Справа № 452/2820/25
Провадження № 2/452/1295/2025
"28" серпня 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
секретаря Кафтан О.Ю.,
із участю: представника позивача Дащишак О.С.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у залі суду в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, - про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. В обґрунтування посилався на те, що 4 жовтня 2012 року між ним та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Чукв'янської сільської ради Самбірського району Львівської області. У шлюбі в сторін народились син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружжя не змогли збудувати міцної сім'ї. Через відмінність їхніх характерів та різні погляди на життя, сімейні відносини, сімейні цінності, обов'язки щодо ведення спільного сімейного побуту та спільного забезпечення матеріального добробуту сім'ї, між ними постійно виникали сварки. Наведене призвело до того, що шлюбні відносини подружжя почали істотно погіршуватись, що в кінцевому результаті призвело до фактичного їх припинення. Близько трьох років вони проживають окремо та не підтримують жодних відносин, кожен з них живе своїм особистим життям, спільне господарство не ведеться. Позивач вважає неможливим подальше підтримування сімейних відносин із відповідачем, а формальне перебування у шлюбі недоцільним та не бажаним. Подальше спільне життя разом з дружиною як подружжям та збереження шлюбу суперечитиме його інтересам щодо влаштування майбутнього, а також інтересам їхніх дітей, яким необхідно створити безстресові умови зростання. Сторони вживали заходи щодо примирення, однак такі не дали бажаного результату. Враховуючи відсутність між подружжям почуттів любові та поваги, довготривалу неможливість подолати непорозуміння, ОСОБА_2 просить суд не надавати строку для примирення, оскільки таке суперечитиме його інтересам та моральним засадам суспільства.
Діти сторін ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають спільно з батьком, позивачем по справі за адресою: АДРЕСА_1 . Проживання дітей саме разом із батьком зумовлене самоусуненням відповідача від будь-яких обов'язків у їхній сім'ї. Позивач із матір'ю дітей не проживає, самостійно займається вихованням дітей, самостійно їх утримує, здійснює за ними постійний догляд, якого вони потребують. Між ним та дітьми склались стійкі психологічні контакти та прив'язаність одне до одного. Водночас відповідач віднедавна почала провокувати різного роду сварки, висловлює твердження, що всупереч волі дітей вивезе їх за кордон; відповідач часто змінює своє бачення з приводу того хто буде виховувати дітей, що є підставою для звернення до суду із позовом про визначення місця проживання дітей. Позивач вважає, що в інтересах сина ОСОБА_5 та дочки ОСОБА_6 проживати саме з ним, а не з їхньою матір'ю, так як він у повній мірі сприяє та сприятиме розвитку та інтересам дітей, має можливість забезпечити їм належні мови проживання, займається їхнім вихованням. Разом з тим не чинитиме жодних перешкод у спілкуванні відповідача з дітьми і готовий зі свого боку всіма способами та силами сприяти тому, щоб син і дочка через розлучення батьків не були позбавлені піклування матері. У зв'язку з необхідністю надання різного виду допомоги дітям, необхідністю переміщення із ними без документального оформлення згоди від матері, яка з дітьми не проживає, позивачу необхідно встановити факт, що він проживає разом з дітьми, самостійно виховує і здійснює догляд за ними. Встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, оскільки напряму впливає на його права й обов'язки як батька та на інтереси дітей, які перебувають на його самостійному вихованні. При таких обставинах позивач просить суд розірвати шлюб, визначити місце проживання малолітніх сина ОСОБА_5 і дочки ОСОБА_6 з ним та встановити факт, що він проживає разом з малолітніми дітьми: сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою АДРЕСА_1 та самостійно одноособово виховує і самостійно утримує дітей, як основний і єдиний утримувач, без участі матері ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, представник позивача адвокат Дащишак О.С. у суді позов підтримала у повному обсязі, в обґрунтування посилалась на викладені в ньому обставини, просила позов задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнала, не заперечувала щоб дочка і син проживала з батьком. Додатково зазначила, вони не проживають разом три роки; із дітьми проживає позивач, забезпечує їхній догляд та утримання.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області на виклик до суду також не прибув, подано заяву в якій представник не заперечує щодо розгляду судом справи без його участі та висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_2 , який представник підтримує у повному обсязі.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Згідно ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Тому до ухвалення судового рішення судом роз'яснено сторонам наслідки відповідної процесуальної дії.
Судом установлено, що сторони зареєстрували шлюб 4 жовтня 2012 року Виконавчим комітетом Чукв'янської сільської ради Самбірського району Львівської області. Від шлюбу в них народились син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спільне життя між сторонами не склалось. Між ними постійно виникали сварки через відмінність їхніх характерів та різні погляди на життя, сімейні відносини, сімейні цінності, обов'язки щодо ведення спільного сімейного побуту та спільного забезпечення матеріального добробуту сім'ї. Наведене призвело до того, що шлюбні відносини подружжя почали істотно погіршуватись і в кінцевому результаті фактично були припинені. Близько трьох років подружжя проживають окремо, не підтримують жодних відносин, кожен з них живе своїм особистим життям, спільне господарство не ведеться. Сторони вживали заходи щодо примирення, однак такі не дали бажаного результату.
Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 112 Сімейного кодексу України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При таких дійсних обставинах, що ґрунтуються на наведених нормах закону суд дійшов висновку, що примирення між сторонами неможливе, оскільки як вбачається із позицій сторін їх сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально; подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача; визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а також їх малолітніх дітей.
Разом з тим сторони вирішили, що син ОСОБА_3 дочка ОСОБА_4 залишаться проживати із батьком.
Як встановлено судом, як на час пред'явлення позову, так і на час розгляду справи, між сторонами не існувало спору щодо місця проживання малолітніх дітей. Малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані та проживають разом із батьком за адресою АДРЕСА_1 . Проживання дітей саме разом з батьком зумовлене самоусуненням відповідача від будь-яких обов'язків у їхній сім'ї. Позивач самостійно займається вихованням сина і дочки, самостійно їх утримує, здійснює за ними постійний догляд, якого вони потребують. Між ним та дітьми склались стійкі психологічні контакти та прив'язаність одне до одного. Він у повній мірі сприяє розвитку та інтересам дітей, має можливість забезпечити їм належні мови проживання, займається їхнім вихованням.
Положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Згідно з положеннями ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Із Витягу з реєстру територіальної громади від 30.07.2025 року відомо, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . За даними паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 відомо, що зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_2 АДРЕСА_1 .
Як вбачається із характеристики виданої 29.07.2025р. ФОП ОСОБА_7 , ОСОБА_2 працював на посаді водія вантажного автомобіля із 16.08.2023р. до 30.01.2024р. За час роботи зарекомендував себе як відповідальний, дисциплінований та сумлінний працівник. До своїх обов'язків ставиться серйозно та уважно. У колективі проявив себе як комунікабельна та доброзичлива людина. Користується повагою серед колег та керівництва.
Із витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомо, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до кримінальної відповідальності не притягувався, судимостей не має та в розшуку не перебуває.
Згідно Висновку органу опіки та піклування Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області від 27.08.2025р. №1492/06-03, Орган опіки та піклування Ралівської сільської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ст. ст. 160, 161 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У відповідності до ст. ст. 3, 6 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Тому, з урахуванням вимог наведених норм, аналізуючи зібрані докази та матеріали справи, які не містять доказів про наявність такого спору між сторонами, позицію учасників про те, що вони фактично дійшли згоди, враховуючи інтереси дітей, суд приходить до переконання визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_3 разом із батьком, - позивачем по справі, що не позбавляє матері ОСОБА_1 права та можливості особистого спілкування з дітьми, обов'язку брати участь в їхньому утриманні та вихованні. Також підлягає до задоволення вимога про встановлення факту, що позивач самостійно виховує та утримує сина і дочку, оскільки така підтверджується встановленими в суді обставинами та доданими доказами.
Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 206, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, ст. 160 СК України, суд
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований 04 жовтня 2012 року у Виконавчому комітеті Чукв'янської сільської ради Самбірського району Львівської області, актовий запис №6.
Визначити місце проживання малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишивши дітей для подальшого самостійного виховання і утримання разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити юридичний факт, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає разом з малолітніми дітьми: сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочкою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 та самостійно одноособово виховує і самостійно утримує малолітніх дітей як основний і єдиний утримувач, - без участі матері ОСОБА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення 3 вересня 2025 року повного судового рішення.
Суддя