02.09.2025 Справа №607/3457/25 Провадження №1-кп/607/1200/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025216060000004 від 02.01.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.4 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , -
На розгляді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження №12025216060000004 від 02.01.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.4 ст. 185 КК України.
16.07.2025, за наслідками розгляду клопотання прокурора, судом постановлено ухвалу про оголошення обвинуваченого ОСОБА_4 в розшук, надано дозвіл на затримання останнього з метою його приводу до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 подано письмове клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання ризику переховуватись від суду. В обґрунтування клопотання вказує, що обвинувачений ОСОБА_4 будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальні правопорушення, одне з яких, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. Поряд з цим, у клопотанні обґрунтовано неможливість запобігання наявним ризикам, застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки перебуваючи під дією запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_4 до суду не з'являвся.
02.09.2025 обвинуваченого ОСОБА_4 на виконання ухвали суду від 16.07.2025 доставлено до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засідання прокурор підтримав своє клопотання та наполягав на необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з мотивів, викладених у клопотанні.
Захисник-адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що обвинувачений перебував у лікарні, у зв'язку з чим не з'являвся в судові засідання з поважних причин.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника та заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснивши, що він не з'явився на виклики суду через проведену йому операцію, проте підтверджуючих документів з цього приводу він не має.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого (ч.1 ст. 331 КПК України).
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, якою суд керується в порядку вимог ч. 2 ст. 331 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст. 194 КПК України).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.4 ст. 185 КК України, один з яких відноситься до тяжких злочинів проти власності, за вчинення якого передбачено покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі.
Крім цього, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні існує ризик, наведений прокурором у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який доведений прокурором в судовому засіданні.
Так, ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду є те, що усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення обвинувачений навмисно переховувався від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки, будучи повідомленим про дати судових засідань, в такі не з'являвся та не повідомляв про причини своєї неявки, місце його перебування суду було не відоме. У зв'язку із вказаним відносно ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні виносилась постанова про привід та обвинуваченого було оголошено в розшук.
З огляду на встановлені судом обставини, відсутність документів у підтвердження поважності причин неявки в судові засідання обвинуваченим, а також доводи сторони захисту з цього приводу, суд вважає їх не переконливими та такими, що не спростовують поведінку обвинуваченого, яка свідчить про перешкоджання кримінальному провадженню у вигляді переховування від суду та затягування судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Застосувати відносно ОСОБА_4 інші більш м'які запобіжні заходи не представляється можливим, так як необхідних умов їх обрання не має і вони на думку суду не забезпечать запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 перебуваючи під дією запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в судове засідання призначене на 14.04.2025 до суду не з'явився, а тому застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не буде ефективним не забезпечить запобігання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 є виправданим заходом, оскільки є чіткі ознаки того, що перебуваючи на волі обвинувачений може ухилитися від суду, а тому справжній інтерес суспільства полягає у забезпеченні законності та запобіганні порушенню прав осіб (потерпілих), незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше судимий, не працює, не одружений, не має міцних соціальних зв'язків, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевказаному ризику, передбаченому п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.
Окрім цього, згідно ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. З врахуванням майнового стану обвинуваченого, даних про його особу, наявності ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, суд вважає, що останньому слід визначити розмір застави в межах розміру, визначеному законом у даному випадку, яка достатньою мірою гарантуватиме виконання покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,182,183,184,193,194,196, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 30.10.2025.
Взяти обвинуваченого ОСОБА_4 під варту в залі суду негайно.
Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/3457/25, згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.09.2025.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: з'являтися до прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 30.10.2025.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1