28 серпня 2025 рокуСправа №: 695/905/25
Номер провадження 3/695/711/25
28 серпня 2025 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі: головуючого-судді Степченка М.Ю., за участю секретаря сз Землянухіної Є.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-7 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 13.02.2025 р. близько 13 год. 50 хв., в спортивному залі Благодатнівської ЗОШ вчинив відносно ОСОБА_2 образливі дії сексуального характеру, а саме зробив один хлопок рукою по сідницях останньої.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, вказав, що 13.02.2025 р. після п'ятого уроку була перерва і він перебував в учительській. Коли продзвенів дзвінок на урок, то він пішов у спортзал. Коли заходив у зал, то ОСОБА_3 з портфелем виходила із спортзалу. На його запитання, куди вона йде, остання не відповіла. Приблизно через 15 хв. ОСОБА_4 зайшла в спортзал, він її гукнув. Вона підійшла, запитала, що таке. В цей час діти грали у волейбол. ОСОБА_1 нахилився уперед, взяв ОСОБА_5 за руку і відтягнув до стінки. На запитання де вона перебувала, вона не відповіла. Хвилин через дві ОСОБА_4 вийшла з ОСОБА_6 і пішли грати у волейбол. Як закінчився урок, вони пішли перевдягнулися і вийшли зі спортзалу. ОСОБА_1 зазначив, що того дня ніяких претензій до нього не було. Наступного дня на роботу приїхала поліція та брала пояснення з приводу даної ситуації. ОСОБА_1 вказав, що протягом тривалого часу працює в школі і скарг на його поведінку за те, що він когось чіпав за сідниці, груди або нецензурно лаявся чи обзивав дітей не було. Скарги від дітей та батьків надходили щодо великого навантаження на уроках, підвищення тону на дітей. ОСОБА_1 ствердив, що з ученицею ОСОБА_7 того дня не заходив у кабінет, не чіпав її за сідниці, а брав лише за руку, щоб відсунути до стінки, щоб її ніхто не штовхнув, щоб вона не отримала травму.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Федина О.В. у судовому засіданні заперечував проти висновку психологічного обстеження потерпілої, та вважав, що він є недопустимим, оскільки його складав не експерт. Захисник просив закрити провадження в справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення. Сексуальне домагання не підтверджене жодними доказами. Жодний свідок не бачив «шльопка» по сідницях. Натомість свідки вказують на тривалий конфлікт між ОСОБА_1 , потерпілою та її батьками, що виник у ході учбового процесу та змагань по волейболу.
Законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 - батько ОСОБА_8 вказав, що від дочки йому стало відомо, що остання пропускає уроки фізкультури, бо вчитель може бити по сідницях. Батько порадив дочці ходити на уроки, а якщо подібне трапиться, то обов'язково повідомити йому про це. Того ж дня ввечері він дізнався про цей інцидент, а саме, що ОСОБА_1 завів Аріну до кабінету, виразив своє незадоволення тим, що вона прогулює уроки, ляснув по сідницях і відпустив у зал. Того ж дня вони повідомили директора про дану подію. Оскільки директор відмовився розглядати дане звернення, вони вимушені були звернутися у відділ освіти, а також до шкільного поліцейського, який і викликав наряд поліції. Наступного дня дружина ОСОБА_1 , яка працює в школі завучем, завела дочку в кабінет і запитала може він щось не те мав на увазі. Дружина ОСОБА_9 просила в них вибачення, а з самим ОСОБА_1 він не розмовляв.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 вказала, що з чоловіком ОСОБА_1 працюють в школі 35 років, живуть школою. Від чоловіка їй стало відомо, що був конфлікт з ОСОБА_4 . ОСОБА_4 їй сказала, що запізнилася на урок, вчитель підвів за руку до стіни, ляснув по сідницях. За те що він заводив її у кабінет вона нічого не говорила. Скарг від інших батьків за некоректну поведінку чоловіка ніколи не було. Свідок вказала, що вона вибачалася через те, що сталося таке непорозуміння.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні 12.05.2025 р. вказав, що він працює директором школи. Того дня десь на 6 уроці до нього зателефонувала ОСОБА_12 і сказала, що ОСОБА_1 веде себе неправильно відносно її дочки ОСОБА_4 , пристає до неї. Свідок указав, що раніше скарг на вчителя ОСОБА_1 від дітей і батьків не було. На останніх змаганнях по волейболу виникла конфліктна ситуація, бо діти хотіли пограти, а ОСОБА_1 не дозволив. ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за власним бажанням. З батьком ОСОБА_13 було погоджено, що якщо ОСОБА_14 напише заяву, то претензії забираються.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 вказала, що ходять чутки, що ОСОБА_1 ключами тикав дітей в сідниці, діти скаржилися на тон спілкування учителя. Свідку від батьків стало відомо про ситуацію відносно ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_16 , вказала, що вона являється класним керівником 10 класу, де навчається ОСОБА_3 . До неї звернулася ОСОБА_4 та її батьки з приводу того, що вчитель фізкультури ляснув дитину по сідницях. Свідок порекомендувала звернутися їм до адміністрації школи. Дівчата в класі говорили, що ОСОБА_1 таке робив. Свідок, як класний керівник повідомляла директора школи про дану ситуацію. Свідку зі слів дітей відомо, що ОСОБА_1 таке робив на уроках фізкультури.
У судовому засіданні 14.05.2025 р. неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 вказала, що вона оформляла фотозону в школі, тому запізнювалася на уроки. Коли зайшла в спортзал, її покликав ОСОБА_1 , взяв за руку, повів у підсобку, де вдарив рукою по сідницях. Це привело її в «штопор». Повернувшись в роздягальню, вона зателефонувала мамі та повідомила про ситуацію. Ввечері до потерпілої зателефонувала дружина ОСОБА_1 та запитала про ситуацію, що трапилася. Вислухавши про події, вона сказала, що поговорить з чоловіком. Потерпіла вказала, що дії вчителя фізкультури (ляскання по сідницях) вона вважає сексуальним домаганням. Раніше він також тиснув вище до грудей, коли міряв тиск. Момент, коли він її вів до «каптьорки», бачила ОСОБА_17 . Потерпіла повідомила, що такі торкання стосувалися майже 60% дівчат, які займалися на фізкультурі.
Свідок ОСОБА_18 указала суду, що вона бачила як ОСОБА_1 вів ОСОБА_19 в підсобку та завів туди, бо була в спортзалі, на полі, ближче до стіни. Про те, що ОСОБА_1 , ляснув по сідницях, ОСОБА_4 повідомила свідку наступного дня.
Суд, вислухавши доводи учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України".
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-7 КУпАП, адміністративна відповідальність за даною нормою закону настає в разі сексуального домагання, тобто умисного вчинення проти бажання особи образливих, принизливих дій сексуального характеру, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла).
Згідно зі ст.1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», сексуальне домагання - дії сексуального характеру (що не посягають на статеву свободу чи статеву недоторканість особи), виражені вербально, невербально або фізично (слова, жести, рухи тіла, доторкування, поплескування або інші аналогічні дії), які ображають чи принижують гідність особи та можуть супроводжуватися створенням щодо неї залякувального, ворожого або образливого, принизливого середовища (ситуації).
Сексуальні домагання - це порушення особистих кордонів та субординації без згоди, висловлювання, жести та дії, які змушують людину відчувати себе некомфортно, принижують її чи лякають.
У судовому засіданні було досліджено висновок спеціаліста за результатами психологічного обстеження від 03.06.2025, складений психологом ОСОБА_20 на звернення ОСОБА_8 , в якому вказано, що: 1) ОСОБА_2 може давати правильні свідчення дій за участю ОСОБА_1 ; 2) У ОСОБА_2 не виявлено ознак підвищеної схильності до фантазування; 3) У ОСОБА_2 є психологічні ознаки, які свідчать, що вона зазнала та продовжує зазнавати психологічних страждань, які знаходяться в причинному зв'язку з діями ОСОБА_1 . Опис ОСОБА_2 своїх переживань у ситуаціях безпосередньої взаємодії з ОСОБА_1 , її свідоме намагання уникати спілкування та взаємодії з ним, є ознакою того, що ОСОБА_2 зазнала психологічного насильства з боку ОСОБА_1 . Опис ОСОБА_21 своїх переживань у момент здійснення ОСОБА_1 непристойних доторкань кваліфікується спеціалістами в сфері психологічного здоров'я та юриспруденції як домагання. Уся сукупність дій ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 призвели до порушення переживання нею почуттів психологічного благополуччя та особистої гідності.
Належний доказ - це доказ, який безпосередньо чи опосередковано стосується обставин, що мають значення для справи, тобто має логічний зв'язок з предметом доказування. Допустимий доказ - це доказ, який отримано з законних джерел та відповідно до встановленого законом порядку.
Суд вважає висновок спеціаліста за результатами психологічного обстеження, наданий потерпілою стороною, належним та допустимим доказом, оскільки стосується предмету доказування та отриманий без порушення закону.
Натомість суд звертає увагу, що сторона захисту заперечуючи належність даного висновку, складеного не експертом, а психологом, клопотання про призначення судової психологічної експертизи не заявляла.
Суд визнає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 сексуального домагання стосовно неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , що було виражено фізично - поплесуквання по сідницях потерпілої.
Його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №025125 від 25.02.2025 р., рапортом т.в.о. інспектора сектору «Служба освітньої безпеки» Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, довідкою за результатами матеріалів ЄО №3330, протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення, рапортом диспетчера Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, поясненнями у судовому засіданні неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , висновком спеціаліста за результатами психологічного обстеження від 03.06.2025.
Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , оскільки вони не були безпосередньо присутні при вчиненні ОСОБА_1 дій сексуального домагання, а являються лише «свідками за слів інших осіб».
Суд вважає за необхідне зазначити, що оглянуті в судовому засіданні відеозаписи та досліджені грамоти та подяки, надані стороною захисту, не стосуються предмета доказування, а містять характеризуючі дані особи порушника та неповнолітньої потерпілої.
Інші надані сторонами письмові докази не підтверджують та не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Суд, вивчивши матеріали справи встановив, що правопорушення було вчинене 13.02.2025 року, тобто на день розгляду справи судом закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП, за яких може бути накладено адміністративне стягнення, тому на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП справа підлягає закриттю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 6 ЄКПЛ, 38, 247, 283, 284, КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-7 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-7 КУпАП провадженням закрити в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Повний текст постанови оголошено 01 вересня 2025 року.
Суддя М.Ю. Степченко