Справа № 457/1313/24
провадження №2/457/22/25
28 серпня 2025 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого - судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Ярова О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну правового режиму нерухомого майна та встановлення порядку користування майном,
з участю позивача ОСОБА_3 та його представника - адвоката Гавдьо Б.Р.,
представників відповідача - адвокатів Кійко А.І., Оксененка Д.О., Кріль В.Я., -
В провадженні Трускавецького міського суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну правового режиму нерухомого майна та встановлення порядку користування майном.
Представник відповідача - адвокат Оксененко Д.О. заявив клопотання про зупинення провадження по справі. В обгрунтування зазначив, що у провадженні суду перебуває справа №457/1178/25за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права спільної сумісної власності на житловий будинок та виділення частин житлового будинку у приватну власність. Враховуючи висновки судової практики, слід звернути увагу, що відповідно до Висновку експерта № 1/07-25 від 18.07.2025 року за результатами проведення будівельно-технічної експертизи існує можливість поділу в натурі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та пропонується експертом два повноцінних варіанти відповідного поділу. Таким чином, можна зробити висновки, що зміна правового режиму нерухомого майна та встановлення порядку користування майном передує виділу частин житлового будинку у приватну власність, а тому до вирішення спору в рамках справи № 457/1178/25 неможливо об?єктивно та без порушення прав обох сторін вирішити спір у справі № 457/1313/24.
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Оксененко Д.О. підтримав подане ним клопотання та просив суд зупинити провадження у справі.
Позивач ОСОБА_5 та його представника - адвоката Гавдьо Б.Р. у судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі за безпідставністю.
Представник відповідача - адвокат Кійко А.І. у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник відповідача - адвокат Кріль В.Я. у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання про зупинення провадження у справі.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, з наступних підстав.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 6 ч.1ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний із встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Відповідно до пункту 33постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 251 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 6 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК Україниє виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК Українисуд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Ознайомившись із мотивами викладеними в клопотанні сторони відповідача про зупинення провадження в справі, суд вважає, що підстави для обов'язкового зупинення провадження у справі, передбачені положеннями ч.1ст. 251 ЦПК України, відсутні, оскільки зазначені у заяві мотиви неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи в порядку цивільного судочинства, яка перебуває на розгляді у Трускавецькому міському суді Львівської області, не свідчать про об'єктивну неможливість розгляду справи за позовом про зміну правового режиму нерухомого майна та встановлення порядку користування майном.
Суд вважає, що зупинення провадження у даній справі без обґрунтованого доведення обставин такого зупинення призведе до порушення законних прав позивача та дотримання розумного строку розгляду справи.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявникау справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідллендер проти Франції»).
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Враховуючи викладені обставини, суд не вбачає правових підстав для зупинення провадження у справі, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 251, 253, 258-260 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Оксененка Даніїла Олексійовича про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну правового режиму нерухомого майна та встановлення порядку користування майном - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В. І. Марчук