Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1402/25
номер провадження 2/695/1254/25
01 вересня 2025 року м. Золотоноша Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Ушакової К.М.
за участю: секретаря судового засідання Демченко Л.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ «СУПЕРКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
КС «СУПЕРКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.09.2021 між КС«СУПЕРКРЕДИТ» та ОСОБА_3 було укладено договір про споживчий кредит № СК17/041/21/189/09 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до п.1.1. якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 10000,00грн. 10 вересня 2021 року між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір про транш №1 до кредитного договору кредитної лінії, відповідно до п.1 якого її сторони погодили, що позивач надає відповідачу транш у розмірі 10000,00 грн. за наслідками видачі якого сума неповернутого кредиту на дату укладення додаткового договору №1складає 10000,00 грн. Водночас, позивачем та відповідачем у п. 3 додаткового договору №1 було погоджено графік платежів.. Позивач виконав умови договору кредитного договору кредитної лінії, додаткового договору про транш №1 та зарахував кошти в сумі 10000,00 грн.. Відповідачем було порушено умови кредитного договору, а саме зобов'язання проводити сплату нарахованих процентів і погашення частини кредиту вчасно кожного місяця, а також сумами, не меншими, ніж зазначені в додатковому договорі про транш №1. Зазначене вище підтверджується розрахунком нарахування процентів та штрафних санкцій по кредитному договору, з якого вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем станом на 10.09.2024 складає 11 280,89 грн., з яких: 4164,58 грн. - заборгованість по тілу кредиту за період з 26.06.2023 року по 10.09.2024 року; 7116,31 грн. - заборгованість по процентах за період з 26.06.2023 року по 10.09.2024 року.
Враховуючи викладене вище, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 11 280,89 грн. грн.,а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 10.09.2021 між КС «СУПЕРКРЕДИТ» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №СК17/039/21/189/04 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту,відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 10000 грн.
Відповідно до п. 3.1 договору кредит надається позичальнику у національній валюті України після підписання даного договору готівкою в касі кредитодавця або шляхом безготівкового перерахування коштів за дорученням позичальника.
Відповідно до п. 3.2 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок суми кредиту за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Кількість днів у році приймається 365 (366 для високосного року). Плата за користування кредитом становить вісімдесят чотири проценти річних. Тип процентної ставкифіксована.
10 вересня 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір про транш №1 до кредитного договору кредитної лінії, відповідно до п. 1 якого його сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику транш у розмірі 10000,00 грн., з врахуванням вказаного траншу сума залишку виданого позичальнику кредиту складає 10000,00 грн.
Позивач виконав умови додаткового договору про транш №1 та зарахував кошти в сумі 10000,00 грн. згідно заяви на зарахування коштів в сумі 10000,00 грн..
Відповідно до платіжної інструкції № 2731 вiд 10.09.2021 відповідач отримала кошти в сумі 10000,00 грн.
Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, тоді як відповідач ОСОБА_4 , всупереч умовам кредитного договору, порушила строки повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 10.09.2024 складає 11 280,89 грн., з яких: 4164,58 грн. - заборгованість по тілу кредиту за період з 26.06.2023 року по 10.09.2024 року; 7116,31 грн. - заборгованість по процентах за період з 26.06.2023 року по 10.09.2024 року.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.
Згідно ч.ч. 1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.
Оскільки умови кредитного договору № СК17/041/21/189/09 від 10.09.2021, укладеного між КС «СУПЕРКРЕДИТ» та ОСОБА_3 , відповідачем не виконано, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.ст. 526, 629, 1048, 1054ЦК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором у сумі 11 280,89 грн., з яких: 4164,58 грн. - заборгованість по тілу кредиту за період з 26.06.2023 року по 10.09.2024 року; 7116,31 грн. - заборгованість по процентах за період з 26.06.2023 року по 10.09.2024 року.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон №5076-VI) представництвовид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомогивиди адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI).
Згідно зістаттею 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону №5076-VIпередбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3статті 2 ЦПК України).
Статтею 15 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).
Із положень ч.ч. 1-5 статті 137 ЦПК Українислідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, відповідно до статті 137 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 зробила висновок про те, що: «витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини друга статті 137 ЦПК України) При прийнятті рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат».
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем подано докази щодо понесених ним витрат на правову допомогу.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надано: договір про надання правничої допомоги від 22.10.2024; акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 26.03.2025; платіжну інструкцію № № 484 вы 26.03.2024 .
В акті приймання-передачі наданих послуг від 26.03.2025 замовник та виконавець адвокат Стародуб І.В. письмово підтвердили, що загальна вартість наданих юридичних послуг за договором про надання правової допомоги становить 3000,00 грн., жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг замовник до виконавця не має.
Оцінюючи надані суду докази понесення КС «СУПЕРКРЕДИТ» витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що представником позивача документально підтверджено витрати на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи, в розмірі 3000 грн..
Тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення розміру витрат на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 259,263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
позов КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ «СУПЕРКРЕДИТ» (місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 68, прим. 321, км. 3, м. Київ, Київська обл.; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37917325) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ «СУПЕРКРЕДИТ» заборгованість за договором про споживчий кредит №СК17/041/21/189/09 від 10.09.2021 у розмірі 11 280,89 грн., яка складається з: 4164,58 грн. - сума несплаченого тіла кредиту за період з 26.06.2023 по 10.09.2024; 7116,31 грн. - сума несплачених процентів за період з 26.06.2023 по 10.09.2024.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ «СУПЕРКРЕДИТ» 3028,00 грн. судового збору та 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення буде складено 05.09.2025.
Суддя: К.М. Ушакова