Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 вересня 2025 року Справа№200/4649/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
25.06.2025 через систему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зазначення у довідці від 04.06.2025 №ФС-89791/09/01/2069 нерелевантних показників додаткових видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762 грн.);
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (з урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (обчислених у відсотках від основних видів грошового забезпечення з урахуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2023 (2684 грн.), зазначивши надбавку за особливості проходження служби (65%) - 8713,25 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1191 грн., відомості про розмір щомісячної премії (140%) - 11116 грн. для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25 відповідач виготовив довідку від 04.06.2025 № ФС-89791/09/01/2069 станом на 01.01.2023, в яких вказано розміри грошового забезпечення, розраховані з застосуванням прожиткового мінімуму станом 01 січня 2023 року. Проте, розміри окремих складових забезпечення, а саме надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія, що зазначені у вказаній довідці, протиправно обчислено із розрахунку 1762 грн. замість розміру, встановленого станом на 01.01.2023.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Зобов'язано відповідача надати суду у строк до 10.07.2025: пояснення щодо обрахунку складових грошового забезпечення, зазначених у довідці від 04.06.2025 № ФС-89791/09/01/2069.
14.07.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не наділений повноваженням самостійно встановлювати розмір грошового забезпечення осіб звільнених з військової служби, віднімати, чи додавати до розміру вказаного у довідці грошового забезпечення окремі види грошового забезпечення. Після 01.03.2018 та 05.03.2019 рішення про збільшення розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців Урядом не приймалось. Відповідно підстав для проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям відсутні.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
18.12.2024 позивач, звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2023 для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії.
Листом відповідача від 26.12.2024 №09/01/4339 позивачу відмовлено у виготовленні та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023 для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови оформленої листом від 26.12.2024 за № 09/01/4339 ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (в редакції чинній на січень 2023 року), а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
Тобто, у резолютивній частині судового рішення у справі № 200/334/25 суд вказав розрахункову величину, яку слід застосовувати для визначення розміру грошового забезпечення, зокрема посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25 відповідач виготовив довідку від 04.06.2025 № ФС-89791/09/01/2069 станом на 01.01.2023, в яких вказано розміри грошового забезпечення, розраховані з застосуванням прожиткового мінімуму станом 01.01.2023.
Позивач зазначає, що розміри окремих складових забезпечення, а саме надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія, що зазначені у вказаній довідці, протиправно обчислено із розрахунку 1762 грн. замість розміру, встановленого станом на 01.01.2023.
Таким чином, спір у даній справі виник у зв'язку з незгодою позивача із діями відповідача, вчиненими на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25, яке набрали законної сили.
У межах розгляду цієї справи (№ 200/4649/25) позивач просить суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (з урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (обчислених у відсотках від основних видів грошового забезпечення з урахуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2023 (2684 грн.), зазначивши надбавку за особливості проходження служби (65%) - 8713,25 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1191 грн., відомості про розмір щомісячної премії (140%) - 11116 грн. для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії.
Таким чином сторони, предмет і підстави цього позову аналогічні тим, що були в межах розгляду справи № 200/334/25.
Оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25 про часткове задоволення позову, суд доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні цього позову з таких підстав.
Фактично при розгляді цієї справи суд має дослідити і перевірити порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Крім того, позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що зазначені норми процесуального закону мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25 відповідач виготовив довідку від 04.06.2025 № ФС-89791/09/01/2069 станом на 01.01.2023, в яких вказано розміри грошового забезпечення, розраховані з застосуванням прожиткового мінімуму станом 01 січня 2023 року. Проте, розміри окремих складових забезпечення, а саме надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія, що зазначені у вказаній довідці, протиправно обчислено із розрахунку 1762 грн. замість розміру, встановленого станом на 01.01.2023.
Отже позовні вимоги зводяться до оскарження дій відповідача щодо неналежного виконання рішення суду в іншій справі (№ 200/334/25).
За урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Подібна позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 08.06.2023 у справі № 640/634/20.
Саме невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25 в частині обчислення додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання станом на 01.01.2023, визначених при виконанні згаданого рішення суду, покладено позивачем в основу підстав цього позову, у зв'язку із чим такі твердження не можуть бути не взяті судом до уваги чи на власний розсуд розтлумачені як такі, що не пов'язані з виконанням цього судового рішення.
Відтак спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
За таких обставин, якщо позивач уважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувались його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17, від 27.11.2024 по справі № 320/3687/24, від 30.09.2024 по справі № 460/23064/23.
У зв'язку із цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню і у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку із їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Розподіл судового збору не здійснюється у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Повний текст рішення складено та підписано 05 вересня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.О. Кошкош