Справа № 465/3979/25
Провадження 2/465/2830/25
Іменем України
05.09.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Гулієвої М. І.
при секретарі Лондар А. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Франківського районного суду м. Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 02.04.2024-100001111 від 02.04.2024 р. у розмірі 11880 грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 02.04.2024 р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір (оферту) № 02.04.2024-100001111, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 6000 грн., строком на 42 дні, з кінцевою датою повернення 13.05.2024 р. за стандартною фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 2.5 % за 1 день користування кредитними коштами протягом всього строку на який надається кредит. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000 грн. 00 коп. на передбачених договором умовах. Відповідач не повернув своєчасно ТОВ «Споживчий центр» грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим, має заборгованість у сумі 11880,00 грн., що складається із: - заборгованість по тілу кредиту в розмірі 6000, 00 грн., - проценти в розмірі 5880, 00 грн.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 9.06.25 позовну заяву прнийнято до розгляджу, відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідачем не подано відзив на позовну заяву протягом строку, встановленого суддею відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом установлено, що 9.06.2025 ОСОБА_1 склав заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), ознайомився та прийняв умови кредитного договору № 02.04.2024-100001111, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором: Е121, направленого на мобільний номер НОМЕР_1 , отримав від ТОВ «Споживчий центр» кредит у розмірі 6000,00 грн., строком на 42 днів, з кінцевою датою повернення 13.05.2024 р.
Відповідно до квитанції про перерахунок коштів, позивачем 02.04.2024 перераховано 6000,00 грн. з призначенням "Видача за договором № 02.04.2024-100001111, а отже ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 13/05/2024 р., утворилась заборгованість у розмірі 11880 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., по процентам в розмірі 5880 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Електронний договір, відповідно до ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому, у тому числі, Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Суд звертає увагу, що відповідач повідомлявся в установленому порядку про розгляд цивільної справи, але жодним чином не висловив своєї позиції за вимогами до нього кредитодавця про стягнення кредитної заборгованості, не заперечив наявної заборгованості, укладення договору з позивачем, отримання кредитних коштів, розміру нарахованої заборгованості.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору із відповідачем, оскільки усі умови прямо передбачені у заявці кредитного договору № 02.04.2024-100001111 (кредитної лінії) від 02.04.2024 та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 02.04.2024-100001111 (кредитної лінії) від 02.04.2024, а також пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії), які безпосередньо підписані позичальником, а також доведено порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов'язань за таким кредитним договором.
Відповідач у повному обсязі отримав інформацію про умови кредитування, був ознайомлений з порядком повернення кредиту та інших платежів.
Матеріали справи не містять доказів, що відповідач висловлював незгоду з діями банку, з посиланням на непогодження умов щодо розміру сплачених відсотків, тощо.
Суд вважає, що позивач надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов'язань за кредитним договором, щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в розмірі 6000,00 грн., процентів в розмірі 5880,00 грн., (нарахованих за період з 02.04.2024 по 13.05.2024) на загальну суму 11880, 00 грн. 98, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованост - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 02.04.2024-100001111 від 02.04.2023 в сумі 11 880 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп. та заборгованості по процентам в розмірі 5 880 (п"ять тисяч вісімсот вісімдесять) гривень 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01132, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя М. І. Гулієва