Справа № 457/1195/25
провадження №1-кс/457/327/25
27 серпня 2025 року м. Трускавець
Слідчий суддя Трускавецького міського суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянув скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
з участю скаржника ОСОБА_3 ,-
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області із скаргою на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Дана скарга мотивована тим, що 24 червня 2025 року він звернувся до Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області із заявою про можливе порушення законодавства при встановленні та експлуатації Орівської ВЕС, яка була направлена до ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області для розгляду в межах компетенції. 22 липня 2025 року з ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області надійшло повідомлення № 226489-2025 від 14.07.2025 року про те, що звернення, яке надійшло до Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області зареєстровано в ІКС ІПНП за № 4501 від 04.07.2025 року, з якого вбачається, що згідно з витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, містобудівні умови та обмеження на будівництво Сколівської ВЕС на території Орівської сільської ради надано сектором містобудування та архітектури Сколівської районної державної адміністрації у Львівській області. Філією ДП «Укрдежбудекспертиза» у Львівській області здійснювався розгляд проектної документації будівництво даної вітроелектростанції. Матеріали перевірки здано в архів ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області. Прокурор та орган дізнання ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області не розглянули заяву та не прийняли рішення щодо питань, які порушувалися скаржником. Згідно з топографічною зйомкою земельної ділянки на вул. Шевченка, 432 в с. Орів Трускавецької ОТГ, відстань від мого будинку до ВЕУ № 1 Орівської ВЕС становить 415,005 м. ДСТУ 8339:2015 визначені мінімальні розміри санітарно-захисної зони, які повинні становити 700 м. Згідно з повідомленням архівного відділу Стрийської районної державної адміністрації від 26.04.2024 року № 75, розпорядження голови Сколівської районної державної адміністрації про затвердження детального плану території для будівництва та обслуговування вітроустановки Сколівської вітроелектростанції за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Орів за межами населеного пункту та копії детального плану території для будівництва та обслуговування зазначеної вітроелектростанції, немає. Згідно повідомлення Головного управління Держтеокадастру у Львівській області від 05.03.2024 року № ПI-90/0-77/0/63-24, Детальний план території для будівництва та обслуговування вітроелектростановок вітроелектростанції ТОВ «Орівська ВЕС» до місцевого фонду документації із землеустрою не надходив. Згідно з повідомленням Департаменту екологічної оцінки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15.11.2024 року № 1148/3П-24, за наявними даними містобудівна документація, у тому числі звіт про стратегічну екологічну оцінку щодо «Будівництва Сколівської ВЕС на території Орівської сільської ради Сколівського району Львівської області ТОВ «Орівська ВЕС» на виконання вимог статті 13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» з метою консультацій з органами виконавчої влади у процесі стратегічної екологічної оцінки до Міндовкілля не надходила. Згідно повідомлення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, за інформацією з переліку висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданих Держспоживслужбою, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на об?єкт експертизи «Сколівська вітроелектростанція ТОВ «Орівська ВЕС» с. Орів Львівської області у Переліку відсутній. Таким чином, діяльність ТОВ «Орівська ВЕС» здійснюється з порушенням вимог щодо мінімальних розмірів санітарно-захисної зони, визначених ДСТУ 8339:2015, що створює потенційну загрозу для здоров?я скаржника та його родини та здоров?я для мешканців прилеглих житлових будинків, за відсутності відповідних документів, дозволів і висновків на будівництво та експлуатацію вказаної вітроелектростанції. Однак відомості за заявою не внесені та жодним чином не повідомлено про результат розгляду заяви. А тому просить зобов'язати прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 від 24 червня 2025 року.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 підтримав подану ним скаргу та просив її задоволити.
Представник ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до переконання, що у задоволенні скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є кримінальним правопорушенням та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 214 КПК України передбачає, що після подання заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення відповідною посадовою особою (слідчим чи прокурором) обставин, що можуть свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення, слідчий чи прокурор зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.
Порядок ведення ЄРДР врегульований, зокрема, Положенням «Про єдиний реєстр досудових розслідувань», згідно пп. 4 п. 2.1 якого, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Ця вимога передбачена і п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України щодо внесення необхідних даних до ЄРДР.
Положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналізуючи наведені норми, слідчий суддя приходить до висновку про обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_4 03 червня2025 року, звернувся з заявою до Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області, про можливе порушення законодавства при при встановленні та експлуатації Орівської ВЕС, яка була направлена до ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області для розгляду в межах компетенції. В заяві зокрема зазначив, що з метою здійснення прокурорського нагляду та вжиття заходів реагування щодо можливих порушень законодавства, допущених під час проектування, затвердження та експлуатації Орівської вітрової електростанції, розташованої на території с. Орів, Трускавецької територіальної громади, Дрогобицького району Львівської області, кадастровий номер земельної ділянки 4624585200:04:000:0520, просить провести перевірку законності погодження, затвердження та фактичного дотримання санітарно-захисної зони Орівської вітрової електростанції, встановити, чи проводились необхідні екологічні та санітарно-епідеміологічні експертизи під час проектування Орівської ВЕС, надати правову оцінку діям (чи бездіяльності) посадових осіб органів місцевого самоврядування, Держпродспоживслужби, Державної екологічної інспекції та інших уповноважених органів та у разі виявлення порушень - вжити заходів прокурорського реагування та притягнути винних осіб до відповідальності.
Згідно з повідомлення заступника керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області щодо розгляду матеріалів за заявою ОСОБА_3 , зазначено що на прокуратуру не покладено обов'язку проведення перевірки за дотриманням вимог законодавства.
Чинним КК України передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать дійсно про ознаки того чи іншого злочину, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочини і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реально вчинене суспільно небезпечне діяння визнається злочином.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події такого (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, - вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, слідчий суддя, аналізуючи наведені вище положення статті 214 КПК України та статті 11 КК України приходить до висновку, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості не з будь-якої поданої заяви, а саме із заяви чи повідомлення, котрі повинні містити достатні відомості, що свідчать про вчинення суспільно-небезпечного діяння, за яке передбачена кримінальна відповідальність.
Тобто, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо).
Враховуючи досліджені в судовому засіданні матеріали, заява про можливе порушення законодавства від 24 червня 2025 року не містить фактичних даних про вчинення кримінального правопорушення, обставини на які у своїй заяві посилається скаржник, відповідно до ст. 11 КК України не можуть трактуватися як злочин, а тому відсутні підстави для реєстрації його заяви у ЄРДР.
Норми чинного законодавства не передбачають імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких фактичних даних не зазначено, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, доводи скаржника у заяві про можливе порушення законодавства є його припущеннями щодо можливого кримінально-караного характеру дій, а тому не відповідають вимогам ст. 214 КПК України та за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу конкретного кримінального правопорушення, а тому таке повідомлення, з огляду на її зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що, в свою чергу, унеможливлює автоматичне внесення відомостей до ЄРДР за будь-якою кваліфікацією дій, про що просить скаржник.
Статтею 307 КПК України передбачено вичерпний перелік процесуальних рішень слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, а саме: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для внесення відомостей за заявою ОСОБА_3 від 24 червня 2025 року до ЄРДР, а тому в задоволенні скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 304 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1