Справа №:755/16422/25
Провадження №: 4-с/755/130/25
про повернення скарги без розгляду
"05" вересня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання та зобов'язання вчинити дії, заінтерессовані особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», Відділ державної виконавчої служби у місті Рівне Західного міжрегіонального управління юстиції України,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання та зобов'язання вчинити дії, заінтерессовані особи: АТ «Сенс Банк», Відділ державної виконавчої служби у місті Рівне Західного міжрегіонального управління юстиції України.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вивчивши подану скаргу, суд приходить до таких висновків.
Частиною першою статті 447 ЦПК України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (частина перша статті 447 1 ЦПК України).
Порядок подання скарги встановлено статтею 448 ЦПК України.
Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (частини перша, друга статті 448 ЦПК України).
Пунктом першим частини четвертої статті 448 ЦПК України встановлено, що до скарги додаються, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися.
Судом встановлено, що скаргу від імені ОСОБА_1 подано через систему «Електронний суд» його представником - адвокатом Нікольченко Б.Б.
На підтвердження повноважень адвоката надано ордер серії ВК № 1186293 від 26 серпня 2025 року про надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Рівненському міському суді Рівненської області, виданий адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально, а також ордер від 28 травня 2025 року серії ВК № 1174055 про надання правничої допомоги у Господарському суді Рівненської області іншій особі.
Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно зі статтею 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Статтею 62 ЦПК України передбачено перелік документів, що підтверджують повноваження представника у суді. Зокрема, згідно частини четвертої вказаної статті, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Положення частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із частиною третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року № 41 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги (далі - Положення від 12 квітня 2019 року № 41).
Відповідно до пункту 2 Положення від 12 квітня 2019 року № 41 ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Згідно із пунктом 3 Положення від 12 квітня 2019 року № 41 в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок у Додатку 1 до Положення від 12 квітня 2019 року № 41).
Пункт 6 Положення від 12 квітня 2019 року № 41 визначає, що бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Згідно із пункту 8 Положення від 12 квітня 2019 року № 41 адвокати, адвокатські об'єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об'єднання, адвокатського бюро через офіційний веб-сайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.
Таким чином, Рада адвокатів України, затвердивши у новій редакції Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, передбачила впровадження процедури електронного генерування ордерів на надання правничої (правової) допомоги адвокатом через особистий кабінет адвоката на офіційному веб-сайті НААУ.
Ордер, згенерований онлайн, містить усі необхідні реквізити звичайного ордеру, а також має двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ. При генеруванні ордерів їм присвоюється серія кожного регіону.
Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних ЄРАУ. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі Особистого кабінету адвоката на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.
Відповідно до пункту 4 Положення від 12 квітня 2019 року № 41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно із підпунктами 12.4 пункту 12 Положення від 12 квітня 2019 року № 41 ордер містить наступні реквізити, зокрема назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
При цьому, за правилами пункту 11 вказаного Положення від 12 квітня 2019 року № 41, ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Тобто, відповідно до пунктів 3, 4, 5 Положення № 41 в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 до Положення від 12 квітня 2019 року № 41). За приписами пункту 6 Положення від 12 квітня 2019 року
№ 41 бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити всі реквізити, визначені пунктом 12 Положення від 12 квітня 2019 року № 41.
Суд бере до уваги, що ордер формується в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті формується лише бланк для ордера, тоді як всі інші необхідні реквізити, заповнюються адвокатом самостійно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 зазначено правовий висновок про те, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема конкретна назва суду.
Таким, чином, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено назва суду, а саме: Дніпровський районний суд міста Києва.
Судом встановлено, що до позовної заяви додано ордер серії ВК № 1186293 від 26 серпня 2025 року про надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Рівненському міському суді Рівненської області
Інших документів на підтвердження повноважень адвоката Нікольченка Б.Б. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Дніпровському районному суді міста Києва матеріали позовної заяви не містять.
Таким чином, у матеріалах позову відсутні документи, які б беззаперечно свідчили та містили у собі делеговане скаржником право представнику на підписання від його імені даної скарги.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені скаржника ОСОБА_1 , не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини п'ятої статті 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
Враховуючи, що скаргу підписано та подано особою, яка не має права її підписувати, суд приходить до висновку про залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду, відповідно до частини п'ятої статті 448 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 58, 60, 62, 258-261, 352-354, 448 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання та зобов'язання вчинити дії, заінтерессовані особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», Відділ державної виконавчої служби у місті Рівне Західного міжрегіонального управління юстиції України, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова