Справа № 447/2716/21
пр.№ 1-кп/464/178/25
04 вересня 2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
у провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
06.08.2025 прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на строк до двох місяців, оскільки такий закінчується та на даний час не відпали жодні з підстав, які були на момент застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначає, що потреби судового розгляду виправдовують застосування до ОСОБА_3 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Менш суворий запобіжний захід буде недоцільним.
В судовому засідання прокурор подане клопотання підтримав та просив задоволити.
Обвинувачений та захисник заперечили щодо клопотання прокурора, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт. Захисник зазначила, що ризики зазначені прокурором у клопотанні жодним чином не підтверджені. Просила відмовити в задоволенні клопотання, та змінити запобіжний захід на більш м'який, або встановити розмір застави.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 08 липня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком, що не перевищує шістдесят днів, тобто до 05 вересня 2025 року включно.
Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який слід продовжити обвинуваченому, поза як жоден з інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Прокурором доведено, що заявлені ризики не зменшились, а необхідність проведення процесуальних дій є обставиною, яка перешкоджає завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.
Обставини, на які посилається прокурор дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких і особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна; дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я та матеріальний стан, те, що останній одружений, не працює, раніше не судимий; в межах даного кримінального провадження перебував в розшуку та був затриманий при спробі перетину державного кордону України; те, що на даний час судом не досліджено усіх доказів, не допитано свідків; та свідчать про наявність ризиків того, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду (вказаний ризик обґрунтовується тим, що обвинувачений перебував у розшуку в межах даного кримінального провадження, а також тим, що у разі визнання винуватим, обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися від суду з метою уникнення покарання); вчинити інше кримінальне правопорушення (вказаний ризик обґрунтовується тим, що обвинувачений офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, підозрюється у систематичному вчиненні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, що свідчить про високий ризик продовження злочинної діяльності у випадку перебування його на свободі).
Також судом враховано, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території держави введено воєнний стан у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, а тому тимчасово не контролюється уся лінія державного кордону.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що серйозність пред'явленого обвинувачення, відповідно до п.81 рішення ЄСПЛ у справі від 26 липня 2001 року «Ілійков проти Болгарії» (справа №33977/97) є тим фактором, який надає можливість продовжити строк тримання під вартою, оскільки це є одним із аспектів при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження заняття злочинною діяльністю.
Тому для запобігання вказаних ризиків, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує шістдесят днів, тобто до 02 листопада 2025 року, включно, без визначення розміру застави.
Щодо клопотань обвинуваченого та захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, то доводи таких оцінені судом у сукупності із іншими обставинами, однак такі дані не є достатніми для переконання щодо застосування більш м'якого запобіжного заходу, доказів обставин на які сторона захисту покликається суду не надано, а тому такі клопотання задоволенню не підлягають. Матеріали справи не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.
Не ґрунтується на матеріалах справи і покликання захисника на необхідність визначення ОСОБА_3 застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд -
клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 02 листопада 2025 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом семи діб з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1