ЄУ №712/9759/25
Провадження №2/712/4607/25
про залишення позовної заяви без руху
05 вересня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди,
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з військової частини НОМЕР_1 моральну шкоду у сумі 50 000,00 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2025 року справу передано за підсудністю до Холодногірського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2025 року справу повернуто до Соснівського районного суду м. Черкаси як помилково надіслану.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем подано клопотання від 17 липня 2025 року, у якому він просить звільнити його від сплати судового збору як такого, що має статус особи з інвалідністю внаслідок війни.
Перевіривши наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.
Пільги щодо сплати судового збору передбачені приписами статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Так, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п. 16); особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи (п. 8).
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №9901/70/20, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Тому, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, що не стосується соціального і правового захисту особи із статусом ветерана війни, то судовий збір за подання ОСОБА_1 відповідної позовної заяви у цій справі підлягає сплаті.
Наведене також відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», викладеним, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19.
Крім того, позивач у позові посилається на п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», зазначаючи, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.
Однак п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору за подання клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах.
Окрім зазначеного, моральна шкода заявлена у порядку ст. 237-1 КЗпП, відповідно до якої відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Отже, позивач не звільняється від сплати судового збору у вказаній категорії справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для об'єктивного та своєчасного розгляду справи, надання учасникам цивільного процесу рівних прав, позивачу необхідно привести заяву згідно вимог чинного цивільно-процесуального законодавства та усунути зазначені вище недоліки.
Тому позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 1 211,20 грн. за наступними реквізитами: Одержувач: ГУК у Черк.обл./Соснів.р-н/22030101, рахунок UA238999980313111206000023766, Код 37930566, Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998.
Як вбачається з наданої заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано. Невиконання вимог ЦПК України є підставою для залишення заяви без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Ураховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у позовній заяві.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 58, 62, 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://sn.ck.court.gov.ua/sud2316/.
Ухвала оскарженню не п ідлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.С. Стеценко