Справа № 954/1056/25
Номер провадження 2/954/1523/25
04 вересня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в смт. Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Новокаховської міської військової адміністрації, третя особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради Вінницької області, про визнання права власності на квартиру, -
Представник позивачів звернувся до суду з позовом до Новокаховської міської військової адміністрації, третя особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради Вінницької області, про визнання права власності на квартиру. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мають у власності квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 видане 01.07.2021. Після її смерті приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кравцовою О.М. відкрита спадкова справа № 21/2025 (номер у спадковому реєстрі 73833696) від 21.03.2025. Право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , належить Позивачу 1, Позивачу 2, Позивачу 3 та ОСОБА_7 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 14.01.2000 року виконавчим комітетом Новокаховської міської ради на підставі розпорядження № 63-к/8956 від 14.01.2000 року, зареєстровано Каховським ДБТІ та записано у реєстрову книгу за № 11988/47. Відповідно до Технічного паспорта квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 67,2 кв.м., житлову площу 38.8 кв.м. Вся територія Новокаховської міської територіальної громади за винятком смт. Козацьке та с. Веселе з 24.02.2022 належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, що підтверджується згідно з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України дів 28 лютого 2025 року № 376 ( НОМЕР_2 ). 3 грудня 2024 року Позивач 1 звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради Вінницької області із заявою про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 14.01.2000 року виконавчим комітетом Новокаховської міської ради на підставі розпорядження № 63-к/8956 від 14.01.2000 року, зареєстровано Каховським ДБТІ та записано у реєстрову книгу за № 11988/47. За результатами розгляду заяви державний реєстратор прав на нерухому майно прийняв рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій за № 76901316 від 30.01.2025, яка мотивована тим, що після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме: не подання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку визначеному Законом, відомостей реєстрів, автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Додатково було направлено адвокатський запит до Херсонської обласної ради за № 25/64 від 14.04.2025, щодо місцезнаходження КП "Каховське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради та збереження паперових або електронних (оцифрованих) архівів документів обліку та інвентаризації нерухомості в м. Нова Каховка. У відповідь на адвокатський запит Херсонською обласною радою надано відповідь за № 01-36/700/321/1/07 від 18.04.2025, з якої встановлено що Каховське БТІ зареєстроване та знаходиться в м. Каховка Херсонської області, яке з 24.02.2022 року перебуває в тимчасовій окупації з відповідними обмеженнями щодо своєї діяльності. Враховуючи швидкість окупації, перебування під ворожою владою з першого дня війни та нічний час початку бойових дій евакуація установчих документів, архівних відомостей, інформаційних носіїв не передбачалась можливою, що у свою чергу унеможливлює надання інформації щодо зареєстрованого права власності на квартиру АДРЕСА_2 . Також відсутність зареєстрованого права власності на квартиру АДРЕСА_2 у Позивача 2 та Позивача 3 підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за № 422219504 та № 421100611. Представник позивачів просить визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 67,2 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м., на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 14.01.2000 року виконавчим комітетом Новокаховської міської ради на підставі розпорядження № 63-к/8956 від 14.01.2000 року.
У судове засідання позивачі та відповідач не з'явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність. Представник позивача підтримав позов, представник відповідача подав заяву про визнання позову.
Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , мали у власності квартиру АДРЕСА_1 .
Право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 належало Позивачу 1, Позивачу 2, Позивачу 3 та ОСОБА_7 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 14.01.2000 року виконавчим комітетом Новокаховської міської ради на підставі розпорядження № 63-к/8956 від 14.01.2000 року, зареєстровано Каховським ДБТІ та записано у реєстрову книгу за № 11988/47.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 видане 01.07.2021.
Після її смерті приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кравцовою О.М. відкрита спадкова справа № 21/2025 (номер у спадковому реєстрі 73833696) від 21.03.2025.
Відповідно до технічного паспорта квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 67.2 кв.м., житлову площу 38.8 кв.м.
Територія Новокаховської міської територіальної громади за винятком смт. Козацьке та с. Веселе з 24.02.2022 належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, згідно з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України дів 28 лютого 2025 року № 376 ( НОМЕР_2 ).
3 грудня 2024 року Позивач 1 звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради Вінницької області із заявою про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 ,
За результатами розгляду заяви державний реєстратор прав на нерухому майно прийняв рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій за № 76901316 від 30.01.2025, яка мотивована тим, що після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме: не подання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку визначеному Законом, відомостей реєстрів, автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
У відповідь на адвокатський запит Херсонською обласною радою надано відповідь за № 01-36/700/321/1/07 від 18.04.2025, з якої встановлено що Каховське БТІ зареєстроване та знаходиться в м. Каховка Херсонської області, яке з 24.02.2022 року перебуває в тимчасовій окупації з відповідними обмеженнями щодо своєї діяльності. Враховуючи швидкість окупації, перебування під ворожою владою з першого дня війни та нічний час початку бойових дій евакуація установчих документів, архівних відомостей, інформаційних носіїв не передбачалась можливою, що у свою чергу унеможливлює надання інформації щодо зареєстрованого права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Відсутність зареєстрованого права власності на квартиру АДРЕСА_2 у Позивача 2 та Позивача 3 підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за № 422219504 та № 421100611.
З копії спадкової справи № 21/2025, відкритої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кравцовою О.М. вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернувся тільки ОСОБА_2 . Також згідно відповіді Новокаховської міської ради від 31.03.2025 року на запит приватного нотаріуса на момент смерті ОСОБА_7 разом з нею зареєстровані: ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
У таких випадках ч.1 ст. 392 ЦК України захищає право власності та передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Тобто, вказані дві підстави пред'явлення позову для захисту (визнання) прав власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про що свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс1 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема і правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача права власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм праве викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, тлумачення норми ч.1 ст. 392 ЦК України та правові висновки Верховного Суду свідчать, що власник має право звернутись із позовом про визнання його права власності у випадку втрати ним документа, який засвідчує його прав власності, що є достатньою та самостійною підставою для застосування ч.1 ст. 39 ЦК України.
Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.
Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за вдачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З наданих матеріалів вбачається, що тільки один з позивачів ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 . Інші позивачі спадщину після смерті ОСОБА_7 не прийняли, але є власниками вказаної квартири як спільного сумісного майна.
Також позовні вимоги подані про визнання за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 67,2 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м.
Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Аналіз вказаних положень цивільного законодавства свідчить, що визнати за всіма позивачами право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 67,2 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м. можливо тільки за умови прийняття спадщини всіма позивачами.
Також визнання права спільної сумісної власності на вказану квартиру чи на частину квартири, яка належала померлій ОСОБА_7 , виключно за ОСОБА_2 , як за особою, яка прийняла спадщину, не можливо, оскільки спільна сумісна власність передбачає власність без визначення часток кожного у спільному майні. Водночас позивачі не порушують питання визначення їх часток чи частки померлої ОСОБА_7 у нерухомому майні, а також факт прийняття спадщини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_7 . До того ж визнання права власності на квартиру чи частину квартири за ОСОБА_2 можливо лише при розгляді його позову до інших співвласників майна, а не до державного реєстратора.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з нормами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
У ч. 1 ст. 13 ЦПК України зазначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, судом не заперечується право власності позивачів на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , але обраний спосіб захисту та межі заявлених позовних вимог унеможливлюють задоволення заявленого позову ні в повному обсязі, ні в частині.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 3681216-1218, 1261 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Новокаховської міської військової адміністрації, третя особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради Вінницької області, про визнання права власності на квартиру - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО.В. Гончаренко