Справа № 758/2816/25
Категорія 38
05 червня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 68 461,38 грн. та судові витрати.
В обґрунтування зазначає, що 03 квітня 2017 року між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0245/82/0595609, відповідно до якого з дати початку кредитування клієнт має право отримати, а банк зобов'язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на кр надати клієнту в межах поточного ліміту грошові кошти, а клієнт зобзобов'язаний вернути банку кредит та сплатити процент за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на КР одночасно з ініціювання клієнтом платіжних (видаткових) операцій за кр або шляхом договірного списання банком коштів кредиту з кр у випадках визначених договором. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 200 000 грн. Розмір поточного ліміту кредиту на дату підписання заяви складає 21 200 грн. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту. Процентна ставка за користування кредитом фіксована 42,0 % річних. 25 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту №014/0245/82/91887642, відповідно до якого банк відкриває поточний рахунок для виплат та надає клієнту послугу споживчого кредиту. Відповідно до умов кредитного договору, з дати надання кредиту, банк зобов'язаний надати клієнту кредит в сумі 88 085,33 грн., а клієнт зобов'язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Строк кредитування становить 48 місяці, що починається з 25 вересня 2021 року. Процентна ставка фіксована і становить 17,65% річних. Банк виконав свої зобов'язання та надав кредит відповідачу. Позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. 20.12.2022 АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-57-F, у якому відступило право вимоги. Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20 грудня 2022 року, ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача, сума заборгованості за договором №010/0245/82/0595609 становить 29 300,42 грн. та за договором №014/0245/82/91887642 становить 49 100,96 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 лютого 2025 року визначено головуючого суддю Гребенюка В.В.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач відзив у встановлений строк не подав, у судові засідання явку свого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави умови для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 03 квітня 2017 року між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0245/82/0595609, відповідно до якого з дати початку кредитування клієнт має право отримати, а банк зобов'язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на кр надати клієнту в межах поточного ліміту грошові кошти, а клієнт зобзобов'язаний вернути банку кредит та сплатити процент за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на КР одночасно з ініціювання клієнтом платіжних (видаткових) операцій за кр або шляхом договірного списання банком коштів кредиту з кр у випадках визначених договором. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 200 000 грн. Розмір поточного ліміту кредиту на дату підписання заяви складає 21 200 грн. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту. Процентна ставка за користування кредитом фіксована 42,0 % річних.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №010/0245/82/0595609 становить 29 300,42 грн., яка складається з 27 627 грн. - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 773,10 грн. - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом; 900,32 грн. - сума заборгованості за відсотками.
25 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту №014/0245/82/91887642, відповідно до якого банк відкриває поточний рахунок для виплат та надає клієнту послугу споживчого кредиту.
Відповідно до умов кредитного договору, з дати надання кредиту, банк зобов'язаний надати клієнту кредит в сумі 88 085,33 грн., а клієнт зобов'язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.
Строк кредитування становить 72 місяці, що починається з 25 вересня 2019 року. Процентна ставка фіксована і становить 17,65% річних. Банк виконав свої зобов'язання та надав кредит відповідачу.
Позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
20.12.2022 між АТ «Райффайзен Банк» та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-57-F, у якому відступило право вимоги.
Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20 грудня 2022 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідача, сума заборгованості за договором №010/0245/82/0595609 становить 29 300,42 грн., яка складається з 27 627 грн. - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 773,10 грн. - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом; 900,32 грн. - сума заборгованості за відсотками. За договором №014/0245/82/91887642 становить 49 100,96 грн, яка складається з 42 831,75 грн. - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 6 269,21 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Так, у матеріалах справи міститься: копія договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14 червня 2023 року; копія додатку №1 від 14 червня 2023 року; копія замовлення №998 від 30 січня 2025 року; копія акту виконаних робіт від 30 січня 2025 року на суму 1400 грн.; копія платіжної інструкції №274 на суму 1400 грн., копія замовлення №1002 від 30 січня 2025 року; копія акту виконаних робіт від 30 січня 2025 року на суму 1400 грн.; копія платіжної інструкції №278 на суму 1400 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, враховуючи відсутність клопотань про зменшення витрат на правову допомогу від відповідача, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 800 грн. правової допомоги.
Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 137, 141, 258-259, 263-268, 274, 280 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість у розмірі 68 461 (шістдесят вісім тисяч чотириста шістдесят одна) гривня 38 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) гривень;
Повне найменування сторін:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, код ЄДРПОУ 39508708);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії;
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Гребенюк