05 вересня 2025 року Справа №160/22080/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В.
за участі секретаря судового засідання Пархоменко К.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Чоха К.О.
представника третьої особи Марінеско А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро питання про самовідвід головуючого судді,-
30.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, третя особа: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025 року зазначена справа розподілена судді Туровій О.М.
01.08.2025 року суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Туровою О.М. подано заяву про самовідвід, в обґрунтування якої зазначено, що суддя Турова О.М. до призначення на посаду судді у 2012 році працювала разом із Семчук Н.В. у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді та перебуває з останньою у товариських стосунках, а тому з метою уникнення в майбутньому сумнівів з боку учасників справи у неупередженості та об'єктивності головуючого судді під час розгляду цієї справи вважає за необхідне заявити самовідвід.
Ухвалою від 01.08.2025 року задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Турової О.М. в адміністративній справі №160/22080/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної адміністрації Дніпровської міської ради (відповідач-1), Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України Центральної адміністрації Дніпровської міської ради (відповідач-2), третя особа: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, зобов'язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди.
Адміністративну справу №160/22080/25 передано для здійснення повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025 року зазначена справа розподілена судді Захарчук-Борисенко Н.В.
Ухвалою від 06.08.2025 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, третя особа: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.
Цією ж ухвалою вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
19.08.2025 року суддя Захарчук-Борисенко Н.В. повідомила сторонам, що її чоловік - ОСОБА_2 займає посаду заступника голови адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, та поставлено на обговорення питання щодо думки сторін про наявність підстав для відводу судді. Сторонами було зазначено, що вирішення даного питання «на розгляд суду».
05.09.2025 року суддею Захарчук-Борисенко Н.В. подано заяву про самовідвід, в обґрунтування якої зазначено, у судовому засіданні 19.08.2025 року нею було проінформовано сторін про те, що її чоловік - ОСОБА_2 займає посаду заступника голови адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради. У свою чергу, відповідачами по справі №160/22080/25 є Центральна адміністрація Дніпровської міської ради та Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, а третя особа - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради. Так, чоловік судді перебуває у службових та дружніх відносинах з головою Центральної адміністрації Дніпровської міської ради та головою Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України Центральної адміністрації Дніпровської міської ради.
Тож, у заяві наголошено, що суддею Захарчук-Борисенко Н.В. не обговорюються з чоловіком судові справи, які перебувають у провадженні суду, проте з метою виключення можливого конфлікту інтересів та усунення сумнівів у безсторонності та неупередженості суду, який розглядатиме цю справу, суддя Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна доходить висновку про наявність підстав для заявлення самовідводу у справі №160/22080/25.
При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді, суд виходить з наступного.
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 4 ч.1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі Білуга проти України та Рішенні від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Так, чоловік судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 - Борисенко Андрій Васильович займає посаду заступника голови адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради.
Отже, під час виконання своїх повноважень чоловік судді Захарчук-Борисенко Н.В. знаходиться у службових відносинах з головою Центральної адміністрації Дніпровської міської ради та головою Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, що у свою чергу може викликати сумнів у сторін по справі щодо безсторонності та неупередженості суду.
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що самовідвід гарантує неупередженість та об'єктивність здійснення правосуддя, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді Захарчук-Борисенко Н.В. та об'єктивного розгляду даної справи, заява про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Водночас, суд зауважує, що заява від 25.08.2025 року про зупинення провадження по справі буде досліджена новим складом суду за результатами повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про самовідвід судді Захарчук-Борисенко Н.В. у справі №160/22080/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, третя особа: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Справу передати для здійснення повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко