Справа № 758/9437/24
3/758/841/25
03 вересня 2025 року м.Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі
головуючого судді - Казмиренко Л.В.,
при секретарі - Луценко А.О.,
за участю представника Енергетичної митниці - Горзов Н.П.
розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ВЕ ОЙЛ»,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 0154/90300/24 від 21.05.2024 року, у період з 23.04.2023 року по 25.04.2023 року через пропуску «Ягодин-Дорогуск», відділи митного оформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки через митний кордон України на адресу підприємства ТОВ «ВЕ ОЙЛ» (29015, м.Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3-А, офіс 402, Україна, код ЄДРПОУ 44879446) були переміщені товари «газ скраплений» загальною вагою 37 130 кг та загальною вартістю 16 337,20 Євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на моменти перетину кордону дорівнює 655 870,68 грн).
Переміщення через державний кордон України відбувалось на підставі:
- сертифіката (паспорта) якості від 09.04.2023 № 163882_5024248;
- рахунків-проформ від 18.04.2023 № 20230418-5;
- рахунків фактури (інвойсів) від 21.04.2023 № RVA0064663, від 23.04.2023 №RVA0064694.
- міжнародних автомобільно-транспортних документів від 21.04.2023 № RVA0064663, від 23.04.2023 № RVA0064694.
Зазначені товари були оформлені в Енергетичній митниці за митними деклараціями типу ІМ40ЕА від 23.04.2023 № 23UA903070004198U9 та від 24.04.2023 № 23UA903070004224U8.
Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 23.06.2022 №50/22, укладеного між підприємством UAB "NAFTOS DUJOS" (Algirdo g. 42, Mazeikiai, LT-89104, Lithuania) в особі директора Роландаса Виткаускаса, та підприємства ТОВ «ВЕ ОЙЛ», в особі директора ОСОБА_1 .
Відповідно до умов контракту продавець продає покупцеві товари - нафтопродукти, якість яких має відповідати державним стандартам (ДСТУ) технічним умовам (ТУ) та іншій нормативно-технічній документації на даний вид товару. Якість товару підтверджується сертифікатом (паспортом) якості, виданим заводом виробником при відвантаженні або незалежною інспекцією, або специфікацією продавця.
На виконання статті 198 Митного кодексу (далі - МК) України, митним брокером ФОП ОСОБА_2 до митних органів було подано сертифікат (паспорт) якості від 09.04.2023 № 163882_5024248, виданий заводом-виробником «Оrlen Lietuva».
01.03.2023 Енергетична митниця отримала лист від 17.02.2023 № 62 від Представництва АТ «Оrlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.
З метою перевірки законності ввезення товарів «газ скраплений», які надійшли на адресу ТОВ «ВЕ ОЙЛ», зокрема справжності/дійсності сертифіката (паспорта) якості від 09.04.2023 №163882_5024248, Енергетичною митницею був направлений запит до Представництва АТ «Оrlen Lietuva» в Україні (вих. №7.6/7.6-20.3/13/240 від 15.01.2024).
За результатами опрацювання відповіді наданої Public Company «Оrlen Lietuva» від 09.02.2024 № D2(12.11-9)-339, було встановлено, що зазначений сертифікат (паспорт) якості був виданий на партію товару «газ скраплений» у кількості 19 800 кг, яка була реалізована (відвантажена) підприємству UAB "NAFTOS DUJOS".
Попередньо Public Company «Orlen Lietuva» повідомляла (лист від 16.10.2023 № D2(12.11-9)-2356), що продукція придбана в Компанії, може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікати якості, видані Компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Покупці, які об'єднують різні продукти на своїх терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов'язані надати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати видані Компанією.
Однак, фактично ТОВ «ВЕ ОЙЛ» з наданням сертифікату від 09.04.2023 №163882_5024248 було ввезено на митну територію України 37 130 кг, що на 17 330 кг перевищує кількість відвантаженого UAB "NAFTOS DUJOS" товару за данним сертифікатом якості.
Відповідно до частини 2 статті 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з інформацією, наявною в АС «Податковий блок» станом на момент перетину кордону кервником ТОВ «ВЕ ОЙЛ» був ОСОБА_1 .
Статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручень діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
З метою повного та об'єктивного з'ясування обставин ввезення товарів на адресу ТОВ «ВЕ ОЙЛ» ОСОБА_1 було запропоновано прибути до Енергетичної митниці для надання пояснень або у разі неможливості прибуття надати письмову інформацію з поставлених питань.
Проте ОСОБА_1 станом на момент складання протоколу про порушення митних правил (21.05.2024) до Енергетичної митниці не з'явився та жодних пояснень не надав.
Директор ТОВ «ВЕ ОЙЛ» ОСОБА_3 в своїх поясненях зауважив, що прибути особисто та/або забезпечити прибуття ОСОБА_4 , який був директором на момент вчинення угоди з компанією UAB "NAFTOS DUJOS", не має можливості.
Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження у справах про ПМП» встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 482, 483 МК України не притягувався.
Таким чином, керівником ТОВ «ВЕ ОЙЛ» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 17 330 кг вартістю 8 712 Євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 350 356,37 грн, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Виходячи з вищевикладеного, в діях керівника ТОВ «ВЕ ОЙЛ» ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
В судовому засіданні представник митного органу Горзов Н.П. підтримала протокол про адміністративне правопорушення, просила ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та застосувати основне і додаткове стягнення, передбачені частиною 1 статтею 483 Митного кодексу України, у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил із конфіскацією товару. Відповідно до ч. 2 ст. 541 МКУ у разі застосування конфіскації просила стягнути вартість цього товару.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про розгляд справи у відсутності особи, яка бере участь у справі. Вказав, що свою не визнає, просить справу про порушення митних правил закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На адресу суду ОСОБА_1 подав письмові заперечення, у яких зазначає наступне. Він як директор компанії ТОВ «ВЕ ОЙЛ» дій по недостовірному декларуванню не вчиняв та надав ті документи, які при завантаженні та експорті надав Постачальник. Покупець не є суб'єктом декларування за межами України та не відповідає за вірне оформлення експортних документів Продавця. Всі ці та вищевикладені обставини приводять до висновку про відсутність вини, умислу та самих дій що становлять правопорушення, а відтак і до відсутності складу адміністративного правопорушення, адже адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Варто зауважити, що жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформленні товару як підстави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості, митницею не визнавалися, що також ставить під сумнів позицію митного органу про наявність у нього як керівника ТОВ «ВЕ ОЙЛ» умислу, як суб'єктивної сторони правопорушення, на вчинення порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Заслухавши пояснення представника Енергетичної митниці, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
В силу вимог ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за який законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, адміністративне правопорушення складається з об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Крім цього, згідно з вимогами ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
За змістом ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з ч. 1 ст. 483 МК України, переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.
Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Будь-яких належних доказів на підтвердження того, що громадянину ОСОБА_1 могло бути відомо про неправдивість зазначених у документах відомостей та які саме дії ним у зв'язку з цим не було вчинено, що могло б свідчити про наявність у нього прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які передбачена ст.483 МК України, матеріали справи не містять.
В матеріалах справи відсутні також будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив протиправні дії та має нести відповідальність за правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.
Так, як встановлено судом, відповідно до контракту № 50/22, укладеного 23.06.2022 між підприємством UAB "NAFTOS DUJOS" (Algirdo g. 42, Mazeikiai, LT-89104, Lithuania) в особі директора ОСОБА_5 (Продавець) та підприємством ТОВ «ВЕ ОЙЛ», в особі директора ОСОБА_1 (Покупець), відбувся продаж товару «газ скраплений», якість якого підтверджується паспортом (сертифікатами) якості, який зобов'язаний надати продавець товару.
Згідно п. 6.1. Контракту, разом товаром Продавець передає Покупцю такі документи: рахунок - фактура (інвойс), декларація на товар, міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR), паспорт якості, виданий заводом-виробником при відвантаженні чи незалежною лабораторією.
Тобто, за умовами зазначеного контракту, всі документи надавались підприємством UAB "NAFTOS DUJOS" як продавцем, в тому числі і сертифікат якості, що викликав в працівників Державної митної служби сумніви його дійсності, тоді як директор ТОВ «ВЕ ОЙЛ» ОСОБА_1 був кінцевим отримувачем товару, що виключає те, що його дії були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Як вказано у міжнародних автомобільно-транспортних документів від 21.04.2023 №RVA0064663, від 23.04.2023 № RVA0064694 відправником товару виступало підприємство UAB "NAFTOS DUJOS", перевізнику товарів для здійснення перевезення було передано сертифікат (паспорт) якості № 163882_5024248.
Отже, відповідно до умов Контракту обов'язок надати сертифікат якості на партію товару покладений саме на підприємство UAB "NAFTOS DUJOS" як продавця товару. Громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості № 163882_5024248 в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов'язку його отримувати.
Дослідивши у сукупності вказані докази, суд приходить до висновку, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості № 163882_5024248 надавалися отримувачу відправником при поставці товару, а отже були отримані ТОВ «ВЕ ОЙЛ» законним шляхом, а доказів ввезення більшої кількості товарів, ніж та, що зазначена у сертифікаті митними органами надано не було, що в свою чергу підтверджує відсутність події митного правопорушення та його об'єктивної сторони.
Окрім того доказів, які підтверджують, що у ТОВ «ВЕ ОЙЛ» був інший сертифікат, ніж той, що виданий компанією-виробником, матеріали справи не містять.
Також в матеріалах справи відсутні документи, які вказують на те, що ТОВ «ВЕ ОЙЛ» було ввезено на територію України товар у кількості більшій, ніж та, на яку видано відповідний сертифікат якості.
Отже, процедура декларування даного товару була здійснена виключно на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.
При цьому, не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (пункт 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
Зміст положень частини другої статті 495 МК України у взаємозв'язку із положеннями статті 489 МК України свідчить про те, що докази у справі про порушення митних правил повинні відповідати критерію належності, тобто повинні бути такими, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування.
Окрім того суд звертає увагу, що паспорт якості не є документом, який посвідчує кількість, а фізико-хімічні показники товару, тому сертифікати якості не містять відомостей про вагу/об'єм товару, а стосуються його фізико-хімічних властивостей.
Тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчиняв активні дії, передбачені диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, адже при переміщенні товарів через митний кордон ТОВ «ВЕ ОЙЛ» надало усі документи, необхідні для ввезення на митну територію України газу скрапленого, які отримало від Продавця та які стали підставою для розмитнення товару.
Енергетичною митницею жодних доказів на підтвердження того, що подані до митного органу документи містять неправдиві відомості щодо ваги товару, суду надано не було.
Окрім того, митний орган, як на підставу для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України, посилається на інформацію та копії документів, наданих компанією «Orlen Lietuva».
Енергетичною митницею отримано лист Держмитслужби від 01.03.2023 №20/20-01-01/7.6/211 (з додатком листа компанії «Orlen Lietuva» від 17.02.2023 № 62) щодо вжиття заходів стосовно можливого шахрайства з боку постачальників пального шляхом надання підроблених сертифікатів якості «Orlen Lietuva» з метою приховування походження нафтопродуктів, особливо вироблених в РФ.
У листі компанії «Orlen Lietuva» від 17.02.2023 № 62 остання зазначала, що у разі виникнення сумнівів щодо сертифікатів якості, виданих Компанією на продукцію, отриману від інших постачальників, компанія просить надіслати копії сертифікатів для перевірки їх достовірності.
З метою перевірки законності ввезення на митну територію України паливо-мастильних матеріалів, Енергетичною митницею було направлено проект запиту від 15.01.2024 № 7.6/7.6-20.3/13/240 із додатком «файл Таблиця Орлен.xlsx».
У відповідь публічна компанія «Orlen Lietuva» надіслала лист від 09.02.2024 №Д2(12.11-9)-339 щодо сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів компанії «Orlen Lietuva» з березня по травень 2023 року зазначену у додатку до листа «Таблиця_Orlen в формате Exel.».
Однак додатку «Таблиця_Orlen в формате Exel.» матеріали справи не містять. Натомість міститься документ з таблицею під назвою «Інформація про використання у березні-травні 2023 року сертифікатів якості товарів».
За результатами опрацювання відповіді Енергетична митниця вважала, що зазначений сертифікат (паспорт) якості був виданий на партію товару «газ скраплений» у кількості 19 800 тон.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо підробки сертифікату якості № 163882_5024248.
З листа від 09.02.2024 №Д2(12.11-9)-339 публічної компанії «Orlen Lietuva» вбачається, що компанія просила Енергетичну митницю ретельно перевірити записи на наявність будь-яких помилок, які можуть призвести до того, що компанія не зможе отримати інформацію щодо конкретного сертифіката якості. Компанія наголошувала, що перевірка автентичності сертифіката якості можлива виключно шляхом візуального огляду копії сертифіката якості.
Однак матеріали справи не містять доказів, що прохання публічної компанії «Orlen Lietuva» у листі від 09.02.2024 №Д2(12.11-9)-339 щодо ретельної перевірки записів на наявність помилок було дотримано, як і відсутні докази на підтвердження надсилання Енергетичною митницею компанії виробнику товару (газу скрапленого) копії сертифікату (паспортів) якості для візуального огляду з метою перевірки автентичності сертифіката.
Отже, вищезазначені обставини унеможливлюють встановити наявність умислу в діях ОСОБА_1 .
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням положень, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 458 Митного кодексу України, суд
постановив :
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Л. В. Казмиренко