05 вересня 2025 рокуСправа №160/17846/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №046150016782 від 27.05.2025 року про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 20.05.2025 року призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за Списком №1 незалежно від віку відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зарахувавши до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в професійно-технічному училищі №105 міста Димитрова (нова назва Мирноград) за професією електрослюсар підземний з 01.09.1999 року по 30.06.2000 року (10 місяців);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити призначену з 20.05.2025 року ОСОБА_1 пільгову пенсію за Списком №1 незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачу протиправно не зараховано до пільгового стажу період навчання з 01.09.1999 року по 30.06.2000 року, у зв'язку з чим протиправно відмовлено в призначенні пільгової пенсії. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
30.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
10.07.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач-1 зазначив, що позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу Також відповідач-1 зазначив, що період навчання не зараховано позивачу до пільгового стажу оскільки після закінчення навчання до прийняття на роботу за професію пройшло більше 3 місяців. У зв'язку з чим відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
01.08.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначив, що позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу Також відповідач-2 зазначив, що період навчання не зараховано позивачу до пільгового стажу оскільки після закінчення навчання до прийняття на роботу за професію пройшло більше 3 місяців. У зв'язку з чим відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзиви на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
20.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.05.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 від 20.05.2025 року та прийняло рішення №046150016782, яким відмовлено йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дане рішення обґрунтоване відсутністю у заявника необхідного пільгового стажу, а саме: 25 років.
Також в даному рішенні зазначено, що страховий стаж заявника з урахуванням кратності становить 49 років 04 місяці 05 днів, а пільговий стаж відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 24 роки 02 місяців 25 днів.
Як встановлено судом з форми РС-право до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період навчання з 01.09.1999 року по 30.06.2000 року. При цьому перший період роботи, який зараховано до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є з 06.10.2000 року по 31.12.2003 року.
Не погодившись з вказаним рішенням відповідача-2, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Суд зазначає, що ключовою умовою для зарахування періоду навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти до стажу роботи за спеціальністю є зарахування на роботу за набутою професією не пізніше трьох місяців після закінчення навчання.
Як встановлено судом, позивач навчався в Професійно-технічному училищі №105 міста Димитрова (нова назва Мирноград) з 01.09.1999 року по 30.06.2000 року та здобув професію електрослюсар підземний.
Як встановлено судом, в трудовій книжці позивача наявні наступні записи щодо періодів роботи (далі мовою оригіналу):
- 02.10.2000 року - зачислить в учебный пункт;
- 06.10.2000 року - принять электрослесарем подземным 3 р. с полным рабочим днем в шахте.
Отже із записів трудової книжки позивача вбачається, що позивача прийнято на роботу за здобутою після навчання професією (електрослюсар підземний) - 06.10.2000 року, тобто більше ніж через 3 місяці після закінчення навчання.
При цьому суд звертає увагу, що доводи позивача, що він був прийнятий на роботу в перший робочий день, оскільки 01.10.2000 року є вихідним, не можуть слугувати підставою для задоволення вказаних позовних вимог, оскільки фактично період роботи позивача з 02.10.2000 року по 06.10.2000 року не зараховано до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та питання зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу позивача не є спірним в даному випадку.
Отже суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1999 року по 30.06.2000 року.
Вирішуючи питання щодо скасування оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
Позивач фактично не згоден із вказаним рішенням, оскільки фактично позивачу не зараховано до пільгового стажу період навчання.
При цьому позивач не заявив позовних вимог щодо зарахування інших періодів роботи до пільгового стажу та оскаржуваним рішенням не відмовлялось позивачу у зарахуванні до пільгового стажу інших періодів роботи.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення, а отже основна та похідні позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача-1 призначити та виплатити позивачу пільгову пенсію також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, , суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
Керуючись ст.77, 90, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський