Справа №760/5058/24
1-кп/760/2020/25
22 серпня 2025 року м.Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 23.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023100090003012 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 27.10.2017 за вироком Шевченківського районного суду м. Києві за вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 162 КК України до обмеження волі на строк 2 роки;
- 10.03.2022 за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяці,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 23.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023100090003012 у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою на 60 діб у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України не зникли та продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати запобіжних захід не пов'язаний із триманням під вартою - домашній арешт.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у задоволенні клопотання повністю, враховуючи тривале утримання обвинуваченого під вартою та нівельовані ризики.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 таким, що підлягає задоволенню задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. Строк дії попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою завершується 24.06.2025.
Відповідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливостей переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, про наявність яких, відповідно до ч. 1 ст.178 КПК, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого злочину, а також зухвалість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, вчиненого в умовах військового стану.
Крім того, суд також враховує вимоги ст. 178 КПК України, щодо особистих характеризуючих відомостей обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_5 не має стійких соціальних зав'язків, оскільки не одружений, не має постійного місця роботи чи навчання, отже не має джерела прибутку, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів, однак маючи не зняті та не погашені у встановленому порядку судимості, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову обвинувачується у вчиненні злочину проти власності.
Разом з тим, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих, свідків, оскільки вказаний ризик належним чином не обґрунтований у клопотанні, не знайшов об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях прокурора.
Обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінуються та не надає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню обвинуваченого від суду.
З урахуванням існуючих ризиків та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований щодо обвинуваченого, може забезпечити його належну процесуальну поведінку у майбутньому, та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Разом із тим, суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого ОСОБА_5 щодо тривалого перебування обвинуваченого під вартою та бездіяльності прокурора щодо забезпечення явки свідків у судове засідання.
При вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини та відомості про особу обвинуваченого, його майновий стан та міцність його соціальних зв'язків, тривале утриманні обвинуваченого під вартою, суд вважає, що прокурором не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку із чим клопотання підлягає частковому задоволенню.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у розумінні вимог ч. 1 ст. 176 КПК України є більш м'яким запобіжний заходом ніж тримання під вартою, однак більш суворим ніж запобіжний захід у вигляді застави
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про те, що за встановлених фактичних обставин, з урахуванням даних в їх сукупності про особу ОСОБА_5 доцільним, дієвим та таким, що досягне мети, визначеної ч. 1 ст. 177 КПК України є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні цілодобово залишати житло місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідної евакуації з метою збереження життя та здоров'я, строком на два місяці, тобто по 22 жовтня 2025 року включно із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 197,199, 314, 315, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному цілодобово залишати житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідної евакуації з метою збереження життя та здоров'я строком два місяці, тобто по 22 жовтня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати ОСОБА_5 :
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- заборонити спілкуватись зі свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.
Обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з під-варти негайно в залі суду та доставити до місця проживання.
Ухвала суду діє по 22 жовтня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення
Головуючий суддя ОСОБА_1