Справа №:755/16462/25
Провадження №: 2-о/755/601/25
про залишення заяви без руху
"05" вересня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей,
До Дніпровського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вивчивши зміст заяви та додатків до неї, суддя дійшов такого висновку.
У поданій заяві заявник ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Солом'янського району міста Києва
28 квітня 2015 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 28 квітня 2015 року зроблено актовий запис № 839.
На обґрунтування заявлених вимог, заявник посилається на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 квітня 2015 року. За час шлюбу у них народилася спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Фактично шлюбні відносини між сторонами припинені та спільне господарство не ведеться, нормальні шлюбні відносини не можуть бути поновлені. Між сторонами досягнуто згоди щодо визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу, участі у забезпеченні умов життя дитини та участі у її вихованні того з батьків, хто проживатиме окремо, та щодо розміру аліментів на дитину.
Відповідно до частини першої, третьої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно із частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до статті 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
В пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.
З наведеного вбачається, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей. Відповідна заява має бути подана подружжям спільно та відповідати загальним вимогам до форми та змісту заяв по суті справи.
За змістом частини дев'ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Частиною третьою статті 175 ЦПК України встановлено загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви.
Частиною другою статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Як уже зазначалося раніше, заяву про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, сформовано та подано через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 . Судом встановлено, що у заяві відсутні відомості щодо її підпису ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку взагалі не залучено до складу учасників справи.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху заявникові слід подати заяву у новій редакції з дотриманням вимог законодавства щодо її форми та змісту.
Також суд звертає увагу заявника, що згідно із частиною п'ятою статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається до суду разом з письмовим договором про те, з ким буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов її життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дитини, а також договір між подружжям про розмір аліментів на дитину, який має бути нотаріально посвідчений. Тобто, ці договори повинні бути подані до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Таким чином, судом встановлено, що всупереч вимогам статті 109 СК України, до заяви не долучено договору про те, з ким буде проживати спільна дитина сторін - ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку участь у забезпеченні умов її життя братиме кожен з подружжя, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дитини, а також договору між подружжям про розмір аліментів на доньку.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху, заявнику слід в триденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 10, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 109 Сімейного Кодексу України суд,
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, - залишити без руху.
Встановити заявникам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявникам, що у разі невиконання вимог ухвали, спільна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова