Справа № 455/991/25
Провадження № 1-кп/455/187/2025
Іменем України
04 вересня 2025 року м. Старий Самбір
Старосамбiрський районний суд Львiвської областi
у складі головуючого - суддi ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу суду кримінальне провадження №12025141320000202 від 23.04.2025 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Колбаєвичі Самбірського району Львівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, військовозобов'язаного, одруженого, оператора клейового устаткування в ТОВ «Ембавуд Україна», судимості немає, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
за участю: сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ;
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи військовозобов'язаним, у зв'язку з прийняттям Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року "Про загальну мобілізацію", прибув 12.04.2025 року до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розташована у АДРЕСА_2 та пройшов медичний огляд Старосамбірською територіальною позаштатною постійнодіючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 , якою його визнано придатним до військової служби, про що комісією складено довідку № 2025-0412-1331-3548-0 від 12.04.2025 року.
Того ж дня, 12.04.2025 року, працівники центру комплектування намагалися вручити ОСОБА_3 , повістку № 1813, згідно якої він мав з'явитися 12.04.2025 року на 16.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташований у АДРЕСА_2 на відправку для проходження військової служби під час мобілізації, однак він, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, категорично відмовився від отримання даної повістки, про що працівниками центру комплектування було складено відповідний акт. При цьому, ОСОБА_5 , 12.04.2025 року попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України за ухилення від призову під час мобілізації .
В подальшому, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи військовозобов'язаним та придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову- відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», без поважних причин, відмовився від відправки у військову частину для проходження військової служби під час мобілізації, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимоги Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 “Про загальну мобілізацію», тобто ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.
28.08.2025 року до суду від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки. Вказане клопотання обвинувачений обгрунтовує тим, що з 14.08.2025 року він працює оператором клейового устаткування в ТОВ «Ембавуд Україна» та йому надано відстрочку від призову до 17.01.2026 року. Окрім того, зазначає, що оскільки він вперше вчинив нетяжкий злочин, який не є корупційним та не пов'язаний з порушенням правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, на даний час є заброньований та отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на воєнний час, на момент розгляду кримінального провадження внаслідок зміни обстановки перестав бути суспільно небезпечним, а тому є підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого.
Дослідивши подане клопотання, заслухавши пояснення обвинуваченого, думку прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
За змістом ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).
Звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст.48 КК України це право, а не обов'язок суду.
Застосування ст.48 КК України є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку, що виправлення особи яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
Відповідно до положень ст.48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Стаття 48 КК України передбачає дві самостійні підстави звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності. Таке звільнення може мати місце, коли внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною.
Зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що необхідною підставою звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилась таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.
При цьому, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен навести у судовому рішенні дані, які би свідчили про таку зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності особою. Висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб'єкта та її впливу на його поведінку.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 року у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км19) особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст.48 КК України у разі, коли у зв'язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до Постанови Пленум Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», судам необхідно розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто у об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Військовозобов'язаний ОСОБА_3 працює оператором клейового устаткування в ТОВ «Ембавуд Україна», якому було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 17.01.2026 року.
З витягу військово-облікового документа «Резерв +», сформованого 04.09.2025 року відомо, що ОСОБА_3 є заброньованим до 17.01.2026 року.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України, є нетяжким, відсутні обставини, що обтяжують покарання та наявна пом'якшуюча покарання обставина. Також суд враховує дані про винну особу, який є працюючим, від слідства або суду не ухилявся, визнав вину.
Тому враховуючи те, що на даний час ОСОБА_3 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що на думку суду, суттєво впливає на його поведінку та свідчить, що вказана особа перестала бути суспільно небезпечною. Відтак, з огляду на вищенаведене, з врахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України - ухилення від призову за мобілізацією на особливий період та на момент розгляду справи, змінилася обстановка, так як військовозобов'язаному до 17.01.2026 року надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а тому вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність.
Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про те, що обстановка, яка оточувала обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. У результаті таких змін в житті обвинуваченого ОСОБА_3 істотно змінилась морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим, на думку суду, втрачається доцільність застосування до нього заходів кримінально-правового впливу.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частинами 1, 4 ст.286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованим клопотання сторони захисту і приходить до висновку про те, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, відтак, кримінальне провадження відносно останнього слід закрити.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
Майнова шкода та речові докази відсутня.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, до обвинуваченого не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.48 КК України, п.2 ч.1 ст.284, ст.395, ст.477 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку з зміною обстановки.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження №12025141320000202 від 23.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 336 КК України - закрити.
Речові докази, а саме:
?картку обстеження та медичного огляду - від 12.04.2025 року;
?довідку військово-лікарської комісії, № 2025-0412-1331-3548-0 від 12.04.2025 року;
?направлення на ВЛК з метою визначення придатності до військової служби від 12.04.2025 року;
?облікову картку до військового квитка № НОМЕР_1 ;
?акт про відмову від отримання повістки від 12.04.2025 року;
? повістку №1813;
? заяву ОСОБА_3 від 12.04.2025 року, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12025141320000202 від 23.04.2025 року- повернути до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали -після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Повний текст ухвали складено та проголошено о 14 годині 30 хвилини 05.09.2025 року.
Суддя ОСОБА_1