/11266/23), але за результатами вчинення таких дій між сторонами у справі виникли спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані.

За урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.

Подібна позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 08.06.2023 у справі № 640/634/20.

Саме невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25 в частині обчислення надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання станом на 01.01.2023, визначених при виконанні згаданого рішення суду, покладено позивачем в основу підстав цього позову, у зв'язку із чим такі твердження не можуть бути не взяті судом до уваги чи на власний розсуд розтлумачені як такі, що не пов'язані з виконанням цього судового рішення.

Відтак спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

За таких обставин, якщо позивач уважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувались його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17, від 27.11.2024 по справі № 320/3687/24, від 30.09.2024 по справі № 460/23064/23.

У зв'язку із цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У постанові від 22.03.2018 у справі № П/9901/135/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття "спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Отже, у спірному випадку між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судами, а тому вимоги позивача, заявлені ним в межах цієї справи, не підлягають розгляду у позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного вище, аналізуючи зміст п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України в контексті неможливості розглядати позов в цій справі за правилами адміністративного судочинства саме в порядку позовного провадження, суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачу у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст. 170, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя О.О. Кошкош

Попередній документ
130004529
Наступний документ
130004531
Інформація про рішення:
№ рішення: 130004530
№ справи: 200/6804/25
Дата рішення: 05.09.2025
Дата публікації: 08.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.01.2026)
Дата надходження: 29.09.2025
Розклад засідань:
26.01.2026 12:10 Перший апеляційний адміністративний суд