Справа №463/8413/25
Провадження №1-кс/463/8093/25
про застосування запобіжного заходу
05 вересня 2025 року м. Львів
Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Львівської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кадомка, Кагарлицького району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, утриманців не маєчого, не працюючого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
Слідчий слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого - ч.2 ст.307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини.
Зокрема, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини - «4-ММС» (4-метилметкатинон) та особливо небезпечної психотропної речовини - «ЛСД» у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 04.09.2025, всупереч вимогам ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобі, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» придбав з метою подальшого збуту у невстановленої слідством особи у невстановлений спосіб особливо небезпечної психотропної речовини «4-ММС» (4-метилметкатинон) та особливо небезпечної психотропної речовини - «ЛСД», в розфасованому вигляді в 35 (тридцяти п'яти) згортках, які отримав в якості закладки 04.09.2025 року в зелених насадженнях за географічними координатами (49.80071, 24.03133), що неподалік вул. Хуторівка у м.Львові, з метою подальшого збуту в роздріб шляхом здійснення «закладок» на території міста Львова. Таким чином, свідомо придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено та зберігав таку, тобто придбав її з метою подальшого збуту та в подальшому зберігав її при собі з метою подальшого збуту.
Так, в період часу з 00:47 год. 05.09.2025 до 01:30 год. 05.09.2025, в ході проведення затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, по вул.Замкова, 2 у м. Львові, у ОСОБА_5 , працівниками поліції виявлено та вилучено 30 (тридцять) згортків, обмотаних клейкою стрічкою, синього кольору, з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, яка є «4-ММС» (4-метилметкатинон) та ізомефедрон, відповідно до висновку експерта від 05.09.2025 року №СЕ-19/114-25/21506-НЗПРАП маса 4-ММС» (4-метилметкатинон) становить 0,9576 грама, маса ізомефедрону становить 0,1014 грама, які є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, та 5 (п'ять) згортків, обмотаних клейкою стрічкою, червоного та чорного кольору, із фрагментом картону, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено «ЛСД».
Згідно Таблиці №2 «Особливо небезпечні психотропні речовини обіг яких заборонено» Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», що затверджений постановою Кабінету міністрів України №770 від 06.05.2000 - «4-ММС» (4-метилметкатинон) та ізомефедрон та «ЛСД» відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
04.09.2025 о 22 год. 05 хв. в порядку ст.ст.208,615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України затриманий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, просять таке задоволити.
Підозрюваний в судовому засіданні визнав вину у вчиненні даного злочину. Щодо запобіжного заходу просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив в частині запропонованого прокурором розміру застави, просив такий розмір визначити у відповідності до майнового стану підозрюваного.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слідчого за погодженням з прокурором підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятоюстатті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1ст.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до матеріалів клопотання 04.09.2025 року до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено кримінальне провадження № 12025141360001540 від 04.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
05.09.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На виконання вимог положень ч.1ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Зокрема обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме: протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 05.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 05.09.2025; висновком експерта №СЕ-19/114-25/21506-НЗПРАП від 05.09.2025 за результатами експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; постановою про визнання предметів речовими доказами від 05.09.2025; протоколом огляду від 05.09.2025; речовими доказами у справі та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Водночас, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.
Оцінюючи наведені слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризики, передбаченіст.177 КПК України, суд вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбаченихст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177КПК України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Крім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері здоров'я населення. Вказані обставини в своїй сукупності підтверджують, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому покликання представників органу досудового розслідування та органу прокуратури в цій частині суд вважає обгрунтованими та належно вмотивованими. Крім цього, як вбачається з листа військової частини НОМЕР_1 , підозрюваний перебуває в СЗЧ.
Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та час його вчинення (в умовах воєнного стану), суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання прокурора про застосування до підозрюваного найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити у відповідності до п.2 ч.5ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4ст.182 КПКслідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що такий має бути співмірним із матеріальним становищем особи та вчиненим нею діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, стан здоров'я, інші дані про його особу та ризики, передбаченіст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120,00 грн. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу слід визначити з моменту фактичного затримання підозрюваного та в межах строків досудового розслідування. А саме з моменту фактичного затримання підозрюваного о 22:05 год. 04.09.2025 року до 01.11.2025 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Керуючись вимогами статей177,178,182,183,186,194,196,197,395 КПК України, -
постановив:
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить: починаючи з моменту фактичного затримання підозрюваного о 22:05 год. 04.09.2025 року до 01.11.2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120,00 грн. (сто двадцять одну тисячу сто двадцять гривень нуль копійок).
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області.
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок ОСОБА_5 , звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1