Справа №760/22282/25
1-кс/760/10439/25
25 серпня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 10.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000088 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28 ч.1 ст. 111-2 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого зазначено наступне.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 у справі № 760/18119/25 від 02.07.2025 задоволено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно мого клієнта ОСОБА_5 .
Ухвалою Київського апеляційного суду у справі № 760/18119/25 від 04.08.2025 залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2025 - залишено без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
З урахуванням того, що з моменту взяття під варту і до дати формування цього клопотання з моїм клієнтом не вчинялось жодної процесуальної дії, а питання застосування права на заставу в рамках запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою окремо не розглядалось, вважаємо за доцільне змінити запобіжний захід шляхом надання можливості внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Наразі органом досудового розслідування проведено ряд слідчих оперативних дій, у т.ч. негласних слідчих розшукових дій, які покладені в основу висунутої підозри. Спотворити ці докази мій клієнт не може та не має наміру.
Варто звернути увагу на фактично дискримінаційності підходу до обрання запобіжного заходу відносно мого клієнта ОСОБА_5 . Так, усім іншим підозрюваним було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Фактично при обранні запобіжного заходу ОСОБА_5 не було враховано обставини справи, участь ОСОБА_5 у реалізації об'єктивної сторони кримінального правопорушення, ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного (раніше не судимий), вважаємо можливою та доцільною заміну запобіжного заходу на тримання під вартою з можливістю внесення застави із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
Вказаний захід є достатнім для запобігання нормативно передбаченим ризикам, ОСОБА_5 відомі наслідки невиконання покладених на нього зобов'язань.
ОСОБА_5 перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_7 . Остання здійснює індивідуальну підприємницьку діяльність та має можливість внести заставу за свого цивільного чоловіка.
Окремо звертаємо увагу, що іншим сімом підозрюваним також обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, які вже скористались своїм правом на заставу та звільнені з місць попереднього ув'язнення:
- справа № 760/18104/25: тримання під вартою строком на 60 днів, з правом внесення застави за результатом апеляційного оскарження (80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.);
- справа № 760/18095/25: тримання під вартою на 60 днів, з правом внесення застави (80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.);
- справа № 760/18107/25: тримання під вартою на 60 днів, з правом внесення застави (80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.);
- справа № 760/18120/25: тримання під вартою на 60 днів, з правом внесення застави (80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.);
- справа № 760/18123/25: тримання під вартою на 60 днів, з правом внесення застави (80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.);
- справа № 760/18110/25: тримання під вартою до 28.08.2025, з правом внесення застави (80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.);
- справа № 760/18098/25: тримання під вартою на 60 днів, з правом внесення застави (100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 грн.)
З огляду на викладене, на підставі ч. 1 ст. 201, 206 КПК України захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернулась до суду з даним клопотанням, в якому просить змінити відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розмірну застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
У судовому засіданні ОСОБА_5 та його захисник підтримали клопотання та доводи викладені в ньому, зазначивши, що підставами для зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є той факт, що нині органом досудового розслідування проведено ряд слідчих оперативних дій, у т.ч. негласних слідчих розшукових дій, які покладені в основу висунутої підозри, отже відсутні ризик, які існували на момент застосування такого найсуворішого запобіжного заходу як тримання під вартою, а також дискримінаційність підходу до застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , оскільки іншим підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Крім того, при вирішенні питання про застосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу не враховано обставини справи та участь ОСОБА_5 у реалізації об'єктивної сторони кримінального правопорушення. Просили суд клопотання задовольнити та змінити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розмірну застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив що ризики, встановлені судом при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати.
Заслухавши доводи захисника, підозрюваного та прокурора, дослідивши матеріали додані до клопотання та матеріали досудового розслідування, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У силу ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК України ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.
Вищевикладене, а також тлумачення норм ст.ст. 177, 194 КПК у їх системному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення твердого переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України конкретизовано, що слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
В судовому засіданні встановлено, що подане захисником клопотання відповідає вимогам ст. 201 КПК України, подано не раніше 30 днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, проте однак у ньому зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, з огляду на викладене вказане клопотання відповідає вимогам ст. 201 КПК України.
Як встановлено у судовому засіданні у провадженні Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 10.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000088 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28 ч.1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до змісту клопотання встановлено, що 02.07.2025, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва у справі ЄУН 760/18119/25 до підозрюваного ОСОБА_5 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Оцінюючи клопотання адвоката, суд приймає лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку, судом, встановленим законом, надані відповідні висновки - наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для застосування запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.
З огляд на викладене доводи слідчий суддя не враховує доводи сторони захисту що при вирішенні питання про застосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу не враховано обставини справи та участь ОСОБА_5 у реалізації об'єктивної сторони кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Александер Макаров проти Росії» національні органи влади зобов'язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та вважає, що ризики, визначені в ухвалі слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2025 у справі 760/18119/25, не зменшились та продовжують існувати, особливо враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного суду у справі № 760/18119/25 від 04.08.2025 залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2025 - залишено без змін.
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не надано жодного належного та допустимого доказу того, що ризики, визначені в ухвалі слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2025 у справі 760/18119/25, зменшились або нівельовані. До клопотання не долученого жодного доказу на підтвердження даного факту.
Слідчий суддя, також, не враховує доводи сторони захисту щодо дискримінаційного підходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, враховуючи основоположні принципи законності, верховенства права, рівності перед законом і судом і той факт, що при вирішення питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя в кожному окремому випадку зобов'язаний встановити в сукупності всі обставини, визначені ч. 1 ст. 178 КПК України, що повністю виключає формалізм та ознаки дискримінації.
На підставі досліджених матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, які, встановлені 02.07.2025, судом, визначеним законом при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді триманні під вартою, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню встановлених процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з інтересів стабільного надійного існування та життєдіяльності нації, збереження її фізичного і морального здоров'я та необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного іншого забіжного заходу на даній стадії процесу не забезпечить його належної процесуальної поведінки, у зв'язку з чим вважає недоцільним застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, оскільки більш м'який запобіжний захід не може бути достатнім для запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому не вбачає підстав задля задоволення заявленого стороною захисту клопотання.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 201, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1