05 вересня 2025 рокуСправа № 160/21842/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянув у письмовому провадженні у місті Дніпро клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі № 160/21842/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 160/21842/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 04 серпня 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
06 серпня 2025 року представник відповідача подав до суду відзив, у якому заявив клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвалою від 25 серпня 2025 року суд надав можливість позивачу ОСОБА_1 подати пояснення стосовно клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі №160/21842/25 та докази, які підтверджують можливість залишення позову без розгляду у цій справі.
03 вересня 2025 року позивач подав до суду пояснення щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі № 160/21842/25, в якому зазначає, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який вибуває до нового місця служби, або який звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті.
Грошовий атестат позивачу при виключенні зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 не надавався, що окрім того підтверджено матеріалами справи.
Розглянув клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд зробив висновок про відсутність обґрунтованих підстав для про залишення позову без розгляду у справі № 160/21842/25, виходячи з таких міркувань.
Приписами статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В той же час, положеннями ч.ч. 1 та 2 ст.233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Наказом МВС від 20.07.2018 № 623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (надалі - Інструкція).
Розділ ХХХІ Інструкції присвячено грошовим атестатам.
Вагомі та ключові відомості даних спірних правовідносин щодо застосування відповідачем неналежного механізму під час обрахунку грошового забезпечення позивача, а саме, зазначення того, який саме прожитковий мінімум застосовано відповідачем та який тарифний розряд та який тарифний коефіцієнт належні позивачу, грошовий атестат не містить та не може містити в силу розділу ХХХІ Інструкції.
Отже, грошовий атестат самостійно не є повідомленням про нараховані та сплачені позивачу суми при звільненні у правовідносинах, з приводу яких ініційовано вказане судове провадження - застосування відповідачем неналежного механізму під час обрахунку грошового забезпечення, оскільки, за відсутності у ньому відомостей щодо того який саме прожитковий мінімум застосовано відповідачем та який тарифний розряд та який тарифний коефіцієнт належні позивачу, числові показники грошового забезпечення, зазначені у ньому є неможливо перевірити на відповідність первинній редакції п.4 ПКМУ 704.
Також, суд звертає увагу що Верховний суд у постанові від 11.04.2025 року у справі № 520/27667/24 виклав правовий висновок в розрізі строкового питання щодо застосування нині чинної редакції ст.233 КЗпП, враховуючи факт звільнення особи зі служби, а саме, в світлі питання початку рахування строків.
Верховний Суд вказав, що саме дата отримання позивачем письмового повідомлення, що містило інформацію про суми грошового забезпечення, нараховані та виплачені йому при звільненні відповідно до приписів статті 233 КЗпП є визначальною для початку перебігу строку звернення до суду в правовідносинах, що є предметом судового дослідження (тобто, не дата звільнення).
Верховний Суд у постанові від 11.04.2025 року у справі № 520/27667/24 здійснив дослідження наказу про звільнення позивача з посади та вказав, що такий не містить в собі інформації щодо сум, з приводу яких ініційовано відповідне судове провадження.
Позивач зазначає, що зі змісту відповіді від 22.07.2025 № 7-103 видно, що відповідач не заперечує факт застосування прожиткового мінімуму при нарахуванні грошового забезпечення у розмірі 1762 грн. Тобто саме з цієї відповіді позивач отримав відповідні дані про порушення його прав та інтересів в частині неправильного нарахування та виплати грошового забезпечення.
Суд встановив, що між датою названого листа відповідача від 22.07.2025 року та датою звернення до суду з позовом (29.07.2025 року) трьохмісячний строк, передбачений ч.2 ст.233 КЗпП, не минув.
На підставі вищевикладеного, суд зробив висновок про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі № 160/21842/25.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі № 160/21842/25 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук