Справа № 695/2001/24
провадження № 1-кс/709/9/25
02 вересня 2025 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Чорнобаївського районного суду Черкаської області заяву прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 62024000000000267 від 01 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, -
В провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
28 серпня 2025 року по даному кримінальному провадженню прокурором ОСОБА_3 заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_4 . В обґрунтування вказаної заяви зазначається, що суддя задовольнила клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів у зв'язку з перебуванням за кордоном за сімейними обставинами. При цьому, клопотання прокурору не направлялось, ухвала прийнята у позасудовий спосіб, заперечення прокурора проти участі обвинуваченого у судовому засіданні у в режимі відеоконференції суддя не взяла до уваги, ухвала судді належним чином не мотивована. Крім того, суддя дала дозвіл на проведення і майбутніх судових засідань у такій формі. При цьому суд послався на таку мету задоволення клопотання як оперативність розгляду та дотримання розумних строків проведення судового засідання. Прокурор вважає, що викладені у клопотанні обставини мають тимчасовий характер і жодним чином не вказують на поважність неявки ОСОБА_5 до суду. За відсутності клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 і підстав для участі у судовому засіданні 28.08.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суд фактично допущено його участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Суддя не встановила фактичне місцезнаходження ОСОБА_5 , проігнорувала факт ухилення обвинуваченого від здійснення правосуддя. Суддею ОСОБА_4 заперечення сторони обвинувачення до уваги не взято, а вмотивовану ухвалу про обґрунтування свого рішення не винесено, що може свідчити про зацікавленість судді у порушенні визначеному законом процедури здійснення дистанційного судочинства на користі обвинуваченого ОСОБА_5 .
Отже, суддя ОСОБА_4 під час розгляду клопотання ОСОБА_5 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду порушила вимоги КПК України, без поважних причин і підстав, попри заперечення сторони обвинувачення, неодноразово дозволила участь обвинуваченого у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що очевидно може свідчити про її прихильність до обвинуваченого, вчинення на його користь дій і приймання рішень, що однозначно є перешкодою до незалежного і неупередженого розгляду справи №695/2001/24.
Зважаючи на це, прокурор вважає, що існують обставини, які виключають участь судді ОСОБА_4 у судовому розгляді зазначеного кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав заяву про відвід, надавши аналогічні пояснення в обґрунтування заяви.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_9 надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі сторони захисту. Зазначає, що не має змоги прибути в судове засідання 02 вересня 2025 року, оскільки повинен в той же час з'явитись до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області. Просить розгляд заяви про відвід без його та обвинувачених участі. Заперечують щодо задоволення заяви про відвід, оскільки по суті, мотивація цієї заяви зводиться до незгоди прокурора з прийнятим судом рішенням, а тому не відповідає вимогам ст. 75 КПК України.
Суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд заяви про відвід без її участі. Просила долучити до матеріалів заяви про відвід постановлену суддею Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_4 у справі №695/2001/24 ухвалу від 10.07.2025 про участь обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Потерпілі та їхній представник про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Клопотань не подавали.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, встановив наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Крім того у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою. Вказаний перелік підстав для відводу судді є вичерпним.
Частиною п'ятою статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-якої упередженості та особистих переконань, чітко дотримуватися вимог закону.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості за об'єктивним та суб'єктивним критеріями.
Згідно з гарантіями, які надає стаття 6 Конвенції, сторона провадження повинна мати можливість ефективно брати участь у судовому засіданні суду, який розглядає її справу.
Із доводів заяви прокурора ОСОБА_3 про відвід, змісту ухвали суду від 10 липня 2025 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, не вбачається будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на ймовірну упередженість чи необ'єктивність судді ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що у провадженні судді ОСОБА_4 знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 3
ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Підставою для відводу прокурор вбачає те, що суддя ОСОБА_4 під час розгляду клопотання ОСОБА_5 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду порушила вимоги КПК України, без поважних причин і підстав, попри заперечення сторони обвинувачення, неодноразово дозволила участь обвинуваченого у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що очевидно може свідчити про її прихильність до обвинуваченого, вчинення на його користь дій і прийняття рішень, що однозначно є перешкодою до незалежного і неупередженого розгляду справи №695/2001/24.
За ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов'язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров'я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Отже, зазвичай необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підстави, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може не дозволити суду правильно встановити обставини, об'єктивне з'ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини /далі - ЄКПЛ/, коли розгляд справи за участі певної особи є обов'язковим.
Законодавець передбачив у частині 5 статті 336 КПК України участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів і кваліфікованого електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Сам підхід до використання КЕП як засобу ідентифікації особи правильний і прогресивний та відображає усталену судову практику.
Така процедура активно використовується судами різних інстанцій як під час судового розгляду справ, так і досудового розслідування кримінальних проваджень, зокрема і у зв'язку з перебуванням (проживанням) учасників за кордоном. Викладене підтверджується відповідними рішеннями про забезпечення учасникам кримінального провадження можливості брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, наприклад, ухвалами Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі №523/4890/19, від 30 травня 2024 року у справі №528/696/21, АП ВАКС від 6 грудня 2022 року у справі №991/5487/22, від 15 лютого 2023 року у справі №991/1138/23, Миколаївського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року у справі №487/4237/23 та ін.
Суд зауважує, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції є одним із видів участі особи в судовому засіданні, оскільки вона має можливість у режимі реального часу сприймати те, що відбувається під час судового розгляду, вчасно реагувати на будь-які слова чи дії учасників, висловлювати власну позицію, ставити запитання та користуватися усіма правами, передбаченими законом.
У разі застосування відеоконференції має забезпечуватись не просто формальна присутність обвинуваченого у залі судового засідання, а саме ефективна участь у судовому процесі, яка включає в себе перш за все право бачити, чути та спостерігати за тим, що відбувається в судовому засіданні без технічних перешкод ("Марчелло Віола (Marcello Viola) проти Італії", заява № 45106/04).
Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати на них відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ч. 1, 2 ст. 28 КПК України).
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Посилаючись на оперативність розгляду та дотримання розумних строків проведення судового засідання як на підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , суддя ОСОБА_4 , очевидно, враховувала складність кримінального провадження, кількість обвинувачених у справі, суспільний резонанс, пов'язаний зі справою.
Також суд врахував територіальну віддаленість від місцезнаходження суду обвинуваченого, який змінив постійне місце проживання та тимчасово виїхав за кордон.
Суд встановив, що ніким із учасників провадження не оспорюється той факт, що участь у судових засіданні у такому режимі брав саме ОСОБА_5 . Претензій щодо забезпечення належної якості зображення і звуку ні від кого із учасників не надходило. Можливість з'ясування позиції обвинуваченого була забезпечена всім учасникам цього процесу.
Прокурор аргументує свою позицію про порушення судом норм кримінального процесуального закону в цій частині без вказівки на те, чиї права було порушено шляхом забезпечення участі ОСОБА_5 в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, не вказує на те, що прокурор чи інші учасники судового розгляду були позбавлені можливості задати останньому запитання або ж неналежною якістю звуку чи зображення, які унеможливлювали проведення засідання в такому режимі.
Таким чином, суд відхиляє доводи сторони обвинувачення про істотне порушення вимог КПК у зв'язку із порушенням положень ст. 336 КПК та про прихильність судді до обвинуваченого, вчинення на його користь дій і прийняття рішень.
Твердження про те, що обвинувачений ОСОБА_5 ухилявся від правосуддя, прокурором не доведено. Зокрема, інформація про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого, що б забороняло йому здійснювати виїзд за кордон, відсутня. Не обгрунтовано прокурором непроведення та відкладення судових засідань через неявку ОСОБА_5 .
Крім того, суд враховує правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду по справі №905/2371/21 від 23.03.2023, відповідно до якої процесуальне законодавство не містить приписів, які б унеможливлювали звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.
Тому якщо участь певного учасника (який, наприклад, проживає на значній відстані від приміщення суду) в режимі відеоконференції виникає регулярно, відповідна ухвала може бути постановлена на весь період судового розгляду чи на декілька судових засідань.
Щодо ненадсилання прокурору клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд приходить до висновку, що вказане порушення усунено шляхом надання прокурору можливості ознайомитись з клопотанням через електронний кабінет користувача Електронного суду.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справах "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").
На переконання суду, зазначені в заяві про відвід обставини не перешкоджають судді ОСОБА_4 продовжувати розгляд вказанного кримінального провадження.
Дані, які б свідчили про наявність підставв для відводу, окрім їх зазначення в заяві про відвід, на думку суду, відсутні. Процесуальні дії суду (судді) та судові рішення протягом розгляду справи не є підставою для відводу судді. Наявність в учасників кримінального провадження заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду справи чинному законодавству України не можуть бути підставою згідно з ст .75 КПК України для відводу судді, і всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням по даному провадженню.
А відтак, суд приходить до висновку, що упередженості головуючого під час розгляду кримінального провадження немає, а доводи, на які посилається прокурор є його суб'єктивною думкою та не можуть бути підставами для відводу судді
За таких обставин, в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, суд -
В задоволенні заяви прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 62024000000000267 від 01 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1