пр. № 2-а/759/281/25
ун. № 759/19161/25
03 вересня 2025 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про забезпечення позову,
у серпні 2025 р. заявник звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із зазначеною заявою, просить суд забезпечити позов шляхом зупинення вчинення виконавчих дій щодо виконання постанови №350 від 13.02.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000 грн 00 коп. за частиною з ст. 210-1 КУпАП, як виконавчого документу; зупинення стягнення на підставі постанови №350 від 13.02.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення на ОСОБА_1 , штрафу у розмірі 17000 грн 00 коп. за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, як виконавчого документу, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Заяву обґрунтовує тим, що відносно позивача ОСОБА_1 прийнято таку постанову він дізнався лише після блокування належних йому банківських рахунків (карток) в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 14.08.2025 за постановою державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дмитраша Віталія Васильовича. Однак згідно даних застосунку «Резерв+» який за даними Міністерства оборони України та діючого законодавства має юридичну силу нарівні з паперовими військово-обліковими документами (рішеннями органу влади - начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у ньому міститься інформація про те, що справу відносно ОСОБА_1 закрито на підставі ст. 38 КУпАП, сплачувати штраф не потрібно. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих негативних дій які можуть мати незворотній наслідок - стягнення з ОСОБА_1 на підставі оспорюваної постанови №350 від 13.02.2025 суми штрафу органом виконавчої служби в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 14.08.2025 Державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дмитрашем Віталієм Васильовичем.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення адміністративного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За приписами п. 5,6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно зі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Предметом позову є скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 №350 від 13.02.2025 за справою про адміністративне правопорушення.
З матеріалів вбачається, що на даний момент Вишневим ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 від 14.08.2025 з примусового виконання постанови, яку має намір оскаржувати позивач в суді.
Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язкові сторін.
Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору між учасниками справи, а заходи забезпечення позову є співмірними із вимогами, які має намір заявити позивач.
Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови відповідачем буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду справи, стверджувати на даний час про це неможливо, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.
Згідно ч. 1 ст. 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Приймаючи до уваги, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду, а також те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до незворотних наслідків, а також те, що вжитий вид забезпечення позову має тимчасовий характер та діє до виконання рішення суду, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови.
Суд наголошує, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не скасовує оскаржувану постанову, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого документа до вирішення спору.
Виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. ст. 150-154, 156, 241-243, 248, 294 КАС України,-
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні НОМЕР_1, відкритому 14.08.2025 Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на підставі постанови №350 виданої 13.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000 грн 00 коп. до розгляду справи по суті.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Ул'яновська